Кому дістанеться інформація?

Тим часом тіньова приватизація в Україні набрала обертів, і остання спроба вивести підприємство з-пiд держконтролю в приватні руки за борги була зафіксована на Дніпропетровському металургійному заводі імені Комінтерну (Комінмет). Фонд держмайна навіть звернувся до Генпрокуратури з рекомендацією перевірити ніби причетність до спроби фіктивного банкрутства «Приватбанку». Прокоментувати ситуацію на обох підприємствах погодився заступник голови Департаменту корпоративного управління ФДМ Олександр Андрющенко. Він очолював робочу групу з перевірки «Росави» і одночасно є головою нещодавно обраної нової Наглядової ради Комінмету.

— Олександре Ар’євичу, які перші підсумки проведеної перевірки на «Росаві»?

— Давайте поки що не будемо давати ніяких оцінок. Я просто констатую той факт, що наказом Фонду держмайна було створено комісію за участю ряду міністерств. Попередню роботу з виїздом на місце ми вже закінчили. Готується спільний документ, це буде акт. Так само там працює перевірка ГоловКРУ за завданням Генпрокуратури. Там, я думаю, будуть дуже серйозні та цікаві висновки, але до закінчення роботи тієї комісії, я вважаю, передчасно давати будь-які оцінки.

— Період невизначеності з власником держпакету на заводі ніяк не позначився на виробничих успіхах найбільшого шинного заводу країни?

— Загалом підприємство працює. Зарплата виплачується. Йде значне зменшення заборгованості по пенсійному фонду. По зарплаті борги було практично погашено. Це те, що, в основному, встановила комісія.

— Тобто, не виключено, що найближчим часом завод буде виставлено на офіційну приватизацію?

— З цього питання я вам нічого не скажу, цим займається департамент систем продажу. Ми займаємося корпоративним управлінням, і будемо готуватися до чергових зборів акціонерів ВАТ «Росава». Воно буде в березні.

— Ви не можете прояснити ситуацію навколо імені тіньового покупця «Росави», плани якого так і не були реалізовані? Навіть після рішення суду воно так ніде і не виплило.

— Ні, не знаю.

— Тепер щодо Комінмету. Ви звернулися до Генпрокуратури з проханням вести розслідування спроби тіньової приватизації заводу. Чи отримано вже відповідь?

— За листом ФДМ до Генпрокуратури про ознаки фіктивного банкрутства, його готувало юридичне управління, відповіді ми ще не отримали. Робота щодо цієї справи проводиться. Думаю, що Генпрокуратура зробить свої зауваження. Я в свою чергу, як голова Наглядової ради, хочу зазначити, що підприємству дуже важко. І воно почало провалюватися з моменту введення квот на постачання в Росію. Я як голова Наглядової ради вже звернувся у Фонд з проханням допомогти Комінмету ввійти у список підприємств, які підлягають квотуванню з постачання труб у Росію. Ми готуємо ще лист із проханням про введення квоти на 40 тисяч тонн на рік. Це те, що ми намагаємося зробити як акціонери для підприємства. Це дасть можливість ще краще працювати і підвищити інвестиційну привабливість самого державного пакету.

— Ваш лист до Генпрокуратури дає підставу передбачити змову керівництва заводу з одним кредитором з метою доведення його до банкрутства. Як ви, новий керівник підприємства, оцінюєте роботу попереднього директора?

— Справа в тому, що це навіть не стільки робота, скільки не робота. І неможливість подолати певної перешкоди в Кабінеті Міністрів для того, щоб отримати квоту на 2001 рік. Керівництво підприємства було не готове вирішувати питання. Це спричинило значне погіршення стану підприємства.

— Які були підстави для версій про те, що «Приватбанк» нiбито причетний до спроби тіньової приватизації?

— Давайте ми розставимо всі точки над «і». Факту фіктивного банкрутства не було. Але для того, щоб суд порушив справу про банкрутство, потрібен чіткий, підтверджений борг. А «Приватбанк» не розписував всі борги, які має підприємство, вони взяли один борг. І тому прозвучала сума 156 тисяч 215 гривень. Загальна ж заборгованість перед «Приватбанком» значно вища. Але я не уповноважений робити оцінки, було це банкрутство фіктивне або законне.

— Яка зараз загальна сума боргів Комінмету?

— Борги значні — близько 60 мільйонів. З них близько 29 мільйонів припадає на «Приватбанк». На сьогоднішній день справа щодо банкрутства не припинена. Надалі завод або піде на санацію, або будемо пропонувати «Приватбанку» викупити держпакет з подальшою обтяжуючою умовою — розрахуватися з кредиторами. Це тi два варіанти, які ми розглядаємо.

— Тобто, не виключено, що частина державної власності на Комінметі все ж перейде до «Приватбанку»?

— Так, хоч санація — це зменшення держчастки. Але головне зараз — це не занапастити підприємство. Адже там працює 2,5 тисячі людей.