Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Моральний колапс

Суд над Пукачем знову перенесено — на 4 червня. А тим часом дуже важлива інформація — як депутати відреагували на запит Віталія Купрія «Про неприпустимість знаходження в Конституційній комісії Кучми»?
19 травня, 18:30
ПАРАДОКСИ ПОСТМАЙДАННОГО ПАРЛАМЕНТУ. ВТІМ ОЛЕГ БЕРЕЗЮК ТАК ПРОКОМЕНТУВАВ ЦЕ ФОТО «ДНЮ»: «ЦЕ ПРОСТО ІСТОРИЧНИЙ МОМЕНТ, КОЛИ В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ РАДИ ЗІБРАЛИСЯ ЧОТИРИ ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ, І Я ВЗЯВ У НИХ ПІДПИСИ НА КОНСТИТУЦІЇ — ДЛЯ СВОГО ТОВАРИША-ЮРИСТА»

Сьогоднішнє засідання Апеляційного суду Києва у «справі Гонгадзе — Подольського» не здивувало. Але це не означає, що в цій багатостраждальній історії немає нових цікавих сюжетів. Головний виконавець злочинів Олексій Пукач знову залишився в «підвішеному стані», адже рішення Печерського райсуду Києва про його довічне ув’язнення ніяк не може вступити в силу. Київський апеляційний суд вже протягом півтора року так і не в змозі перейти до розгляду апеляційних скарг по суті. Постійно виникають якісь причини, які гальмують процес. Що завадило на цей раз — 19 травня?

•  На початку засідання головуючий суддя Степан Гладій зачитав відповідь від Печерського суду, яка фактично зводилася до того, що експертній комісії з питань секретів, куди входять представники Печерського суду, МВС, СБУ та Генпрокуратури, потрібен ще час (розглядають наявність державної таємниці у протоколах судових засідань Печерського районного суду). Як відреагували сторони процесу? 

Представники Генпрокуратури виступили з пропозицією — дати можливість доопрацювати експертній комісії. Аналогічну позицію висловила і представниця Мирослави Гонгадзе в суді Валентина Теличенко. «Ми мусимо дати додатковий час, щоб комісія визначилася щодо наявності таємної інформації у протоколі судового засідання», — сказала Теличенко.        

•  У сторони потерпілого в справі Олексія Подольського була інша позиція. «Чому ви знову починаєте засідання з питання секретів?, — звернувся до суддів Подольський. — Наскільки я пам’ятаю, з минулого засідання ми не вирішили ще одне питання — розслідування злочину про шантаж і погрози на адресу Пукача з боку судді Печерського суду Андрія Мельника, представників прокуратури Володимира Шилова і Романа Волошина, а також представника Мирослави Гонгадзе в суді — Валентини Теличенко під час розгляду справи в суді першої інстанції. Я хочу у вас нарешті дізнатися — вам прокуратура відповіла чи продовжує ігнорувати суд? Названі мною люди скоїли кримінальний злочин, на який ГПУ не хоче реагувати. Якщо ви ігноруєте це питання, значить, ви також не бажаєте розслідування цього злочину. А тепер щодо секретів. Мене дивує ваша позиція, тому що тут звучали звинувачення, що мовляв Подольський затягує процес. Але його затягують представники влади, які місяцями думають над якимись вигаданими секретами. Ви, будь-ласка, закінчуйте це цирк і перестаньте самі затягувати процес. Зараз потрібно призначати розслідування по заявам Пукача і тоді конкретно переходити до розгляду апеляційних скарг по суті».  

«У зв’язку з тим, що Україна як держава в черговий раз не хоче виконувати свої міжнародні зобов’язання — влада не бажає карати винних у замовленні резонансних злочинів, продовжуючи гру із секретними матеріалами, я пропоную суддям звернутися до Президента з тим, щоб він як людина, яка неодноразово казала, що «справа Гонгадзе» для нього — справа честі, як людина, яка має виконати свої президентські обов’язки, покарав винних у затягування розсекречування документів і дав доручення розсекретити матеріали справи, — виступив під час засідання представник Подольського в суді Олександр Єльяшкевич. — Я звертаю вашу увагу, що в матеріалах справи знаходяться листи члена Гельсінської комісії Конгресу США Стіва Коена, на які наша влада хронічно не реагує. Судді мають розуміти свою юридичну роль в цьому процесі, хоча суспільству давно вже все зрозуміло, що і Кучма, і Литвин і інші члени організованого угрупування мають понести кримінальну відповідальність. На жаль, Порошенко поки не хоче розбиратися з цими питання, покриваючи і Кучму, і Литвина. Я не можу в інший спосіб пояснити, чому Президент досі ігнорує звернення Гельсінської комісії США і не дає відповідь на лист Стівена Коена».

•   Олександр Єльяшкевич також звернув увагу на ще один момент. «Я вважаю неприпустимим присутність в експертній комісії з розсекречування матеріалів справи Андрія Мельника, який має нести відповідальність за фальсифікацію не однієї кримінальної справи, — продовжив Єльяшкевич. — Як це так? Виходить, що Мельник буде контролювати свої ж незаконні рішення? Панове судді, я пропоную вам механізм, який би прискорив розгляд цієї справи, — зверніться до Президента. Якщо Петро Порошенко знову проігнорує ваше звернення, це буде його чергова помилка. Минулі його помилки вже відомі. Присутність Леоніда Кучми і в переговорному процесі в Мінську, і в Конституційні комісії, є ганьбою і злочином перед українським народом. Я хочу всім нагадати, що 21 травня Георгію Гонгадзе минуло б 46 років. Для того, щоб освіжити в пам’яті нашої влади ті страшні події, я попрошу народного депутата Віталія Купрія зробити відповідну заяву з трибуни парламенту, щоб нагадати всім ту страшну трагедію і змусити владу нарешті діяти в правовому руслі». 

В свою чергу, ще один представник Подольського в суді, народний депутат Віталій Купрій повідомив суд, що днями мав зустріч з представниками Моніторингової місії ПАРЄ. «Вони не можуть зрозуміти — чому 15 років не виконується резолюція цієї організації, яка давно закликала розслідувати до кінця резонансні злочини відносно Єльяшкевича, Подольського і Гонгадзе».

•   В результаті після невеликої перерви, суд повернувшись з нарадчої кімнати повідомив, що зобов’язує експертну комісію завершити роботу із розсекречення матеріалів справи до 2 червня. Також суд зобов`язав керівників МВС, СБУ і ГПУ вжити заходів реагування з приводу того, що комісія ще не почала роботу. Крім того, судді зобов’язали Пукача завершити ознайомлення з матеріалами справи протягом 5 діб. «Розгляд справи переноситься на 4 червня, на 11.00 годину. Всі учасники судового процесу, будь ласка, плануйте, щоб ми могли приступити до розгляду справи по суті», — резюмував головуючий суддя Степан Гладій.

19 ТРАВНЯ 2015 р. ПІД ЧАС ЗАСІДАННЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ КИЄВА

•   А тепер перейдемо до дуже показової ситуації. «День» вже писав, що «справа Гонгадзе—Подольського» давно стала тестом для політиків, громадських діячів, журналістів. Значна кількість, як показує час, провалюють цей тест. Поставити юридичну крапку відносно замовників в цих злочинах не наважилася поки жодна влада. Черговою перевіркою політиків стало депутатське звернення Віталія Купрія — «Про неприпустимість знаходження в складі Конституційної Комісії колишнього президента України Леоніда Даниловича Кучми». 20 квітня Купрій направив це звернення до народних депутатів з тим, щоб вони висловили свою позицію з цього важливого питання. Адже для того, щоб підтримати запит потрібно 150 голосів народних депутатів, а для направлення документу до Президента — необхідно 226 голосів. Відповідний же запит до спікера Верховної Ради і голови Конституційної комісії Володимира Гройсмана було оголошено 24 квітня.

«Включення до складу Конституційної Комісії колишнього президента України (у 1994 — 2005 роках) Леоніда Кучми шокувало українське суспільство, — йдеться в депутатському зверненні. — Це величезна ганьба для автора Указу та образа українського народу. Саме Кучма є хрещеним батьком української корупції та фундатором злочинної Системи Кучми—Януковича, проти якої повстали два Майдани. Система, яка до цього часу не поборена та принесла Україні величезні втрати та страждання. На жаль, до цього часу діям Леоніда Кучми не надана відповідна правова оцінка, хоча саме він об’єктивно звинувачується у здійсненні багатьох резонансних злочинів».

•   Отже, який результат? Розповідає Віталій Купрій: «Мені соромно назвати цифру, адже таких депутатів одиниці. Відреагували представники «Свободи», наша команда з 15—20 людей — тобто міжфракційна група «УкрОп» та деякі інші. Але я навіть це не коментую, адже мене більше цікавить, чому не підтримала «Самопоміч», «Батьківщина», «Радикальна партія». Ці фракції позиціонують себе як локомотиви змін та постійно заявляють про порушення прав людей, законність і т.п. Як виявляється у визначальних питаннях вони бездіяльні. Особливо великі питання є до «Самопомочі», адже я вважав її однією з найпрогресивніших фракцій, де у мене є багато друзів. Але їхня узагальнена позиція вказує на те, що вони стали частиною сцени, яку ми всі бачимо. Україна не реформується...»

«По-друге, було звернення до голови Верховної Ради пана Гройсмана, щоб він поставив питання перед Президентом про зміну складу Конституційної комісії та відкликання Кучми, — продовжує Віталій Купрій. — Але Володимир Гройсман не надав відповіді на депутатський запит, який був оголошений відповідно до  Регламенту ВРУ, і це є порушенням закону. Я вважаю, що з депутатським корпусом ще треба працювати, адже все, що відбувається в Україні, в коаліції, в «Опозиційному блоці» — вказує на повне небажання працювати для України, відповідати ідеалам Майдану та Революції Гідності. Через це виникають запитання до українського парламентаризму».

Дійсно, до українського парламентаризму багато запитань. Він досі залишається глибоко інфікованим не дивлячись на те, що це постмайданна Верховна Рада.

«Можливо, ще відреагуємо на цей запит, — коментує «Дню» голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. — Справа в тому, що Кучма для мене — це екс-президент України. Сьогоднішній Президент України, Верховна Рада та Уряд, якісно виконуючи свої функціональні обов’язки, можуть зробити набагато більше. Те, що було, вже відбулося, і треба зробити з цього історичний урок і працювати сьогодні. Взяти урок з минулого — це наша задача, а робити треба свої речі. Якщо Президент України, формуючи переговорні групи, долучає до них Кучму, це його відповідальність. Олігархічна система створилася та законсервувалася в 2004 році, але, на жаль, внаслідок «першої буржуазної революції». Так, без сумніву Кучма зіграв свою роль в її становленні — я його не захищаю, не обороняю і не наступаю. Для мене це особистість, яка була в історії. Тому нам потрібно уважно вивчити помилки, позитивний досвід та творити своє».

•   Ми також опитали деяких нинішніх народних депутатів, які свого часу були нібіто непримиреними противниками Леоніда Кучми. Але з часом, здається, їх позиція мутувала. 

«Я не отримував такого листа, — відповідає голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко. — А щодо участі Кучми в Конституційній комісії, це не моя компетенція, адже я не призначаю членів КК. У мене є ставлення — я вважаю неприйнятним те, що робив Кучма на посаді Президента. Я думаю, що кожен Президент, який був у нас, навіть нелюбий мені, має досвід для того, щоб висловити своє слово при написанні Конституції».

А далі позиція двох колишніх журналістів «Української правди» — видання, яке засноване Георгієм Гонгадзе. 

«Я чув про те, що Купрій писав такого листа, але мені на пошту він не прийшов. Якщо прийде, я подивлюсь, а поки нічого не можу відповісти, — каже народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм. — А взагалі мені здається дивним те, що Кучма бере участь в Конституційній комісії. Але те, як збиралася Комісія — не я приймав рішення і не знаю, якою була процедура».

•   З ще одним народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» взагалі склалася дуже цікава історія. Наш журналіст Дмитро Кривцун підійшов до Сергія Лещенка з відповідним запитання, а у відповідь виник показовий діалог. «Ви з якого видання», — спитав недавній журналіст, а зараз депутат. «Із газети «День», — відповів журналіст. «А Коломойський вже викупив пакет ваших акцій?», — поставив ще одне запитання Лещенко замість відповіді по суті. «Ні, а Пінчук вас вже викупив?», — зустрічно поцікавився Дмитро. «Ні, мене ніхто не купляв», — відповів депутат. «А тепер нарешті запитання», — продовжив наш журналіст. Тоді вже Лещенко відреагував: «Купрію я відповів — нехай він надасть вам мою відповідь. Я дозволяю йому взяти мою відповідь та опублікувати, якщо ми говоримо про одне і те саме».

Яка ж це відповідь?, — спитали ми у депутата. «Поки що я не бачив, щоб він хоч якось відповів на цей запит», — відреагував автор депутатського запиту.

*  *  *

•   Вся ця ситуація показує людські стосунки і стан політикуму. «Вірус Кучми» інфікує навіть тих, хто ще вчора був затятим його супротивником. І журналістика тут абсолютно в долі, вона несе свою солідну відповідальність. Але ця історія ще не завершена. Боротьба за справедливість триває. Поки не буде поставлено крапку в «справі Гонгадзе — Подольського», атмосфера в суспільстві не зміниться.  

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати