Кремлю під запис

В четвер президент Володимир Зеленський в Брюсселі зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, який на спільній пресконференції заявив, що в Альянсі не бачать ознак сповільнення нарощування Росією військових сил поблизу кордонів України. «Ми обговорювали значне нарощування російських сил навколо України. Десятки тисяч військових, артилерія, танки тощо. Ми не бачимо жодних ознак, що нарощування сповільнюється чи зменшується. Це нарощування не має жодних виправдань, це призводить до дестабілізації і підриває безпеку у Європі», — сказав Столтенберг (eurointegration.com.ua).

Генсек НАТО знову закликав Росію повернутися до дипломатії та деескалації, і поважати суверенітет та територіальну цілісність України. Але подібні заклики на Кремль давно не діють. У нього своя агресивна програма дій. Президент Росії Владімір Путін за останній тиждень переговорив з лідерами низки європейських держав (Великої Британії, Фінляндії, Франції...), яким під копірку озвучив відомі фейки і фобії. Про те, що, мовляв, Україна не виконує Мінські угоди і продовжує загострювати ситуацію на лінії розмежування. Аналогічно озвучується заїжджений заклик до Заходу про неприпустимість «освоєння» території України країнами НАТО, бо це загрожує Росії, а також необхідність почати переговори щодо юридичних гарантій нерозширення НАТО на схід.

Правда, довелося днями Кремлю і виправдовуватися — за присутність російських військ на території окремих районів Донецької та Луганської областей. На сайті Кіровського суду Ростовської області опубліковано вирок у справі про корупцію під час постачання продовольства у Південному військовому окрузі у 2019 році. У тексті є фраза: «Це продовольство призначалося для відправки до військових частин Збройних Сил РФ, що дислокуються на території ДНР та ЛНР». Як бачимо, правда іноді проривається навіть в російських реаліях.

За цей «прокол» довелося віддуватися, як часто це буває у агресора, прессекреатрю президента РФ Дмітрію Пєскову, який заявив: «Напевно, йдеться про помилку тих, хто писав цей текст. Тому що це неможливо. Жодних збройних сил РФ на території самопроголошених республік немає. Не було і немає. ЗС РФ є на території Російської Федерації».

Словам Пєскова мало хто вірить, хіба що за виключенням самих росіян, яким роками промиває мізки роспропаганда. Всі давно все знають. Власне, на це вказав і Столтенберг, який в черговий раз повторив Путіну і пєсковим: «Ми не підемо на компроміс щодо права України обирати свій шлях. Ми не підемо на компроміс щодо права НАТО захищати своїх союзників і ми не будемо йти на компроміс у том, що НАТО має партнерство з Україною, яке важливе і для нас, і для України. Співпраця НАТО з Україною має оборонний характер і це жодним чином не загроза для Росії. Агресор тут — Росія. Це Росія використовує військову силу проти України, незаконно анексує частину території, продовжує дестабілізувати Схід. І тепер ми бачимо значне нарощування військ в Україні та навколо. Саме Росія повинна змінити поведінку, Росія повинна змінити курс. Найбільше турбує те, що цю модель поведінки ми бачимо багато років. Росія вторглася до сусідів, України та Грузії, Росія порушила ключовий договір із контролю над озброєнням», — зазначив Столтенберг.

Заяви сторін свідчать про те, що градус протистояння не спав, а завдяки Кремлю лише набирає обертів. На Заході це командна гра під парасолькою НАТО, де американці займають домінуючу роль. Проте це не означає, що європейські країни не ведуть свою гру: у них власний порядок денний, базований на європейській суб’єктності, або частіше на інтересах окремих країн, що не завжди на руку Україні.

Видання Bloomberg із посиланням на високопоставлених дипломатів та чиновників Європейського Союзу пише, що Франція, Німеччина, Італія та Іспанія проти того, щоб швидко укладати план запровадження нових санкцій проти Росії через її ескалацію щодо України, як це пропонують США. Берлін вважає, що такий підхід не залишить місця для маневру проти Росії в майбутньому, тому що чорновий варіант стане доступним громадськості через витік. Німеччина та її однодумці з числа членів ЄС вважають, що оприлюднення ймовірних санкцій дасть Путіну привід для сутички, якого він шукає, а будь-які збитки Росії вдарять і по членах блоку, враховуючи близькі економічні зв’язки. Натомість інші країни (східної Європи, Нідерланди та скандинавські держави) вважають, що публічні погрози санкціями можуть більш ефективно стримати Путіна.

Кому як не країнам східної Європи знати ціну російської агресії і окупації. «На жаль, ми бачимо мобілізацію російських сил біля кордонів України. Ми опинилися, мабуть, у найбільш загрозливій ситуації за останні 30 років. І я говорю не лише про Україну, а увесь східний фланг НАТО, про балтійський регіон», — заявив президент Литви Гітанас Науседа перед зустріччю лідерів ЄС у Брюсселі (lrt.lt). На його думку, у Заходу є достатньо інструментів, щоб стримати Росію від агресії, і для цього потрібно домовитись, які санкції можливо буде застосувати. Науседа зазначив, що кроки ЄС у цій ситуації є «тільки однією частиною рішення», і ще одним важливим компонентом є реакція НАТО. Зокрема, зауважив президент, викликає стурбованість інтеграція російської та білоруської армії, що посилює спроможність Росії атакувати своїх сусідів. «НАТО варто скоригувати свої оборонні плани й стратегії з огляду на те, що відбувається у Білорусі», — зауважив президент Литви.

Справа в тому, що Росія веде війну не тільки проти України, а й атакує східний фланг країн-членів НАТО та Євросоюзу. Це може проявлятися через штучну міграційну кризу, або вплив за допомогою різних механізмів, зокрема ЗМІ, корупцію, на ситуацію в окремих європейських країнах. Днями в згаданій Литві виник скандал по причині транзиту підсанкційної продукції з Білорусі, через що навіть Рада директорів компанії «Литовська залізниця» відправила у відставку її керівника Мантаса Бартушка. За словами глави правління компанії Кястутіс Шлюжас, за відставку гендиректора проголосували всі члени Ради, щоб мінімізувати репутаційні ризики. По цій же причині міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс та глава литовського Мінтрансу Маріус Скуодіс подали прохання про відставку, але уряд їх не прийняв.

Йдеться про перевезення товарів компанії «Білоруськалій», яка потрапила під введені нещодавно США, Великою Британією, Канадою та Європейським Союзом санкції проти Білорусі через організацію міграційної кризи. Такою зокрема є плата найбільшого постачальника калійних продуктів в світі за дії лукашенківського режиму. Останній, до речі, намагається відповідати «жорсткими, асиметричними заходами», але виглядає це все як постріл собі в ногу. По-перше, Конституційний суд Білорусі 15 грудня дав оцінку санкціям Заходу щодо Білорусі, оголосивши, що вони є «порушенням міжнародного права» (як мінімум смішно, коли суд диктаторського режиму, який роками порушує права громадян, приймає відповідні рішенні). По-друге, у відповідь на західні санкції влада Білорусі оголосила про запровадження продовольчого ембарго проти «недружніх країн». Звичайно, це не вдарить по них, бо частка Білорусі у європейському експорті дуже мала, а от по самій Білорусі це вдарить підвищенням цін на продовольство.   

Таким чином, маємо приклади, коли до всього, до чого торкається Кремль, починає занепадати. Лукашенківський режим нічим не кращий за путінський, але в атаці мігрантами на країни ЄС без російських спецслужб не обійшлося, тому відповідати доводиться не тільки за свої гріхи. Єдиним форпостом (не член Євросоюзу), який стримує атаку і агресію Кремля, є Україна. Тому, за словами Президента України Володимира Зеленського, Київ розраховує, що країни-члени НАТО у питанні євроатлантичних перспектив України відштовхуватимуться від позиції та вибору українського народу, не піддаючись на погрози та якісь «червоні лінії» інших держав (president.gov.ua).

«Більшість країн ЄС та Східного партнерства підтримують позицію України. Всі розуміють, що ціна буде дуже високою (вразі повномасштабного вторгнення Росії. — Ред.), — заявив Зеленський. — Але ніхто навіть не уявляє обсяг жертв і втрачених життів. Ніхто цього не хоче. Я не впевнений, що всі лідери Європи однаково розуміють ситуацію, тому що не всі лідери, на жаль, однаково розуміють у цілому, що відбувається на наших кордонах. ... Ситуація в тимчасово окупованому Криму, на Донбасі, навколо українських кордонів та в Чорному й Азовському морях — це гібридні елементи, які російська сторона використовує для шантажу й тиску на Українську державу та демократію. Також з метою дестабілізації ситуації в регіоні штучно створюється «криза мігрантів», енергетична криза, поширюється дезінформація, здійснюються кібератаки. Це — елементи загального сценарію з дестабілізації безпекової ситуації в регіоні, Україні та Європі в цілому. Їхня мета — дестабілізувати ситуацію на кордонах з НАТО, створити в суспільствах наратив щодо слабкості союзників, заблокувати євроатлантичну інтеграцію України. Але членство України в НАТО — це особистий вибір українського народу. Наш євроатлантичний курс залишається незмінним».