Наш головний ресурс — усвідомлення владою кризи?

Другим політичним ресурсом було названо передвиборну президентську кампанію. По-перше, вона, на думку експерта, консолідує політичну еліту навколо кількох кандидатів і не допустить російського варіанту — війни всіх проти всіх. По-друге, вибори — той нечастий період, коли влада змушена думати, як її дії позначаться на житті людей.

Поки влада усвідомлювала, населення вже давно все зрозуміло. Директор Українського інституту соціальних досліджень пан Ярьоменко відзначив, що фінансова криза поки що не переросла в політичну, але є критична маса недовіри населення основним інституціям влади.

Загалом, із виступів учасників залишилося незрозуміло, чи бачать вони наявність у виконавчої влади антикризових технологій та ідей, а також перспектив взаємодії (а не «навішування собак») із парламентом, опозиційними силами тощо. Ці питання «Дню» прокоментував керівник лабораторії політичного аналізу та прогнозування центру «Соціальний моніторинг» Михайло МІЩЕНКО:

— Передусім у влади нині немає соціально-психологічних ресурсів виходу з кризи. За стилем політичного та соціального мислення вона мало чим відрізняється від влади, яку ми мали до 1991 року. Тому конфлікт між президентською командою й лівою опозицією має такий млявопротікаючий характер: вони бачать одна в одній подібну до себе. Думаю, реальний гострий політико-ідеологічний конфлікт між ними неможливий.

— Але передвиборна кампанія вимагатиме аргументації. І лівий кандидат — найкращий варіант «страховища» для виборців і для Заходу.

— Так, це вигідно діючому Президенту. Тоді можна реалізувати російську технологію виборів, яка довела свою ефективність.

— Чи означає це, що при виборах у два тури це поки що є найвірогіднішим варіантом, адміністрація Президента «тягтиме» лівого кандидата до другого туру?

— Не знаю як діятиме в цьому випадку адміністрація Президента. Проте на її місці я розвивав би саме такий сценарій.

— Все-таки як із ресурсами? Вони є?

— Політичні ресурси влади вичерпано. Керувати, як раніше, вже не можна, та й влада вже цього не може. Проблема політичного ресурсу суспільства в нас — це необхідність могутньої «третьої сили», некомуністичної опозиції влади. В Україні, як і в Росії, передумови для її підтримки населенням уже є.

№184 26.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»