Між протестом і прагматизмом

Результати парламентських виборів-2012 на Полтавщині хоча й не стали сенсаційними, все ж піднесли кілька несподіванок, які водночас відображають регіональну специфіку волевиявлення і вписуються в загальноукраїнські суспільно-політичні тенденції.

КОЛИ НЕ СПРАЦЬОВУЄ ГРЕЧКА

Так, чи не найбільшим сюрпризом цьогорічної кампанії стала перемога в 145-му окрузі (Київський район Полтави, Полтавський і Котелевський райони) кандидата від «Свободи» Юрія Бублика, якого від самого початку підтримала й «Батьківщина». Головним конкурентом націоналіста був самовисуванець Володимир Макар, один із лідерів ГО «Наш Дім — Полтава», що впродовж останніх двох років чітко відпрацьовувало обкатані в Києві «гречані» технології мережевого маркетингу. За нього активно агітував і міський голова Полтави, регіонал Олександр Мамай, який переконував, що для блага міста в парламенті потрібна «своя» людина, а не якийсь незговірливий опозиціонер. Однак ані всебічна підтримка полтавського мера, ні, тим більше, щедрі продуктові пайки не допомогли Макарові завоювати необхідні для перемоги голоси виборців.

Як, зрештою, не відбулося подібного і в самій Полтаві, де в 144-му окрузі балотувався ще один член команди Мамая, депутат облради від «Совісті України» Олександр Залужний. Цього достатньо відомого в місті діяча несподівано випередив малознаний висуванець «УДАРу» Сергій Каплін, на користь якого за два тижні до виборів зняв свою кандидатуру кандидат від «Батьківщини», депутат облради Дмитро Хрістов. На руку Капліну, схоже, зіграла не так його постійна критика «мафіозної» міської влади і славнозвісний кількаденний похід на Київ з продпайком для Президента, як приналежність до політичної сили Віталія Кличка, авторитет котрого став для виборців чи не найвагомішим аргументом під час голосування.

ПАРАД САМОВИСУВАНЦІВ

Особиста популярність лідера «УДАРу», однак, не гарантувала стовідсоткового депутатства іншим його представникам. Так, у 148-му Лубенському окрузі депутат облради Петро Ворона поступився самовисуванцю, позафракційному нардепові Володимиру Пилипенку. Створивши кілька років тому ГО «Моя Полтавщина», він плідно попрацював з електоратом і забезпечив собі доволі високий результат підтримки. До речі, успішно на перегонах-2012 виступив і Пилипенків соратник на ниві «мережевої благодійності», депутат облради Олег Кулініч, який заручився симпатіями виборців 147-го Миргородського округу, де він переміг кандидата від «Батьківщини», підприємця Юрія Коваленка (на його користь було знято кандидатуру адвоката Світлани Ярошенко з «УДАРу»). Втім, здобути ще один мандат прагматикам і господарникам з «Моєї Полтавщини» не вдалося, адже в 151-му Лохвицькому окрузі Людмила Овчаренко поступилася «ударівцю» Тарасові Кутовому. Упродовж передвиборчої кампанії проти нього ополчилися не лише «мої полтавці» і «незалежні» самовисуванці, а й нібито партнери по опозиційному табору, зокрема Микола Карнаух, кандидатуру якого знято з’їздом «Батьківщини». На додачу ще й обласне телебачення — на правах політичної агітації — показало викривальну передачу про Кутового, та це не допомогло його «доброзичливцям» вирватися вперед.

В інших округах Полтавщини результат виборів став більш-менш прогнозованим. У Комсомольську переміг останній бютівський нардеп-мільярдер Костянтин Жеваго, котрий пішов самовисуванцем в районі, де зосереджено його промислові підприємства. У 149-му Машівському окрузі першість здобув голова Державного агентства резерву України, регіонал Олексій Лелюк, який давно працює там з людьми. А у Кременчуці кампанію виграв самовисуванець, підприємець Юрій Шаповалов, залишивши позаду нещодавніх нардепів Віктора Тарана («Батьківщина») й Олега Надошу (Партія регіонів).

За партійними списками в області лідирує «Батьківщина», далі йдуть регіонали, «УДАР», КПУ і «Свобода», яка порівняно з достроковими перегонами 2007 року значно покращила свої показники. Якщо п’ять років тому за націоналістів на Полтавщині голосували 0,3 %, то нині їх підтримало близько 8% виборців. Це свідчить не так поправіння настроїв громадян, як про протестне голосування, що стало своєрідним замінником вилученої графи «не підтримую жодного з кандидатів». Тобто, як зазначають соціологи, люди часто голосували за «Свободу» та її кандидатів «на зло» всім іншим політсилам. З другого боку, непогані показники, на жаль, здобули й комуністи, які зуміли повернути прихильність частини електорату і подвоїти виборчий результат — з 6,48% до 13,48%. Але сумарно в області все ж таки переміг опозиційний табір, набравши понад 57% голосів.