Куди дівається допомога?

Нещодавно кілька волонтерських організацій Канади надіслали відкрите звернення на ім’я Президента України, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради. Схвилював канадців нещодавній фінансовий аудит у Міністерстві оборони, котрий виявив нестачу коштів розміром 382 мільйони гривень, а також те, що «від волонтерів при Міністерстві оборони ми чуємо про жахливу тяганину під час реалізації державних контрактів, про байдужість державних службовців та невиконання професійних обов’язків у всіх органах влади, про корупцію, разом з урядом Канади ми вже більше року допомагаємо військовим, які воюють на сході України, пораненим та цивільним, переселенцям. Волонтерами Канади закуплено речей та передано коштами десятки мільйонів доларів, відправлені тисячі тонн вантажу», пишуть активісти.

Однак фінансова підтримка серед канадців зменшується, бо не розуміють, куди вся та допомога дівається, чому досі не закрито потреби у формі та берцях, чому є затримки із зарплатнею військовослужбовцям? Волонтери вимагають до 31 липня цього року дати відповіді на ці запитання, а ще чекають від Міноборони на «розгорнутий план кроків, направлених на боротьбу з корупцією та притягнення до відповідальності винних за зникнення майже 400 мільйонів гривень під час нещодавнього аудиту». Очікують на змістовну відповідь у формі відкритого звіту чи відкритої прес-конференції. Якщо результату не буде, громадські організації будуть радити представникам уряду та парламенту Канади змінити стратегію підтримки України і звести до мінімуму співпрацю з нашими владними структурами.

«МИ НЕ МОЖЕМО ПЕРЕКОНАТИ ЛЮДЕЙ ДОПОМАГАТИ»

«День» запитав одну з авторів звернення Антоніну Кумку, що ж стало точкою кипіння, що канадці пішли на такий крок (до речі, волонтерка у травні була в Україні з проектом щодо протезування наших поранених бійців, у Канаді знайшла лікарів, котрі погодились приїхати і поділитися своїм досвідом з українськими медиками).

«Запитання від представників громад типу «Скільки вже можна? Що держава робить?» змусили піти на такий крок. Канада вже стільки передала, не можуть волонтери усю армію забезпечити, для цього існує держава. А як результат такого нерозуміння — надзвичайно зменшилися фінансові надходження до волонтерських організацій та донорської підтримки армії України в Канаді. Ми просто не можемо переконати людей допомагати, масштаби допомоги зменшилися у рази. Це не означає, що зовсім припинилася підтримка, але люди почали більше давати на дітей, поранених ветеранів, бо на армію «скільки не даси, усе те саме», — відписала нам на запитання Антоніна Кумка.

Разом з колегами місяць чекатимуть на реакцію від України, далі надішлють цей лист ще раз, якщо знову не буде відповіді, організують прес-конференцію самі, але для зустрічі з представниками канадського парламенту та уряду, щоб обговорити подальшу допомогу України. Від звернення канадських волонтерів минуло часу не більше, ніж тиждень. Першим відреагувало Посольство України в Канаді, запросивши активістів на зустріч. У нас поки всі мовчать. Коментарі дають українські волонтерські організації, одні підтримують та дякують діаспорі за такий крок.  Дехто радить Міноборони дійсно піти шляхом прозорості та відкритості, пояснити ситуацію із забезпеченням та коштами, щоб зняти напругу в суспільстві. Інші рекомендують канадцям шукати партнерів серед українських волонтерських груп, перевірених та надійних. Бо надсилати все до Міноборони — як у прірву.

МІНІСТЕРСТВУ БРАКУЄ ЩЕ МІЛЬЯРД ГРИВЕНЬ, ЩОБ ВДЯГНУТИ СОЛДАТІВ

На офіційний запит «Дня» до Міністерства оборони, як будуть реагувати на відкрите звернення канадців, від прес-служби отримали усне пояснення: оскільки в адресатах листа відомство не значиться, щось коментувати будуть лише після реакції Президента, прем’єра та спікера. Хоча звернення стосується діяльності саме цього відомства.

Більше інформації надала Неллі Стельмах, директор Департаменту матеріального забезпечення МО (з «Волонтерського десанту в Міністерстві оборони»). За канадську допомогу у відомстві дуже вдячні, пані Неллі згадує, як надіслані 30 тисяч комплектів форми суттєво врятували четверту хвилю мобілізації. Але армія в нас не гола й боса, за її словами, канадці можуть думати і писати те, що вважають за потрібне, а якщо ми самі собі не допоможемо, то ніхто за нас цього не зробить.

Щодо затримки заробітної плати, на що нарікали канадські активісти, то питання вирішується. А вся проблема в тому, що у нас немає електронного обігу документів, тому всі передислокації солдат роблять в паперовому режимі, а це довго. Забезпечити речами усю армію намагаються, як можуть, проте грошового ресурсу не вистачає, ще мільярд гривень МО просить в уряду на речове забезпечення. Бо те, що виділено з бюджету цьогоріч, покриє лише 55% потреб.

НОВІ ДОГОВОРИ, НОВА ФОРМА І ДАВНІ ПОЯСНЕННЯ

«Це по-скромному, щоб забезпечити армію, а щоб робити запас, взагалі грошей немає. У першу чергу треба одягти мобілізацію та призов. Торік було виділено 25% з бюджету на речове забезпечення, а 10 років до цього щороку виділяли тільки 5% від потреби. У нас були порожні склади на початку військових дій. У нас збільшились ЗСУ, ми одягли четверту хвилю мобілізації, одягли п’яту, весняний призив, складаємо на склади речі для шостої хвилі мобілізації. Коли ми зберемо цю кількість, будемо по-новому одягати всю армію. Об’єм замовлень дуже великий, а наша легка промисловість виявилася неготова до цього», — прокоментувала Неллі Стельмах.

Далі чиновник-волонтер розповіла про вже підписані контракти та договори на 160 тисяч літніх польових костюмів, 200 тисяч берців, що вже надходять у війська. Цього року затвердили нові технічні умови на тканину, яка вже не буде горіти на солдатові, утвердили новий літній костюм, який замовлять протягом двох тижнів. «Доставлено 80 тисяч цих костюмів, законтрактовано 155 тисяч і плюс ще 180 тисяч буде закуплено. Через місяць, думаю, все це налагодиться», — запевнила Неллі Стельмах.

Ще одне спростування стосувалося фінансового аудиту. За поясненнями Стельмах, це цифри за минулі роки, «і сказати, що їх в МО розікрали, не можна, це було до нас». Що відбувається «за нас», нам наче пояснили, але такі заспокійливі коментарі нехай не розслабляють. Рано ще.

КОМЕНТАР

«ПОТРІБНО ВИВЧАТИ, ХТО ЩО КОМУ ПЕРЕДАВАВ»

Дана ЯРОВА, волонтер організації «Народний тил», член Ради волонтерів при Міністерстві оборони:

— Треба чітко розуміти, який був посил звернення. Бо якщо йдеться про канадську гуманітарку від громадських організацій, то Міноборони вони нічого не передавали, вони могли передавати тільки волонтерським організаціям України. Те, що у нас не налагоджено речове забезпечення, це правда, але це пов’язано вже не з роботою Міністерства оборони, а з тим, що у нас немає виробників і готової продукції. Те, що там корупція, мають коментувати контролюючі органи. І люди, які там сиділи, хіба змінилися за три дні? Я вважаю, що 80% працівників треба звільнити і замінити іншими людьми. Якщо йдеться про гуманітарку, яку поставили восени, взимку та навесні (одяг, взуття, прилади нічного бачення), це все було задокументовано, розписано частинами, підключалися люди з «Волонтерського десанту», люди в полях, контролювали все до одиниці. Про це Міноборони і частини в полях можуть відзвітувати. Щодо громадських організацій, які щось сюди передали в «поля», у нас ротація пішла додому з усім тим, що привезли їм волонтери. Тому казати, на якому етапі, хто повинен це контролювати, гуманітарну допомогу, яку везли у поля і не ставили на баланс, важко. Для мене як для людини украв президент чи солдат — однаково. Я вважаю: якщо хлопець, що стояв під «Градами», забрав аптечку, тепловізор чи форму, це одне й те саме, що й корупція у міністерстві. Це питання потрібно вивчати, хто що кому передавав. Бо про першу гуманітарку від Канади, яка була ще минулого літа, взагалі нічого невідомо.