Не прозоро

В четвер Верховна Рада провалила знаковий законопроект для обороноздатності держави, а саме законопроект №4288 «про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Про прийняття цього законопроекту і запровадження його відповідних норм просили всі – від військових до волонтерів та підприємств, які пропонують країні вітчизняні, дешевші ніж західні товари, які при цьому не поступаються якістю, для потреб оборони. Сутність цього законопроекту, за словами народного депутата Дмитра Тимчука, дозволяє Міноборони швидко і – головне – прозоро здійснювати відповідні закупівлі. Нагадаємо, що зараз зокрема система ProZorro здійснює положення Закону України «Про публічні закупівлі», який був прийнятий в листопаді минулого року.

Як пояснює Дмитро Тимчук: «На сьогодні у нас у сфері закупівель де-юре є два варіанти: або зробити це через тривалу і нудну процедуру тендерів, що підійде для кого завгодно, тільки не для армії, яка воює, і якій потрібно миттєво задовольняти виникаючі потреби. Або проводити їх «по переговорній процедурі» (тобто у одного учасника – мрія для корупціонера). Законопроект, який був провалений, дозволяє все це робити і швидко, і прозоро».

Нині в Україні відсутній закон про особливості закупівель товарів для військових формувань під час збройної агресії, а загальний порядок закупівель триває 60 днів та не враховує специфіку оборонних закупівель. Згаданий законопроект, як пояснюють посадовці і волонтери, дозволив би:

- встановити відкриті та зрозумілі правила участі у державних закупівлях;

- забезпечити проведення державних закупівель у максимально стислі строки;

- мінімізувати корупційні ризики за рахунок запровадження системи електронних закупівель згаданої системи ProZorro;

- запобігти зриву постачання товарів за рахунок запровадження для постачальників відповідальності;

- забезпечити максильмально ефективне використання бюджетних коштів.

Міноборони запропонували здійснювати закупівлі через електронний аукціон і для перемовин запрошується той постачальник, який запропонував найменшу ціну товару, що відповідає вимогам МОУ. Більш того, протягом перемовин постачальник може ціну зменшити. Якщо постачальник порушить процедури закупівлі або умови договору, то він дискваліфікується. Сама процедура має тривати не більш ніж 14 днів.

Залишається питання чому парламент проігнорував прийняття цього законопроекту. Країна проти якої розв’язали страшну і цинічну війну, за два роки втрат життів і територій, буксує навіть в елементарних, але життєво важливих тактичних питаннях. Відповідь напрошується сама – дехто не зацікавлений ні в прозорості реалізації держзамовлень, ні в стимуляції появи конкурентів на внутрішньому ринку. Чи не тому вітчизняні ефективні підприємці та волонтери досі являють собою паралельну до державної реальність в критичний час фактично замінили цілі міністерства. А ті, хто начебто представляють саму державу далекі від державницьких інтересів.

«В УКРАЇНІ ІСНУЄ НЕКОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ОБРОННОГО СЕКТОРУ»

Валентин БАДРАК, керівник Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння:

- Через те, що в Україні створено таку штучну і паразитуючу структуру під назвою Укроборонпром, у нас існує неконкурентне середовище для підприємств оборонного сектору, які знаходяться в абсолютно різних умовах. Я знаю випадки, коли в Україні є продукція якісна і більш дешева ніж західні аналоги, але закуповується все одно іноземна продукція, при чому, меншої якості. Такі випадки є і вони не поодинокі. Які причини цього? Ми давно вже констатували і я можу лише пригадати, що з 2013 року з часу парламентських слухань є вимога створити вертикаль управління оборонною промисловістю. Ця вимога є і в коаліційній угоді 2014 року, в якій стоять підписи всіх учасників. Але досі у нас виконавча влада від управління оборонною промисловістю відсічена. Таке управління фактично здійснюється в ручному режимі, тому створені фактичні умови для зловживань. До цього можна додати, що у нас парламентський контроль дорівнює нулю. У нас є законопроекти, які розроблялися про державне і приватне партнерство, про військово-технічне співробітництво, створення і виробництво військової техніки та ще до десятка подібних документів просто не прийняті. Вважаю, що в цьому випадку створена монопольна і не прозора для суспільства, ЗМІ та профільних аналітичних центрів ситуація. При чому ніяких посилів для змін не спостерігається.

Те, що згаданий законопроект провалений говорить про те, що буде продовжена монополія на формування державного оборонного замовлення і залишені досить не приваблені умови для підприємств для виконання  таких замовлень, тому що досі у нас існує та постанова під номером 464, яку створив ще тодішній міністр оборони Лєбєдєв. Ця постанова не дозволяє ставити вартість продукції вище ніж 15 відсотків на витрати для її виробництва. На практиці новим виробникам не вигідно цим займатись і входити в оборонний сектор. Окрім того, фахівці промисловці стверджують, що немає жодних умов для повернення іноземних інвестицій, якщо вони вкладаються в державні оборонні підприємства і при цьому немає зараз можливості говорити про наявність у влади ознак до роздержавлення, реструктуризації, акціонування і приватизації частини підприємств.