Хто має захищати «інститут громадянства»?

Державність починається не з кордонів, а з поваги до інституту громадянства. Практика видачі паспортів в одну ніч вольовим рішенням глави держави іноземцям оголює суть ставлення влади до цього базового інституту.

Юрист-міжнародник Володимир Василенко у коментарі «Дню» висловив своє бачення цієї проблеми: «Мені не відомі приклади країн, в яких з такою легкістю видавалося б громадянство, як це практикується у нас. Це новація теперішньої української влади. Скрізь обов’язково дотримуються певного терміну, видається посвідка на проживання, людина перевіряється щодо критеріїв, за якими вона має відповідати статусу громадянина країни. Процедури ці в різних країнах різні, але в будь-якому разі обов’язковим є знання мови, знання Конституції, історії країни. Перш ніж отримати громадянство, ця людина повинна вже проживати в країні певний термін. Це базові принципи для здобуття громадянства. У нас у Законі про громадянство визначено умови, яким мають відповідати іноземці для того, щоб стати громадянами України. Я вважаю, що поспішна видача громадянства, коли ігнорується дотримання відповідних критеріїв, є порушенням законодавства. Це ігнорування принципів верховенства права і здорового глузду. Якщо ми претендуємо називатися правовою державою, то не можна порушувати закон. Закон — це не умовність.

Інститут громадянства характеризує державність України. Функціональне громадянство сприяє зміцненню державності. Вважаю, що в Україні досить кваліфікованих професіоналів, і мені не зрозуміло, чому цих професіоналів не залучають до державного керівництва. Є люди, які не були при владі, не брали участі в сумнівних справах, при цьому мають досвід, репутацію і авторитет у суспільстві. Їх ігнорують і при цьому запрошують на роботу іноземців. Якщо в оточенні Президента і прем’єра немає порядних, професійних людей... Безумовно, іноземний досвід потрібно запозичувати. Але для цього можна знайти відповідну формулу. Наприклад, вони можуть бути радниками міністрів чи Президента з широким колом повноважень. Але їм для цього не обов’язково ставати громадянами України і обіймати державні посади. Інакше підривається авторитет України, немає самоповаги і гордості. А ми спостерігаємо, як багато хто з іноземців, яких запрошено у владу, не знають навіть української мови. Переконаний, що це спосіб русифікації України».

Однією з подій, яка схвилювала громадськість, стало чергове кадрове рішення Михаїла Саакашвілі, а саме призначення заступником глави Одеської ОДА доньки покійного російського реформатора Єгора Гайдара — Марії Гайдар. Це призначення сприйняли неоднозначно. Залишається відкритою тема навмисного невикористання внутрішнього кадрового потенціалу країни. Факт запрошення на помітні посади в Україні іноземних громадян із впізнаваними іменами натякає на косметичність таких кроків. А призначення, наприклад, куратором закарпатської поліції колишнього журналіста і нинішнього депутата Мустафи Наєма ніби акцентує на тому, що президентська вертикаль не впускає у свою структуру альтернативних фахівців. Журналіст, що займається поліцією, чиновник, який бере участь у піар-компаніях та іноземець з подвійним громадянством на посаді в державі, де заборонено подвійне громадянство — тривожні ознаки для країни. Справді, ми не бачимо при владі людей, спроможних вести самостійну від Президента політику.

17 ЛИПНЯ ГОЛОВА ОДЕСЬКОЇ ОДА МИХАЇЛ СААКАШВІЛІ ПРЕДСТАВИВ СВОЮ НОВУ ЗАСТУПНИЦЮ МАРІЮ ГАЙДАР / ФОТО З САЙТА DUMSKAYA.NET

Якщо з постаттю Саакашвілі українці знайомі (хоча досі триває суперечка щодо його ролі в грузинських реформах на тлі відомого Кахи Бенукідзе), то з Марією Гайдар українській громадськості ще належить познайомитися. Гайдар доручено фонд роботи, пов’язаний із соціальною сферою і безпосередньо з проблемою переселенців. Її перша прес-конференція ознаменувалася казусом, коли один з журналістів поставив їй пряме запитання щодо того, з ким воює Україна. Марія Гайдар не знайшла, що відповісти, але вже на наступній зустрічі з пресою виправилася. Війна на сході нашої країни, на її думку, справді триває між Росією і Україною. На прес-конференції у понеділок у Києві Марія Гайдар уточнила, що війна триває не лише збройна, а й ціннісна — між демократією і номенклатурно-олігархічним бандитизмом. Враховуючи те, що українське законодавство не передбачає подвійного громадянства, Гайдар визнає, що від російського громадянства їй, всупереч бажанню, доведеться відмовитися. Ба більше, Марія пообіцяла упродовж кількох місяців вивчити українську мову. Такі нюанси, як незнання державної мови і плутанина у відповідях щодо своєї опозиційності до Путіна, дали привід для гострої реакції журналістів. Свої, зокрема й антигрузинські висловлювання 2008 року, вона пояснила впливом на неї кремлівської пропаганди. Так чи інакше на болюче запитання щодо того, «чий Крим», Гайдар висловила чітку позицію, яка заспокоїла присутніх на прес-конференції.

Водночас Одеську ОДА в понеділок пікетували волонтери, дорікаючи Саакашвілі у відсутності конкурсу на державні посади. Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Юлія Марушевська, у свою чергу, засумнівалася в тому, що ОДА пікетують справжні волонтери, а це не могло не обурити останніх. Цей факт свідчить про підґрунтя для розвитку конфлікту між адміністрацією і волонтерським рухом.

Про результати призначення Марії Гайдар ми дізнаємося з часом. Зараз залишається відкритим питання кризи кадрової політики владної команди. Чи зміг Майдан народити свіжу хвилю професіоналів, чи ж усі досягнення в цьому плані пов’язані з лояльними до Президента кадрами?

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст, м. Москва:

— У Марії Гайдар немає особливого політичного досвіду. У неї є ім’я, й ім’я більшою мірою успадковане. До Єгора Гайдара в Росії ставляться по-різному, але це людина, яка в будь-якому разі зіграла надзвичайно важливу роль у становленні ринкової економіки і значною мірою врятувала Росію від голоду. Марія Гайдар мала певний управлінський досвід у команді губернатора Пермської області Микити Білих, де вона працювала віце-губернатором і відповідала за соціальний блок. Відгуки про її роботу, радше, були позитивними. Щодо її політичної позиції, то не можна сказати, що вона була радикальним опозиціонером, хоча й, поза сумнівом, симпатизувала ліберальним силам. Звичайно, не можна її назвати опозиційним політиком ні першого, ні навіть другого ряду. Гайдар не була політиком, який уособлює ліберальний табір. Зараз не варто вести мову про її управлінські навички і опозиційність. Зараз принципово важливо простежити за тим, як вона виконуватиме свої функціональні обов’язки. У даному разі її політичні погляди, так само, як і той факт, що її призначив Михаїл Саакашвілі, є вторинним щодо того, наскільки якісно вона виконуватиме роботу, яку їй доручено.

Марія IЗОСИМОВА, волонтер:

— Ніхто не дивиться на національність людини, яка може працювати в ОДА. Головне, аби ця людина була професіоналом і мала бажання змінювати місто, область і країну загалом. Ми проти непрофесіоналізму в ОДА. Призначенням Марії Гайдар в Одесі права волонтерів було ущемлено. Цим Саакашвілі образив усіх тих, хто працює з воїнами АТО, хто працює у шпиталях, хто працює з переселенцями. Заява пані Гайдар про те, що переселенцями в Одесі ніхто не займався, спричинила хвилю обурення. У нас волонтери чудово знають, хто саме займається переселенцями, скільки їх і які у них нагальні проблеми. Ми займаємося не лише переселенцями, а й допомогою родинам учасників АТО. Коли я попросила в пана Боровика назвати ім’я хоч одного волонтера, з якими він працює, то він не зміг назвати. Серед наших хлопців є люди з чудовою освітою, зокрема здобутою за кордоном, вони патріоти. Чому Одеська ОДА їх не використовує? В Одесі дуже прихильно зустріли іноземних фахівців. Але зараз ми бачимо, що кадрова політика в ОДА розрахована на піар, на «ходіння в народ». Другий момент — що означає те, що Марія Гайдар отримає громадянство України? І це на тлі людей, яким у Росії реально загрожує небезпека, але вони не ховаються в Україні.

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Iнституту політичної освіти:

— Михайло Саакашвілі хотів попіаритись на призначенні Марії Гайдар з відомим прізвищем, але вийшло не зовсім як очікувалось. У Саакашвілі є схильність формувати команду з молодих і талановитих людей. Тут проблема не в тому, що запрошена людина із-за кордону, адже в його команді працюють і українці. Інша справа, що Марія виявилась поки що не готова до реалій українського політикуму і нарвалась на неоднозначну суспільну реакцію щодо такого призначення. Зокрема, вона так і не змогла відповісти на питання щодо своїх висловів проти Саакашвілі. Сам Саакашвілі демонструє, що він не є чиновником, а є політиком. Його логіка формування команди в Одесі — це виключно політична логіка. Так саме його виступ в Чернігові теж мотивований політикою. Видно, що Саакашвілі прагне продовження в Україні власної політичної діяльності. Все, що він робить в одеському регіоні є трампліном для переходу до великої української політики.

Практика видачі паспортів іноземцям показує, що нам треба реформувати інститут громадянства. У нас заборонене подвійне громадянство, але ж ми бачимо, що багато людей не здають свій другий паспорт і таким чином порушують законодавство України. Є багато прецедентів, коли громадяни отримують паспорти інших країн для того, щоб вирішити свої матеріальні проблеми. Умови і правила згідно з якими люди мають отримувати українське громадянство не є зовсім адекватними. Ми мали приклади, коли той чи інший чиновник тікав з країни маючи паспорт іншої країни, а наше законодавство це ніяк не регулювало.

* * *

По-перше, прецедент порушення закону спричиняє ланцюжок ігнорування законодавства. Видача громадянства в обхід офіційної процедури є саме таким порушенням. По-друге, запрошення на державні пости громадян без конкурсного відбору, породжує неприйняття серед покоління українських громадян, готових до активних і творчих дій. До даної теми ми повернемося в наступних статтях.