«На землі, де зустрічаються Схід із Заходом, очікуємо діалог любові»
За кілька днів до прибуття до Києва Римського папи Івана Павла II Апостольський нунцій в Україні архієпископ Ніколай Етерович згодився відповісти на запитання газети «День».
— Що очікує Ваше Високопреосвященство від візиту Святішого Отця Івана Павла II в Україну? Який аспект візиту Ви вважаєте головним?
— Візит святішого Отця Івана Павла II матиме велике значення для України, для Католицької Церкви, для віруючих країни і для всіх людей доброї волі. Існує багато способів сприйняття цієї важливої події, в залежності від чутливості й системи пріоритетів кожного.
Для України, яка цього року відзначає десяту річницю своєї незалежності, Апостольський візит стане благодатною нагодою представити себе світові. Багато засобів масової інформації писатимуть про українську дійсність, висвітлюючи її об’єктивно, і отже, підкреслюючи численні позитивні аспекти соціального життя. Досі на Заході були відомі, в основному, аспекти негативні, як наприклад, Чорнобильська катастрофа, деякі випадки корупції тощо. Нині ж усе багатогранне життя України, її величезна духовна та культурна спадщина стануть відкриті й запропоновані увазі всього світу. Крім цього, успіх Апостольського візиту буде підтвердженням того, що всі структури молодої Української Держави функціонують добре. У цьому переконаються насамперед люди досвідчені, спеціалісти своєї справи, в Україні та за кордоном, яким відомо, наскільки непростою є організація візиту Його Святості, що є в один і той же час візитом Державним і візитом до віруючих.
Я переконаний, крім того, що цей візит дасть українцям слушний (вагомий) привід для роздумів про свою історію, про її драматичні й славетні аспекти, про християнство як коріння їхньої національної ідентичності. Нова зустріч зі своєю національною історією під впливом великої події, якою є візит Понтифіка, стане мотивом для гордості бути українцями й громадянами суверенної і незалежної України, відкритої до світу і, насамперед, до Європи, частиною якої вона є не лише за своїм географічним розташуванням, але й за своєю тисячолітньою культурою.
Люди доброї волі відчувають, що панський візит є жестом шани та поваги до їхньої Батьківщини, обраної, щоб прийняти людину, яка користується найбільшим моральним авторитетом у світі.
Його Святість, крім того, проповідуватиме великі етичні принципи поваги, терпимості, діалогу, любові до ближнього, передусім до найбідніших і залишених на узбіччі суспільства. Ці вартості, які походять з Євангелія, віднині набувають універсального виміру, оскільки їх приймають люди доброї волі поза конфесійними межами. Вони все більше переконуються, що кожна політична система, в тому числі й демократична, повинна спиратися на вагомі етичні й моральні цінності. Тому Візит Святішого Отця матиме позитивні наслідки і для діалогу між різними соціальними, релігійними та політичними групами.
— Яке значення має цей візит для католиків?
— Католицька Церква міцно вкорінена в Україні. Тут налічується 5000000 греко-католиків, чиє коріння сягає початку хрещення Київської Русі. Крім того, в Україні проживає 1000000 римо-католиків, які теж мають свою історичну традицію, зважаючи на те, що вже у XIV ст. існує митрополія для католиків латинського обряду. Католики обох традицій, Східної та Західної, є повноправними громадянами України, Католицька культура є складовою частиною української культури.
Для них Апостольський візит має переважно релігійне значення, тому що вони приймають у себе на Батьківщині Єпископа Риму, Зримого Главу Католицької Церкви. Незримим її Главою є Ісус Христос. Але сам Господь, обираючи Дванадцять Апостолів, залишив за Симоном Петром особливу роль. Досить згадати слова Ісуса Христа: «То ж і я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву, і що пекельні ворота її не подолають». У Новому Завіті ім’я Петра з’являється 160 разів. І з цього також можна зробити висновок про особливу роль, яку Господь призначив Святому Петрові та його наступникам. Одним з головних завдань цієї ролі, яке, згідно з волею Господа Ісуса виконує Святий Петро і його наступники, Єпископи Риму, полягає у зміцненні віри членів Церкви Ісуса Христа: «Та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів». Наступник Святого Петра приходить, щоб укріпити своїх братів у вірі. Але він звертатиметься з пошаною і симпатією також і до інших християн, особливо, до членів шанованої Православної Церкви.
— Яке значення може мати Візит для атеїстів?
Я не люблю вживати це слово, бо вважаю, що легко декларувати себе атеїстом, але дуже важко бути ним насправді, тобто бути позбавленим будь-якої віри в Бога. Дехто вважає себе атеїстом, тому що не належить до жодної релігійної конфесії, чи тому, що не сповідує віри. Правильніше було б говорити про людей, які шукають сенс життя, щастя, а відтак, знаходяться на дорозі, що веде до Бога, який є джерелом життя і вершиною вічного щастя. Зрештою, кожна людина створена за образом Бога. Тому в кожнім криється бажання зустрічі зі своїм Творцем, навіть якщо часто паростки цього бажання зустрічаються з різноманітними перешкодами особистого, сімейного чи соціального характеру. Сподіваюсь, що присутність Святішого Отця, людини глибоко релігійної, але в той же час великого гуманіста, який розуміє світ театру, складає вірші, виявляє свій релігійний досвід у різноманітних жанрах художнього вираження, стимулює кожного з таких людей не полишати дороги пошуку, кликати Бога — ще невідомого їм, але ближчого, ніж вони часто навіть не насмілюються й гадати. Завдяки дару Святого Духа слово, жест і, передусім, молитва Святішого Отця можуть бути стимулом, щоб переступити поріг надії, щоб зустріти Ісуса Христа, людину і Бога, що є «дорога, правда і життя» для всіх.
— Яке значення може мати Візит для православних?
Перебування Святішого Отця Івана Павла П в Україні матиме позитивний вплив на стосунки між католиками та православними. Його Святість знов запропонує офіційну позицію Католицької Церкви щодо Православних Церков, яка була знову підтверджена Другим Ватиканським Собором. Католицька Церква і Православна Церква мають багато спільного. Впродовж першого тисячоліття, до 1054 року, існувала одна Церква. Внаслідок трагічних подій 1054 року. Церква розділилася на Східну й Західну. Та все ж обидві Церкви зберегли апостольське передання, святі тайни, а отже, й апостольське наслідування. Вони поклоняються багатьом спільним святим, насамперед, Преблагословенній Діві Марії. Тому Католицька Церква з великою шаною та повагою ставиться до Православних Церков. Католицьку й Православну Церкви можна справедливо називати Церквами- сестрами. На жаль, досі ще небагато хто знає про цю позитивну позицію Католицької Церкви, яку Святіший Отець невтомно пропонує знов і знов. Нещодавно він зробив це також і під час Апостольських Поїздок до Греції і Сирії.
Він, без сумніву, зробить це і в Україні. На жаль, у деяких колах побутують упередження щодо Святішого Отця. Можна припустити, що вони є результатом антикатолицької пропаганди, поширюваної у минулих століттях. Тому для православних буде благом відкрити для себе особистість Єпископа Риму, його місію, його спосіб проповідувати Ісуса Христа і Євангеліє, його готовність бути слугою всіх.
Україні належить особлива роль у діалозі між католиками та православними. Більшість населення тут належить до православної культури. Проте й католики досить численні; вони мають глибоке історичне коріння. Тому Провидіння вимагає, щоб на цій землі, де зустрічаються Схід із Заходом, налагодився б діалог в істині й любові між нашими двома Церквами. Це не є вибір людей, це заповідь Господа Ісуса Христа, який перед смертю молився за єдність християн: «щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі».
Візит Святішого Отця сприятиме, безумовно, такому діалогу, а отже, й зустрічі двох великих Традицій християнства, і одного дня, який визначить Господь, Христова Церква зможе почати дихати на повні легені, латинську й візантійську, на благо не лише України, але й цілого світу.
