КОМЕНТАРІ

Якими є можливі наслідки оскарження стороною, що програла, офіційних результатів народного волевиявлення у Верховному Суді? Якою буде кадрова політика переможця виборів? Як надалі будуватимуться взаємовідносини нової влади та нової опозиції? «День» спитав про це у розігрітих засіданням ЦВК представників обох команд.

Петро ПОРОШЕНКО , фракція «Наша Україна»:

— Головним критерієм кадрової політики президента Ющенка буде професіоналізм, а не партійна приналежність. Другий критерій — максимально можлива кількість нових облич. Було б безрозсудно формувати новий уряд зі старих кадрів. Природно, зараз активно обговорюють питання квотування, проте остаточне рішення однаково приймає президент, а не парламент, і не варто про це забувати. Його бачення нової структури виконавчої влади вельми чітке, і, можу вас запевнити, що довгої «прем’єріади» цього разу не буде. Так само швидко сформуємо й новий Кабінет.

Кажу про відсутність у його складі представників старої влади не тому, що вони не брали участі в революції, а тому, що не відповідають вищеназваним критеріям.

У свою чергу члени нашої команди працювали «за ідею», а не за портфелі, про попередній розподіл посад ніколи не йшлося. Одночасно не можна не помічати дуже сильний кадровий голод, зумовлений підступами старої влади. Ситуація особливо непроста на місцях, і я впевнений, що саме необхідність реконструкції владної вертикалі стане ідеєю, яка заново згуртує еліту, насамперед регіональну. Дуже скоро жителі всіх регіонів дізнаються правду про позицію Віктора Ющенка стосовно Росії, російської мови, інших принципових питань, на яких наші опоненти тривалий час спекулювали.

Під час парламентської кампанії 2002 року в нас був лозунг «Не словом, а ділом», — повірте, він не застарів. У 2005-му люди також судитимуть за ділами.

Нестор ШУФРИЧ , народний депутат України (фракція СДПУ(О)), представник кандидата в президенти Віктора Януковича в Центральній виборчій комісії:

— Після оголошення Віктора Ющенка президентом в країні з’явиться потужна опозиція. При цьому в Ющенка будуть проблеми з визнанням його главою держави всіма нашими громадянами. Якщо Верховний Суд під час розгляду скарги Віктора Януковича фактично схвалить ті процеси, які мали місце в країні після 21 листопада, ми завжди матимемо ризик отримати в Україні ситуацію, яка свого часу мала місце в Грузії. Я маю на увазі не лише «революцію троянд», але і зміщення з посади президента Гамсахурдія. Я б не хотів, щоб ми навіть про це думали. Але якщо Верховний Суд піде саме таким шляхом, я не виключаю, що для когось буде можливим робити наступні неконституційні крокі, які здатні суттєво похитнути ту стабільність, яку ми мали впродовж 13-ти років Незалежності. Якщо нова влада утвердиться незаконним чином, опозиція, на мій погляд, матиме моральне право діяти революційними методами.

Утім, усе позитивне, що запропонує уряд, який призначить Ющенко, підтримуватиме й опозиція, бо інтереси народу для нас є найголовнішим пріоритетом. І якщо ті позитивні тенденції, які були закріплені попереднім урядом, будуть розвинені урядом Ющенка, я не виключаю пом’якшення нашої позиції. Але спочатку треба переконатися, що нові можновладці здатні зробити щось позитивне для нашого народу.

Валерій АСАДЧЕВ , народний депутат України (фракція «Наша Україна»):

— Ще не відомо наразі, хто опиниться в ролі опозиції після проголошення президентом Віктора Ющенка. Я не впевнений навіть щодо майбутньої опозиційності багатьох представників Партії регіонів. Тому що так звана влада, яку ототожнював єдиний кандидат Янукович, базувалася в першу чергу на представниках так званого «реального сектору». А якщо представників «реального сектору» добре попитати, то виявиться, що це люди, які апріорі не можуть бути в опозиції. Тому що за ними стоять люди, підприємства, проблеми, а проблеми можна вирішувати тільки з владою. У опозиції реально можуть бути лише політики, які ніякими підприємствами не обтяжені. Отже, соратникам Януковича доведеться задуматися над дуже серйозною проблемою — чи варто йти в опозицію? Проблеми з опозиційністю можуть виникнути й у самого Віктора Януковича. Я не думаю, що під нього «копатиме» нова влада, але це можуть робити політичні опоненти, ЗМІ тощо.

Дуже хотілося б, щоб на виборах у тому форматі, у якому вони відбувалися в нас зараз, ми поставили б крапку. Треба, щоб ніколи в нас не було сутичок, які призводять до розколу держави. Якщо говорити про майбутнє порозуміння влади й опозиції, мені дуже подобається практика, що існує в демократичних країнах Заходу: політик, який програє, йде з політичної арени. Не тому, що він хоче щось довести. А просто тому, що опозиція повинна здобути нову якість — позитивну. Вона повинна щось привнести нове, мають прийти нові політики. Внаслідок цього в політиці існує так званий «ефект проточної води». Однак якщо говорити про такі речі, як державність, інтереси країни мають бути понад усе як для влади, так і для опозиції. Опозиція повинна розуміти, що вона теж має бути конструктивною. Вона має пропонувати суспільству щось краще, ніж те, що пропонує влада.

Володимир ЗУБАНОВ , фракція «Регіони України»:

— Хоч вибори вже й закінчилися, відгомони політичної боротьби чутні досі. Так, Віктор Федорович часом робить невиправдано різкі заяви про намір перейти в жорстку опозицію, а Віктор Андрійович, кажучи про кадрові рішення, не називає жодної політичної сили, крім учасників революційної коаліції, що б репрезентувала в новому уряді інтереси регіонів країни. Дуже сподіваюся, що час згладить ці різкі настрої. У нашій партії дуже багато серйозних професіоналів, які просто не можуть залишитися «не при справах», а у фракції настрої миролюбні, ми налаштовані на конструктивну співпрацю з новою владою.

На сьогодні перед Віктором Андрійовичем вималювалася низка вельми серйозних проблем. Насамперед треба завоювати довіру жителів регіонів, у яких його програш був кричущим. Друге завдання — максимальне наповнення бюджету. Без усебічної підтримки представників еліт ні те, ні інше неможливе, тому є єдиний можливий шлях — компроміс. Частина еліти справді здатна допомогти йому в реалізації економічної програми, а ось із другою частиною Ющенку порозумітися, швидше за все, не вдасться. У такому випадку «відщепенці» можуть бути «показово покарані». Тобто я допускаю можливість реалізації російського сценарію; в Україні також є свої «ходорковські». І хоча поки що це лише моє особисте припущення, варіант не можна скидати з рахунків.