Кубок світу сповіщає появу «нової» Кореї

Для того, щоб зрозуміти значення «зв’язків» у Кореї, необхідно розглядати їх як елемент цілого ряду традицій і правил поведінки, якi існують у корейському суспільстві. Для корейців знання свого місця у суспільстві — нормальне явище, що здається абсолютно неприйнятним для американців. У суспільних, так само як і в ділових стосунках, корейці дотримуються ієрархії, в якій вік, здається, має більшу вагу, ніж результати діяльності людини.

Хоч вступ до престижних університетів також сприяє завоюванню становища в суспільстві у Кореї, як і на Заході, і також залежить від здібностей людини, результати вступних іспитів у Кореї мають більш значний і довготривалий вплив на місце індивідуума в суспільстві. Не буде великим перебільшенням відзначити, що в Америці людям доводиться постійно підтверджувати свої знання і здібності, у той час як у традиційному корейському суспільстві досить один раз виявити себе, щоб влаштувати все подальше життя, здебільшого, завдяки знайомствам і зв’язкам, набутих унаслідок цього початкового успіху.

То яке ж відношення мають ці й інші традиції і риси корейського суспільства до чемпіонату світу з футболу? У минулому знайомства і зв’язки, очевидно, вiдiгравали таку ж роль у відборі спортсменів, що представляли Корею на міжнародних змаганнях, як і в інших аспектах життя корейського суспільства. Однак два роки тому, коли корейська футбольна асоціація запросила голландця Гууса Хіддінка тренувати збірну країни з футболу, Хіддінк дав ясно зрозуміти, що гравців до збірної він відбиратиме виключно за їхніми здібностями.

Виступ корейської збірної на чемпіонаті світу з футболу 2002 року наочно продемонстрував усій країні те, що система, за якої становище людини у суспільстві визначається її здібностями, приносить кращі плоди, ніж система, за якої воно визначається наявністю зв’язків і знайомств. Чималу роль вiдіграло і те, що Хіддінку вдалося використати свої тренерські здібності і ввести при підготовці команди у дію такі сильні риси корейського національного характеру, як кмітливість, дисципліна, наполегливість і твердість волі.

Звичайно, корейські традиціоналісти виступають проти критики того, що корейці, які піддалися західному впливу, називають системою зв’язків і знайомств. За їхніми словами, ця критика насправді є критикою солідарності і відповідальності, які вони вважають позитивними рисами корейського суспільства. Традиціоналісти також вважають, що система оцінки людини по заслузі та професійних якостях приводить до індивідуалізму, в той час як високий рівень індивідуалізму і низький рівень громадської солідарності і відповідальності є негативними рисами західного суспільства. Деякі традиціоналісти навіть заявляють, що не хочуть для Кореї і корейців такого ж добробуту, як на Заході, якщо це означає прийняття індивідуалізму, характерного для західного суспільства.

Феномен Хіддінка не виник раптово і сам собою. Тільки зміни, що відбулися до того часу в корейському суспільстві, дозволили запросити європейського тренера для тренування національної збірної Кореї з футболу і дати йому можливість встановлювати свої правила при відборі гравців. Хіддінк, однак, прискорив процес змін у суспільстві, а успіх збірної може зробити їх справді революційним.

Залишається спостерігати як швидко, в якому напрямі, і з якими наслідками продовжуватимуться ці зміни. Самі корейці говорять про необхідність вчитися на уроках, даних Хіддінком. Однак відтворення західної моделі суспільства, де людину оцінюють за її достоїнствами — завдання не з легких. Футбольна команда — відносно проста організація. Набагато складніше буде розповсюдити рецепт Хіддінка на все суспільство. Однак, які б не були результати, здається, що у разі чемпіонату світу з футболу 2002 року, наслідки успіху команди у найбільшому спортивному змаганні будуть довгостроковими.

Хершел І. ГРОССМАН, професор економіки в Університеті Браун (США).