Мовою міжнародного спілкування в Україні має бути англійська

Проголосований у Верховній Раді України Закон «Про засади державної мовної політики» є таким, що необґрунтовано наділяє російську мову значними преференціями. І це за умов, коли українська мова в Україні тривалий час піддавалася дискримінації імперськими русифікаторами, які намагалися викоренити її, зокрема, з допомогою Валуєвського циркуляру 1863-го та Емського указу 1876 рр. З огляду на штучну русифікацію України, наслідки якої даються взнаки досі й матимуть місце ще певний час, Закон України «Про засади державної мовної політики» не сприятиме цивілізованому розв’язанню мовних проблем у нашому суспільстві.

Російська мова — «великий русский язык» — справді є унікальною у світовій мовній культурі. Внесок російськомовної літератури у світову культурну традицію безперечний. Але чи дає це підстави для справді агресивної мовної політики за межами Росії, тобто для штучного створення особливого правового статусу російської мови в інших країнах?

Прибічники якогось особливого статусу російської мови в Україні (поряд із українською як державною) часто апелюють до банальної тези про те, що «володіння кількома мовами збагачує людину духовно». Із самою по собі цією тезою не можна не погодитися, от тільки виникає запитання: чому ці ревнителі російської мови на теренах України вважають, що духовне збагачення українцям здатна принести лише російська мова, а не англійська чи якась інша іноземна мова? Російська мова — це мова, яка має державний статус у державі Російська Федерація, тобто для України це така ж іноземна мова, як і інші іноземні мови, тому вона повинна мати в Україні рівний статус з іншими іноземними мовами. Наділення її якимось особливим статусом порівняно з іншими іноземними мовами — це порушення принципу рівності іноземних мов. Із цього має виходити мовна політика, визначаючи статус російської мови в Україні.

Згідно з міжнародними стандартами російськомовні особи мають право користуватися російською мовою в Україні вільно, нарівні з англомовними чи іншомовними особами, але в тих межах, в яких не порушується статус української як єдиної державної мови.

І ось тут слід було також звернути увагу на те, що за умов входження України як суверенної держави у світовий процес для неї гостро постає нова проблема для мовної політики — ПРОБЛЕМА МОВИ МІЖНАРОДНОГО СПІЛКУВАННЯ. Тут є певна закономірність: прогрес в Україні неможливий без інтеграції у світовий простір, а ця інтеграція, у свою чергу, неможлива без використання мови міжнародного спілкування. Ця мова просто необхідна для розвитку економічного, політичного, правового і морального співіснування між народами, їх взаєморозуміння та співробітництва. Так уже історично склалося, що сьогодні цією мовою є англійська.

Мова міжнародного спілкування (як свого часу латина), англійська мова сьогодні є каналом для залучення українського народу до цивілізаційного прогресу, що відбувається в усіх сферах життя людей. Оволодіння англійською мовою широкими колами громадян України стимулюватиме імплементацію в українське суспільство світових досягнень економічної, політичної, правової, моральної культури, що конче необхідно для модернізації суспільного життя людей в Україні. Зокрема, це безумовно сприяло б поліпшенню інвестиційного клімату й активізації участі української економіки на світовому ринку. Отже, необхідність визнання англійської мовою міжнародного спілкування — це факт, на який слід особливо зважати в мовній політиці України. Оскільки не російська, а англійська є мовою міжнародного спілкування, то саме їй в України має бути надано відповідний статус МОВИ МІЖНАРОДНОГО СПІЛКУВАННЯ.

Цей статус може передбачати, зокрема:

1. Роль англійської мови в модернізації України слід визначити як одного з інструментів «просвітницької революції» в Україні, оскільки з її допомогою громадяни України залучатимуться до надбань економічної, політичної, правової, моральної культури сучасної цивілізації. Тому англійська мова має вивчатися як обов’язковий компонент усіх стандартних освітніх програм в Україні.

2. Держава створює достатні умови для оволодіння всіма громадянами України англійською мовою в межах, визначених певними стандартами.

3. У конкурсах на заняття вакансій в державних органах пріоритет має надаватися особам, які не лише володіють державною мовою, а й успішно склали іспит з англійської мови.

4. Особам, які працюють у державних органах серед підстав для просування по службі має бути володіння англійською та використання її у своїй роботі.

5. Держава має сприяти співпраці українських ЗМІ з англомовними засобами інформації.

6. Держава має сприяти поширенню в Україні оригінальних англомовних просвітницьких програм, що знайомлять з надбаннями народів світу в усіх сферах суспільного життя.

7. Держава має підтримувати інституції громадянського суспільства, що ініціюють заходи, спрямовані на оволодіння англійською мовою.

Для закріплення в Україні за англійською мовою статусу мови міжнародного спілкування слід розробити й ухвалити Закон України «Про мову міжнародного спілкування в Україні». У процесі підготовки відповідного законопроекту варто використати досвід мовної політики Грузії, Литви та інших країн.

У мовній політиці України слід також враховувати, що під впливом логіки розвитку світової цивілізації громадяни України мають зрозуміти, що перспективним для них є пріоритет оволодіння англійською як мовою міжнародного спілкування, а не російською. Це сприятиме тому, що внаслідок поширення в нашій країні англійської мови російська мова займе в Україні адекватне місце, а не те, яке для неї штучно створюють прибічники особливого статусу російської мови в нашій країні.

Як показує досвід мовної політики Грузії і Литви, закріплення статусу англійської як мови міжнародного спілкування може сприяти захисту державної мови від штучно створеної конкуренції їй з боку російської мови.