На терезах у Феміди

Питання про повернення храму римо-католикам уперше підняли ще в 1992 році, невдовзі після реєстрації їхньої общини в Дніпропетровську. Однак повертати його влада не поспішала, а обладміністрація, очолювана Павлом Лазаренком, посилалася на відсутність приміщень, в які можна було перевести організації, які квартирувалися в колишньому храмі. Пізніше, в 1994 році, общині запропонували «вирішувати питання» в Міністерстві у справах молоді і спорту. Тим часом саму будівлю, судячи з усього, вже «вподобав» інший господар. Принаймні в період прем’єрства П. Лазаренка її було передано у власність Дніпропетровської облради, а два роки опісля — в лютому 1998-го — продано приватній структурі ТОВ «Фін-Інвест». Про цей казус римо-католики Дніпропетровська, за словами В. Соколова, дізналися лише з резонансних публікацій в українській пресі на «панамську тему».

Не можна сказати, що «витівки» приватизаторів залишилися непоміченими правоохоронними органами. Вже в грудні 1998 року за позовом прокурора Дніпропетровської області Вищий Арбітражний суд України визнав недійсним розпорядження про відчуження будівлі, а також сам договір купівлі-продажу. «Заковика» з поверненням «спірного майна», наскільки можна зрозуміти із заяв представників прокуратури, тепер полягала лише в тому, що будівлю встигли передати за договорами комісії, а далі й продати американській корпорації «Дагсбері-інк». Відтоді обласна прокуратура зі змінним успіхом бореться за будівлю в дніпропетровських судах. Черговий «раунд» відбувся 20 травня цього року, коли господарський суд Дніпропетровської області відмовив у задоволенні позову про повернення «спірної будівлі» прокурору області В. Шубі. Проте, як заявляють в пресі-групі облпрокуратури, слідом до суду було направлене апеляційне подання...

Тим часом історія з костьолом Св. Йосифа вже давно вийшла за межі України. Про неї неодноразово писала преса в сусідній Польщі та інших католицьких країнах. Не дивно, що наболіла в душах римо-католиків тема підіймалася також під час візиту на Дніпропетровщину посла Ватикану в Україні, архієпископа Миколи Етеровича. Апостольський нунцій у бесіді з керівниками області та міста підкреслював, що відновлення костьолів для римо-католиків принципово важливе з точки зору безперервності культурних і духовних традицій. Крім того, він висловив надію на повернення собору Св. Йосифа, який у його єдиновірців «забрали насильно і незаконно». У відповідь дніпропетровські керівники дипломатично погоджувалися і... розводили руками.

ДО РЕЧІ

У відносинах між Україною і Польщею проблеми виникають далеко не тільки (а можливо, і не стільки) навколо цвинтаря Орлят у Львові і костьолу в Дніпропетровську. Зокрема, проблема стягування Львiвською обласною владою зборів з автотранспорту, що порушує міжнародні договори, вже викликала заходи у відповідь з польської сторони і загрожує серйозними втратами. Згідно з розпорядженням Міністра інфраструктури Республіки Польща від 29 березня 2002 року, повідомляє Інтерфакс-Україна, польські прикордонні митниці здійснюють збір у розмірі 370 польських злотих (близько $90) з важких українських вантажівок масою від 3,5 тонн при кожному в’їзді на територію Польщі.

Дані збори є «вирівнювальним» заходом у відповідь на місцеві збори, що стягуються з польських перевізників в Україні на території Львівської та Одеської областей.

За оцінками експертів галузі, при збереженні інтенсивності перевезень українськими міжнародними автоперевізниками через територію Польщі на рівні 2001 року (Польщею було видано 97 тис. дозволів. — ІФ ), запровадження збору призведе до втрати українськими перевізниками 2002 року не менше $5 млн. Згідно з неофіційною інформацією з джерел у транспортному відомстві, за станом на 1 червня 2002 року місцеві збори з іноземних автоперевізників (різного класу транспорту) стягувалися на території Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Республіки Крим, Луганської, Львівської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей. Міністерство транспорту України заявило, що може припинити фінансування шляхових робіт в областях, які порушили міжурядову угоду «Про міжнародне автомобільне сполучення між Україною і Польщею», що передбачає в’їзд автотранспорту країн-партнерів на їх території без оплати дорожніх зборів.

Як повідомили агенції Інтерфакс-Україна джерела в транспортному комплексі України, таку міру було запропоновано в ході останньої травневої колегії транспортного відомства як першочергову для вирішення проблеми, що виникла в зв’язку із запровадженням Польщею з 29 травня нових умов оплати за в’їзд на її територію зареєстрованого в Україні автотранспорту. Окрім того, розглядається можливість припинити видачу карнетів (посвідчень. — ІФ ) міжнародним автоперевізникам, зареєстрованим у областях, що «завинили».