Хто відповість за дискредитацію парламенту?

Чи бути харків’янам з новим мером, мали вирішити у вівторок народні обранці. Розглянути питання про дострокові вибори в Харкові рекомендував профільний комітет ВР. Регіонали одразу пригрозили заблокувати роботу парламенту, якщо це питання буде внесене до порядку денного. Але, як то кажуть, не так сталося, як гадалося: пленарне засідання тривало трохи більш як годину, і єдине рішення, ухвалене депутатським корпусом, — перенесення пленарних буднів на тиждень. Спікер Яценюк учора поїхав з візитом до Москви, а оскільки заступників для нього за півроку роботи Ради так і не обрали, то за його відсутності засідання проводити просто нікому. «Наразі ситуація досягла критичного рівня, коли Верховна Рада не може працювати, й тому питання щодо віце-спікерів варто вирішувати в терміновому порядку», — говорить регіонал Тарас Чорновіл, але водночас прогнозує — заступники в Арсенія Петровича з’являться... не раніше травня. Тим часом, регіонали, які заявили днями про свою підтримку кандидатури комуніста Мартинюка на посаду першого віце-спікера, мають і свої три кандидатури на цю вакансію. Чи є серед них прізвище Віктора Януковича, поцікавився «День» у пана Чорновола.

— Пане Тарасе, як ви вважаєте, чому за півроку роботи ВР VI скликання у парламентаріїв «не дійшли руки» до розгляду питання про призначення заступників голови Верховної Ради, адже сьогодні, по суті, через планові закордонні поїздки спікера фактично блокована робота головного законодавчого органу країни.

— Що стосується посади першого заступника голови Верховної Ради, то, з одного боку, так, дійсно, ми несемо сьогодні відповідальність за те, що це питання досі не вирішене. Однак, з другого боку, в нас з цього приводу затяглися переговори з партнерами по опозиції. Ми ж уже заявили, що підтримаємо кандидатуру Адама Мартинюка, але «Наша Україна», заявивши, що не допустить такого обрання, домоглася того, що й БЮТ з цим змирився. У результаті нам бракує голосів, і досі незавершено переговорний процес з партнерами по опозиції щодо того, будемо ми далі наполягати на цій кандидатурі чи відмовляємося й переходимо на варіант кандидатури від Партії регіонів. Зараз ситуація досягла критичного рівня, коли Верховна Рада не може працювати, й тому питання стоїть про термінове визначення. Тому поточного тижня нам слід остаточно домовитися з партнерами і з’ясувати, або ми домовляємося з ними спільно про такий відступ, або нам доведеться це робити в односторонньому порядку. Але є ще й віце-спікер. На цю посаду висували Томенка, однак досі документи не подано, й питання, так би мовити, зависло в повітрі, оскільки там теж є проблеми. У нас немає остаточного рішення, але й у двох коаліційних фракцій немає узгодженого рішення за їхньою квотою віце-спікера.

— А якою, на ваш погляд, є вага портфелів першого та другого віце-спікера?

— Вельми й вельми мала вага. Навіть співвідношення ваги першого й другого віце-спікера дуже умовне. Я, взагалі, вважаю хитрою комбінацією, коли було заявлено, що, мовляв, опозиції віддають посаду першого віце-спікера, але не сказано було, що розпорядженням голови Верховної Ради між першим і другим віце-спікерами розподіляються повноваження. І, наскільки я знаю, саме другий віце-спікер має самостійніші й важливіші функції, ну а перший... асинезатор: коли спікер не хоче брати на себе якесь «гниле» питання, він їде, а перший віце-спікер вигрібає всі проблеми. Але рішення все одно ухвалюються колективно Погоджувальною радою, і будь-яких інших варіантів немає. Тож на сьогоднішній день ці посади — асистенти спікера. Хоча, якщо на цю посаду прийде політично сильна людина, я думаю, що...

— Вона зможе вести незалежну лінію поведінки?

— Індивідуальну лінію — так, однак колективну лінію парламенту жоден віце-спікер визначити не зможе. Єдине, що він може утримувати від певного волюнтаризму й контролювати, щоб спікер у певний момент, користуючись монопольним правом, не вдався до дивних дій.

— Наприклад.

— Наприклад, коли Партія регіонів ухвалила рішення про вихід з блокування, а спікер під будь- яким приводом відмовлявся повертатися в зал, аби вийти на ті 30 днів, що дають право Президентові «підвісити» Верховну Раду й тримати її на короткому повідку. Але ми добилися, щоб спікер повернувся до залу, однак де гарантія, що такі скандали не розвиватимуться в майбутньому? Наявність віце-спікерів страхує Верховну Раду від ситуацій подібного роду.

— А чому найбільш чисельна парламентська фракція не висуває свого кандидата, а підтримує кандидатуру Компартії?

— З однієї причини: найбільша фракція, як правило, має жертвувати чимось серйозним. Ми сьогодні зацікавлені в об’єднувальному процесі, чи це створення коаліції, яка створювалася б навколо нас, чи створення навколо нашої фракції об’єднаної опозиції. Тому ми й жертвуємо, щоб зацікавлювати потенційних партнерів. Однак, як видно з історії з віце-спікером, думаю, навряд чи буде серйозна співпраця, тому, на мій погляд, треба від цього відмовлятися й ухвалювати самостійне рішення.

— Тобто кандидатури від ПР таки є.

— Наскільки мені відомо, розглядається три кандидатури, але я їх вам не назву.

— ???

— Не назву, оскільки кандидатури поки що не розглядалися на серйозному рівні, й щодо них не проводилося певне рейтингове голосування.

— У кулуарах говорять, що буцімто й Віктор Янукович не проти сісти в крісло першого віце-спікера.

— Чесно вам скажу, що таких даних у мене немає. Раніше дійсно розглядалася ідея ймовірного спікерства з певними замінами й ротаціями, однак у результаті ми не ухвалили цього рішення, оскільки потім ситуація змінилася. А що стосується віце-спікерства, то, на мою думку, ні пропозицій, ні ідей таких поки не було.

— У такому разі ваш прогноз: коли в Арсенія Яценюка з’являться нарешті заступники?

— Швидше за все, на наступному пленарному тижні, оскільки ми розуміємо, що з такою роботою Верховної Ради проблема дійсно є. Хоча, знаєте, мій особистий прогноз полягає в тому, що заступники голови Верховної Ради з’являться на початку травня, а в найближчі два тижні ми не вийдемо на фініш у питанні віце-спікерства.

— А як ви прокоментуєте холості кадрові «постріли» під куполом ВР у вівторок. Зрозуміло, що, скажімо, пасивність ПР при розгляді питання позбавлення повноважень добродіїв Прутника і Костусєва, оскільки це представники вашої політичної сили, ну а інші — сумісники, чому ви не голосували щодо них?

— Річ у тім, що є рішення Конституційного суду, згідно з яким сумісництво заборонене, однак ніхто не може в 20-денний термін вигнати сумісника з державної служби, так само, як і позбавити депутатського мандата. Таке рішення може ухвалити Верховна Рада на підставі поданих ними заяв, або ж таке рішення ухвалюється в судовому порядку. Як же ми мали вчинити, якщо ми бачили, що щодо наших сумісників, коаліція готова стовідсотково дати голоси, але щодо своїх представників вони голоси давати не збиралися. Тобто їхні люди залишаються сумісниками на невизначений термін, а в нас відбудеться відповідна зачистка. Тому ми вирішили голосувати з цього питання тоді, коли буде взаємна гарантія, що ми позбавляємо повноважень усіх: і сумісників у Верховній Раді, й сумісників у виконавчій владі. Інакше ситуація виглядає непристойно. Найкращим рішенням у цьому випадку, мені здається, є продумування норми пакетного голосування за всіх.

— Ви говорите про необхідність продуманості пакетного голосування, а спікер ситуацію з цим голосуванням назвав цирком. Більше того, пан Яценюк заявив, що парламентарії, цитую, риють яму, в яку самі й впадуть. Меседжі голови ВР адекватні парламентській ситуації, чи це перебільшення, емоційні заяви?

— Ну, по-перше, тут можна звинуватити спікера в плагіаті (сміється. — Ред. ), оскільки коронний вираз: «Хто в Раді був, той в цирку не сміється» вигадав я. Що ж до ям, які парламент риє, i так далі, то мені це нагадує хірурга, який детально, скрупульозно робить операцію, щось ріже, щось зашиває i, у певний момент, побачивши, що щось не виходить, хапає скальпель і по діагоналі починає по живому тілу туди-сюди, туди-сюди... Так, безумовно, й вельми серйозні державні посади можуть займати молоді політики, але вони при цьому мають бути зрілими, а в Арсенія Яценюка іноді проскакує дитячість, інфантильність, чого йому треба позбавитися якнайшвидше. А в ситуації, коли у Верховній Раді немає чітких домовленостей, на які треба виходити, а є досить багато зубрів, які вміють гарно пограти на нервах і розіграти надзвичайно гарячих, емоційних людей, з Яценюка сукатимуть мотузки, провокуватимуть, і, не виключено, що й ноги витиратимуть. Тому, я б йому радив утримуватися від таких емоційних заяв і натомість не пошкодувати часу, зізвати Погоджувальну раду й досягати консенсусів, а не так: одна сторона підозрює іншу в шахрайстві, й у результаті ніхто не голосує.

Сьогодні ми бачимо, що коаліції постійно не вистачає голосів. У таких умовах очевидно, що ситуативна більшість все одно з’явиться, і я наполягаю на своєму варіанті: де-юре коаліція зберігатиметься, але більшість голосувань будуть ситуативними. Але без голосів Партії регіонів з якогось принципового питання ухвалити рішення буде важко.

— Як ви вважаєте, створення партії «Єдиний центр» не «з нуля», а базі маловідомої, але давно зареєстрованої політичної сили може бути сигналом того, що нинішня Рада — не довгожителька й у будь-яку мить її можуть розпустити?

— Що стосується «Центру», то це, можливо, партія, яка може розігрувати «золоту акцію», використовуючи адмінресурс. Виходячи з цього, можна не сумніватися, що ця партія може долати прохідні бар’єри, але ніколи вона не стане серйозною, потужною партією. Наші політики повинні, врешті, зрозуміти, що спецпроекти ніколи не перетворюються на вагомих політичних гравців.