Місцева влада: очікуються значні зміни.

Поки увага лідерів політичних партій та блоків прикута до пасьянсу майбутньої Верховної Ради, регіони розкладають свій власний.

В Одесі та Запоріжжі опоненти переобраних на повторний термін міських голів звинувачують представників влади у фальсифікації виборів. Не обходиться без шуму і там, де представницька влада переходить до рук нових політичних сил. Крісла захиталися навіть під губернаторами: одні з них не виконали "домашнє завдання" на вибори, доля інших залежить від результатів парламентських торгів.

6 квітня заступник голови Руху Володимир Черняк повідомив, що фракція Руху має намір звернутися до Президента України з проханням, щоб представники НРУ очолили обласну виконавчу владу у всіх чотирьох областях, де абсолютну перемогу на виборах здобув НРУ: Рівненській, Тернопільській, Львівський, Івано-Франківській.

Чи прислухається до думки рухівців президент? І чи не звернуться до нього з подібною пропозицією комуністи?

У будь-якому випадку перші хвилі майбутніх пертурбацій вже прокочуються як у регіонах, так і в столиці України.

Що буде далі з "безголовими" містами?

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, "День"

Кількаденна процедура підрахунку та перерахунку Центрвиборчкомом голосів, поданих на парламентських виборах за партії та окремих кандидатів, своїм драматизмом змусила призабути про місцеві вибори, що також відбулися 29 березня. А в результаті цих виборів у двох містах - Києві та Севастополі - склалася напіванекдотична, напівтрагічна ситуація.

Отже, столиця і "місто флотської слави" обрали міські ради, та не обрали міських голів (у чому їм було відмовлено із посиланням на Конституцію України). Мовляв, хай ради працюють, а виконавча влада у цих містах загальнодержавного підпорядкування має здійснюватися не міськими головами, а керівниками держадміністрацій. Проте чи можуть ради працювати без міських голів? Беремо Конституцію, статтю 141: "Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданні" (виділено мною. - С.Г.). Закон про місцеве самоврядування повторює ту ж саму конституційну норму, додаючи до неї лише те, що у випадку відсутності на місці в даний момент голови ради на засіданні головує секретар цієї ради (але ж секретаря попередньо слід обрати на засіданні під керівництвом того самого сакраментального міського голови).

Що ж виходить? Щоб розпочати роботу - за Конституцією - Київська та Севастопольська ради повинні мати міських голів, що очолять цю роботу. В іншому випадку зібрання депутатів ради не матиме юридичної сили. Випадок "безголовості" міста ні Конституцією, ні чинним законодавством не передбачений.

Якщо ж зважити на думку Конституційного Суду, що для проведення виборів міського голови у столиці треба ухвалити щонайменше чотири законодавчих акти, і на швидкість проходження законів у Верховній Раді (а ця швидкість до того ж регулярно сповільнюється президентськими вето), то стає зрозумілим: і Київ, і Севастополь ризикують на найближчі роки залишитися без органів міського самоврядування, під керівництвом призначених Президентом держадміністрацій.

А тим часом право керувати комунальною власністю, ухвалювати міські бюджети, розпоряджатися землею та природними ресурсами на території міст, за Конституцією, мають тільки ради. Іншими словами, приміром, будь-яку операцію із земельною ділянкою, наданою держадміністрацією за відсутності ради іноземному інвестору, суд у будь-який момент зможе визнати незаконною. То ж який серйозний іноземний інвестор за таких умов ризикне працювати у столиці?

От такий трапився анекдот під час виборів. Мало того, що Київ і Севастополь, всупереч ратифікованій Україною Європейській хартії місцевого самоврядування, лишилися "безголовими" - їм випала доля ще й бути "безрадними". Звісно, кільканадцять міських депутатів, зібравшись докупи, зможуть спробувати проголосити себе "органом місцевого самоврядування", але чи матимуть їхні рішення ціну більшу за папір, на якому вони будуть записані?

Житомирського губернатора не обрано до облради Валерій КОСТЮКЕВИЧ, "День"

Сенсацією обласного масштабу стало необрання нинішнього голови облдержадміністрації Антона Малиновського (з 1994 року він обіймав і посаду голови обласної ради народних депутатів) депутатом облради, хоча балотувався губернатор в одному із сільських районів. Це означає, що він уже не зможе очолити облраду й безпосередньо контролювати її. Не зміг "пробитися" Антон Малиновський і до Верховної Ради за списком Аграрної партії, де він був дванадцятим (АПУ, як відомо, 4-відсотковий бар'єр не подолала).

На думку голови обласної організації Демократичної партії В'ячеслава Дехтієвського, негативний підсумок виборчих змагань губернатора обумовлений важким соціально-економічним станом області (зокрема темпи падіння виробництва на Житомирщині були вищі, ніж у середньому на Україні, область впевнено посідає перше місце за обсягом дотацій з держбюджету) . Крім того, зауважив далі В. Дехтієвський, унаслідок опублікування в центральній пресі серії скандальних матеріалів, у яких А. Малиновського звинувачували в різноманітних зловживаннях, особливо у зв'язку із так званою "вексельною" справою. (Керівники облдержадміністрації підписали 240 міжнародних векселів на загальну суму $6,7 мільярда, які мали слугувати гарантіями інвестицій на суму $650 мільйонів у проект "Індустріального парку" на території області).

Водночас, в області знову поширюються чутки про майбутню відставку Антона Малиновського з посади голови облдержадміністрації. Незважаючи на численні скандали навколо імені Малиновського й неодноразові запити депутатів Верховної Ради щодо цього, Президент Леонід Кучма досі утримувався від радикального вирішення проблеми й навіть нагородив Малиновського 1996 року своєю відзнакою. Які кроки Л. Кучма здійснить тепер, зауважують місцеві оглядачі, залежить тільки від того, наскільки він та його радники вважатимуть за корисне для себе збереження нинішнього губернатора на посаді.

А в числі найбільш імовірних його наступників усе частіше звучить ім'я заступника міністра сільського господарства Сергія Рижука, вихідця з Житомирщини. Хоча називаються і прізвища деяких нинішніх членів команди А. Малиновського.

Суд змінив результати виборів у Запоріжжі

Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, "День"

На позаплановому засіданні Запорізького міськвиконкому минулої п'ятниці перший заступник міськвиконкому Павло Михайлик повідомив, що він забезпечив присутність на засіданні якнайбільшої кількості журналістів, аби розповісти людям, що відбувається в місті. Споруду міськради блоковано міліцією з автоматами, а приміщення відділів бухгалтерського обліку та звітності, бібліотеки опечатано.

Виконком ухвалює рішення "Про порушення законності з боку органів міліції в м. Запоріжжя", в якому, зокрема, зазначає, що кандидатом на пост міського голови був О.Поляк і багато співробітників міліції відволікалися від виконання завдань щодо забезпечення правопорядку, внаслідок чого злочинність у місті зросла (чомусь дані надано за 1997 рік. - В.П.). І вирішили вважати дії керівного складу запорізьких обл- та міськуправлінь МВС України протиправними, а також вирішили звернутися до голови облдержадміністрації, прокурора області, МВС України та до Президента вжити заходи для усунення порушень законності з боку органів міліції в Запоріжжі.

Виявилося, колишній заступник начальника УМВС України в Запорізькій області Олександр Поляк, який програв на виборах мера обласного центра 9,5 тисяч голосів Олександрові Головку, звернувся до суду із заявою про визнання виборів недійсними. Орджонікідзевський райсуд задовольнив позов і зажадав від виборчкому всі документи стосовно виборів міського голови. Виконання поклали на голову комісії Віталія Васильченка, а збереження документації та доставку до суду має забезпечити управління внутрішніх справ. Судовий виконавець не застав голову комісії на місці, після чого міліція почала дуже ретельно виконувати покладені на неї обов'язки: опечатали двері й посилили охорону приміщень, де перебували потрібні суду матеріали (320 мішків документів про вибори вагою близько 7 тонн).

На прес-конференції голова комісії Віталій Васильченко зазначив, що він не довірив би охорону документів міліції, бо в цьому випадку співробітники УВС є зацікавленими особами, і він має намір звернутися по охорону до СБУ. Щодо перспективності заяви кандидата на пост міського голови Олександра Поляка відповів, що все вирішить суд. Сам же Олександр Поляк, коментуючи рішення міськвиконкому, назвав його провокацією.

А поки йде розбирання, 6 квітня незалежний міський прес-центр та обласний благодійний фонд "Нова ініціатива" провели конференцію представників усіх партій та рухів із запрошенням співробітників ЗМІ. Головна тема: порушення прав людини під час виборів 29 березня 1998 року в Запоріжжі. Ішлося про кричущі факти порушень Законів про вибори і про зневагу прав виборців.

Що вибори міського голови в Запоріжжі будуть напруженими, було зрозуміло ще на початку передвиборної кампанії. Із трьох зареєстрованих кандидатів двоє були потенційно досить сильними і широковідомими: в минулому мер Олександр Головко та заступник начальника УМВС України в Запорізькій області Олександр Поляк. Боротьба була активною і жорсткою, здавалося, на два табори розділилися не лише місцеві засоби масової інформації, але й населення міста...

За підсумками виборів, із перевагою в понад дев'ять тисяч голосів вийшов Олександр Головко, вже через газети обмінявся взаємними поздоровленнями і словами вдячності з виборцями і вже почали стихати минулі спори, люди поверталися до насущних проблем. Однак минулої п'ятниці сталося НП міського масштабу...