(Не)Свій староста

Запровадження обов’язкової «партизації» кандидатів на місцевих виборах та скасування виборності старост призвело до того, що окремі села Вінниччини залишилися не представлені в радах великих громад ані депутатами, ані старостами. Тепер, за новим законодавством, старост уже не обирають мешканці, а призначає політично обрана більшість місцевої ради за поданням голови громади. І якщо раніше, на етапі обговорення змін, законодавці лише висловлювали побоювання, що така норма може дозволити призначати не ту людину, яку б рекомендувала громада, то сьогодні — вони виправдалися. До і після проведення перших сесій новообраних місцевих рад окремими громадами Вінниччини вже прокотилася хвиля пікетів. Мітингувальники виступали проти призначених очільників у селах або висловлювали своє невдоволення, що депутати проігнорували їхні письмові звернення з численними підписами за «свого старосту».

«СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ БІЛЬШЕ НЕ Є ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ»

Перший скандал навколо призначення старости розгорівся в Гніванській громаді. Майже три роки старостою сіл Демидівка та Могилівка був Юрій Мельник, за якого на виборах проголосувало більшість мешканців. Тоді, на момент свого обрання, він працював у Вінницькій ОДА, керував відділом оборонної та мобілізаційної роботи, перед тим був керівником потужної фракції в обласній раді, а ще раніше — заступником начальника обласного управління внутрішніх справ. Але вирішив повернутися на малу батьківщину і розвивати своє село. За ці роки він мав досить ефективні показники роботи і, як не раз зазначав, працював із головою громади Володимиром Кулешовим у тандемі: провели водогін, інтернет, відремонтували дорогу, будинок культури. Та на місцевих виборах цього року партійні вподобання керівників розділилися: Юрій Мельник пішов у депутати до місцевої ради від «Батьківщини», а Володимир Кулешов від «Української стратегії Гройсмана». Очевидно, саме це стало причиною того, що Володимир Кулешов висунув на посаду старости сіл Демидівка та Могилівка іншу кандидатуру — Світлану Покиньчереда. На знак протесту проти цього рішення мешканці вказаних вище сіл були готові перекривати центральну дорогу. Люди зібрали понад 500 підписів на підтримку Юрія Мельника і відправили делегацію на авдієнцію з Володимиром Кулешовим. Але це мало що змінило, бо на сесії депутати затвердили-таки кандидатуру Світлани Покиньчереди.

«Новообрані депутати, яких обрали в Могилівці, мені представили своє бачення на старосту громади, — пояснив своє рішення Володимир Кулешов місцевій газеті. — Це не моя кандидатура, але вони сказали, що ручаються за цю людину. А це ті депутати, які пройшли від Могилівки й отримали більше голосів, ніж колишній староста, набагато більше. А делегація з Могилівки в мене була, я людей вислухав, і ми знайшли консенсус».

Тим часом сам Юрій Мельник уже звільнив кабінет для своєї наступниці, залишивши на столі пляшку шампанського та коробку цукерок. А для односельців опублікував прощального листа на своїй сторінці в Facebook. Він подякував за підтримку і вказав, що «на сьогодні сільське населення більше не є джерелом влади, тому що його позбавили останнього: права вибирати собі очільника, якому довіряють, якого знають, якого підтримують. І це не проблема персоналій на рівні «Кулешів — Мельник», це принципово неправильний підхід до роботи місцевого самоврядування». Разом з тим подякував одноcельчанам за активність: завдяки пів тисячі підписів могилівчан та понад 200 електронних підписів у інтернеті щодо врахування думки громади під час затвердження старости, в Україні вже розпочався процес ініціювання змін до виборчого кодексу. Зараз Юрій Мельник повернувся на роботу у Вінницьку ОДА.

«СТАРОСТ У СЕЛАХ ПРИЗНАЧАЛИ ЩЕ У ВОЄННІ ЧАСИ... ТЕПЕР ЗНОВУ ПОВЕРТАЄМОСЯ В МИНУЛЕ»

Подібна конфліктна ситуація сталася і на Ямпільщині. 1 грудня на засідання І сесії новообраної Ямпільської міської ради приїхала делегація жителів села Качківка. Люди виступали проти запропонованої кандидатури старости. За поданням голови міської громади Сергія Гаджука очолити Качківку мав би Ігор Поповський. Однак у громади було своє бачення. Ще за 10 днів до першої сесії мешканці села зібрали 368 підписів за те, щоб на посаду старости була призначена Валентина Курило — сільська активістка. Вона, як йдеться в зверненні до депутатів, «допомагає людям і має дві вищі освіти».

«У Качківці на користь Валентини Курило люди зібрали 368 підписів із вказаними серіями та номерами паспортів. Для порівняння — на вибори цього року прийшло 432 виборці. Але призначають зовсім іншу людину, — висловлює своє невдоволення ямпільчанин Анатолій Дерегриб. — Усі списки разом із заявою-зверненням були передані та зареєстровані секретарем міськради. Люди, які привезли ці списки, хотіли зустрітися з головою, паном Гаджуком, але, на жаль, він їх не вислухав. Будемо в перший день зими надіятися на справедливість і совість голови та депутатів новоствореної громади. Адже йти всупереч інтересам населення не можна, ми ж їх обирали. А старост у селах призначали ще у воєнні часи. Невже тепер знову повертаємося в минуле».

Люди говорили: якщо старост призначатимуть без погодження з громадою, то це буде прямим свідченням того, що такі очільники працюватимуть у інтересах влади, а не мешканців своїх населених пунктів. Адже щоб відстоювати права та інтереси своїх сіл, потрібно буде конфліктувати з головою громади, а це призведе до втрати премій, надбавок, допомог та компенсацій... Зважаючи на рішуче налаштованих селян, депутати Ямпільської міської ради вирішили поки що не призначати старосту Качківки. Відтак на першій сесії узгодили кандидатури лише 9 з 18 старост.

«ЯКЩО ЛЮДИ ПІДТРИМАЮТЬ ТОГО ЧИ ІНШОГО СТАРОСТУ, ТО МИ ПІДЕМО НАЗУСТРІЧ, БО ЖИВЕМО ПО СУСІДСТВУ»

Ще один казусний момент, який вималювався після місцевих виборів, стосується скорочення кількості старостинських округів у громадах, які кількісно не відповідають числу сільських рад, що ввійшли до ОТГ. Невтішні приклади вже є в Гайсинській громаді, де з 17 доєднаних сіл планують утворити лише 4 старостинські округи. В Ладижинській громаді взагалі не йдеться про створення хоча б одного старостинського округу. Один з аргументів голів — економія коштів. Як пояснила народна депутатка від Вінниччини Лариса Білозір, зарадити цій ситуації можна було б, ухваливши правки до виборчого кодексу. А поки головам громад, які хочуть працювати ефективно і на чесних взаємовідносинах з мешканцями, доводиться «маневрувати».

Яскравим прикладом таких «маневрів» є Калинівська територіальна громада, де вирішили піти на компроміс і залишили 13 колишніх старост, а призначили 9 нових. Але всі старости працюватимуть на випробувальному терміні на пів року і в статусі «в.о». Як пояснив голова Калинівської ОТГ Василь Поліщук, це безконфліктне рішення дасть можливість зрозуміти, хто справді хоче працювати на результат, а хто прийшов «штани протирати».

«У нашій громаді ми вирішили уникнути конфліктів у селах, бо сесії в інших ОТГ Вінниччини вже показали, що деякі громади часто не сприймають нових старост. Адже люди звикли самі обирати голову сільради, а зараз процедура інша, — визнає Василь Кіндратович. — Тому на сесії ми затвердили 22 нових старих старост на випробувальний термін — 6 місяців. За цей час проведемо збори з мешканцями і дізнаємося їхню думку, бо не можемо йти всупереч інтересам людей. А потім, за результатами їхньої роботи, визначатимемо, чи будуть вони надалі працювати старостами. Але однозначно, якщо люди підтримають того чи іншого старосту, то ми підемо назустріч, бо живемо в одній громаді, по сусідству».

«УСІ НАМАГАННЯ МЕШКАНЦІВ ЯКОСЬ ВПЛИНУТИ НА ПРОЦЕС ЗАЛИШАТИМУТЬСЯ ЛИШЕ НАМАГАННЯМИ»

Люди звикли, що в їхньому населеному пункті має бути сільський голова чи староста, до якого можна звернутися з будь-яким питанням, відзначає голова ГО «Ресурсно-інформаційний центр «Громади Вінниччини» Андрій КАВУНЕЦЬ. Він згадує, що запровадити посаду старости вирішили ще на початку децентралізації з метою зменшення загрози розвитку адміністративного центру на тлі занепаду всіх інших сіл. Адже саме староста весь цей час був представником інтересів мешканців населеного пункту, і саме мешканці його обирали. Тепер, коли формування нових, укрупнених громад завершене, новообрані ради (сільські, селищні чи міські) отримали можливість визначати кількість та межі старостинських округів, а також хто стане старостою і скільки їх взагалі буде в громаді. «Рада громади своїм рішенням може утворювати стільки старостинських округів, скільки захоче, а може взагалі їх не утворювати. Тому коли в мене запитують: «скільки старост буде в нашому селі?», кажу, що це залежить від рішення ради. Може бути один, якщо утворять старостинський округ у межах цього села, а може 0, 5 чи 0,25 старости, якщо до старостинського округу ввійде 2 чи 4 населених пункти відповідно, — коментує Андрій Кавунець. — З одного боку, призначення старост рішенням ради за поданням голови — це добре, бо згадайте скільки свого часу було конфліктів у новостворених ОТГ між старостами та головами громад. У мене регулярно були дзвінки від старост, які запитували: «що мені може зробити голова?», а я казав, що нічого, бо староста — це виборна посада і процедури звільнення старости не було. Також були дзвінки і від голів ОТГ, які запитували: «що я можу зробити з тим старостою, який нічого не робить, лиш права «качає»?». Тепер голова подає кандидатуру старости, з ким може працювати на розвиток громади, а рада громади цю кандидатуру затверджує. Це було зроблено передусім для того, що нівелювати конфлікти на рівні старостинський округ — громада. І це, по суті, плюс.

Однак, крім змін до закону про місцеве самоврядування, відбулося ухвалення нового виборчого кодексу, де було зазначено, що депутати в громадах з кількістю виборців більше як 10 тисяч обираються за партійними списками. Це призвело до того, що у великих громадах не всі села отримали свого представника в раді. Звичайно, є механізм закріплення депутата, але чи він щось робитиме — залежатиме від нього самого. Якщо для менших громад (до 10 тисяч виборців) ще можна говорити, що села поза адміністративним центром мають своїх депутатів — мажоритарників, і саме вони представляють інтереси мешканців, то в більших громадах це просто неможливо. І, відверто кажучи, всі намагання мешканців якось вплинути на цей процес залишатимуться лише намаганнями. Адже участі мешканців у процесі визначення округів, формування положення про старосту та затвердження кандидатури старости не передбачено. Це компетенція ради громади».