Опозиція. Шанси

Просто холодний розрахунок

Остап СЕМЕРАК: Усі розуміють, що іншого виходу, крім об’єднання, немає

Українська опозиція таки об’єдналася. І це, схоже, вже остаточно й безповоротно. У суботу після наради партії Арсеній Яценюк оголосив журналістам, що «Фронт змін» йде з «Батьківщиною» одним списком.

Простіше кажучи, «Фронт змін» брати участі у виборах не буде, а Яценюк і деякі його однопартійці поповнять лави «Батьківщини». «Закон не вирішує участі блоків. Тому комусь треба буде тимчасово залишити лави своєї партії, аби відновити партійне членство в ній після виборів», — пояснив Яценюк.

Чому він усе ж таки погодився об’єднатися з партією Тимошенко? По-перше, Арсенію Петровичу дістаються лаври лідера об’єднаної опозиції. Хоча при формуванні єдиного списку перше місце віддадуть Юлії Тимошенко, друге — Юрієві Луценку, а третє — Яценюку. Але тільки-но справа дійде до реєстрації списку у ЦВК, на перше місце вийде Яценюк, тому що засуджених Тимошенко й Луценка не зареєструють.

По-друге, тут маємо елементарний холодний розрахунок. «Усі розуміють, що іншого виходу, окрім об’єднання, немає, — міркує в розмові з «Днем» бютівець Остап Семерак. — Протистояти команді Януковича поодинці неможливо. Великої об’єднаної політичної сили бояться. Це стримуючий чинник для влади. Домовилися, що гравці не переходитимуть одне одному дороги. І Яценюка має велику свободу для формування своєї квоти у списку. Тобто від цього об’єднання лише позитиви. Негативів жодних».

Утім, скептики передбачають, що процес складання і погодження єдиного списку опозиції буде досить конфліктним. Адже прохідна частина — не гумова.

Є в цьому об’єднанні і певний ризик для самої «Батьківщини». Партія Тимошенко може перейти під Яценюка як нового лідера. Схоже, вже всі змирилися з думкою, що Тимошенко вийде нескоро. А святе місце порожнім не буває — потрібен новий лідер. Іншого «№1», окрім Яценюка, в Турчинова немає. І як це часто-густо буває в українській політиці, багато щирих тимошенковців можуть перефарбуватися, переформатуватися під нового «батька».

Тим часом Тимошенко обвинувачують уже в трьох (!) убивствах. Окрім Євгена Щербаня на неї намагаються повісити вбивства Олександра Момота і Вадима Гетьмана. Тимошенко пов’язують із бандою Кушніра та її ватажком, який нібито виконував доручення леді Ю.

Якщо так і далі піде, то невдовзі Юлію Володимирівну і справді звинуватять у смерті баби Параски, а також у вбивстві Кенеді. Складається враження, що головний по Тимошенко від Партії регіонів Ренат Кузьмін цілком серйозно вирішив повісити на підступну леді Ю усі багаторічні «висяки».

Сама Тимошенко назвала всі ці заяви асбурдом, який «не підлягає аналізу, не може бути оскаржений чи висміяний»

«Коли Янукович дав доручення розпочати проти мене політичні репресії, я жартувала, що скоро вони мене звинуватять у вбивстві. Зараз мій жарт став реальністю. Можна було б скільки завгодно іронізувати щодо спроб Генеральної прокуратури якимось робом прив’язати до мене вбивство Євгена Щербаня. Можна було б саркастично лихословити також про мою причетність до загибелі Майкла Джексона чи Вітні Х’юстон. Можна було б... Але не варто. Тому що такі правила диктатури: вона смішна й страшна водночас. І дедалі менше людей у країні сміються над новим диктатором, тому що це сміх крізь сльози», — передає її слова перс-служба БЮТ.

Водночас сам Ренат Кузьмін у п’ятничному ефірі «Інтеру» підтвердив, що Україна й Німеччина ведуть переговори про лікування Юлії Тимошенко в Німеччині.

Виходить така собі правова шизофренія. З одного боку — «вішають» вбивства й обіцяють довічне ув’язнення, з другого — розглядають можливість лікування за кордоном, оголошують про готовність надати Тимошенко медичну допомогу.

«Тимошенко лікуватимуть, але вона сидітиме. Залишать у клітці, але здоровою, — передбачає в розмові з «Днем» політолог Вадим Карасьов. — Якщо не у газовій справі, то в іншій. Для них головне — завдавати ударів по репутації Тимошенко.

Європа турбується про Тимошенко, пропонує лікування. При кожній нагоді наголошують, що Тимошенко має бути на волі. Тому їм потрібно вдарити великокаліберною зброєю — криміналом. Дивіться, кого ви захищаєте? Тим паче, що Європа розуміє, як ділили капітали, статки у 90-ті. Але в нас не завжди розуміють, що Європа саме захищає не Тимошенко, а політичну конкуренцію і правосуддя.

А щодо вбивств, то це гарний натяк: їдь собі по доброму, інакше включимо серйозніші аргументи. Надати їй свободу, але обмежити свободу політичної діяльності. Але Тимошенко теж чудово розуміє: якщо вона звідси виїде — це буде політична смерть.»

Отже, у Юлії Володимирівни вельми непростий вибір: або фізичне здоров’я і політична смерть, або політичне життя і тілесні муки. Що вона вибере? Хотілось би вірити, що все ж таки здоров’я. Адже політика — це таки не все життя.

Підготовка до взаємних звинувачень

У Криму створено Комітет протидії фальсифікаціям на майбутніх парламентських виборах

Минулої неділі в Сімферополі на зборах опозиційних політичних та громадських організацій створено Комітет протидії фальсифікаціям на майбутніх парламентських виборах. «Ми розуміємо, що вибір кримчан може бути викривлений політичною цензурою, маніпуляціями свідомістю мас, перекрученням інформації, підтасовуваннями списків виборців, зняттям із реєстрації незалежних та опозиційних кандидатів», — ідеться в декларації про створення комітету. Підписи під документом поставили представники кримських організацій «Батьківщина», Народний рух України, «Фронт Змін», «УДАР», «Наша Україна», «Українська народна партія» та «Свобода». До політичних партій приєдналися представники ще дев’яти громадських організацій.

Олександр ФОРМАНЧУК, голова експертно-аналітичної ради при Раді міністрів АРК, співголова Асоціації політологів Криму, експерт проекту «Кримський політичний діалог»:

— За умов, коли в руках влади зосереджено всі важелі впливу на ситуацію в регіоні, важко говорити про ефективність опозиції. Тому й меморандум про об’єднання, здавалося б, номінально потужних опозиційних сил не викликав у Криму шокового стану у влади. Тим більше, що сталося не об’єднання опозиції як такої, а всього лише об’єднання зусиль у боротьбі з фальсифікаціями. Усі розуміють, що за наявного розкладу сил такий захід номінально потрібен, але ефективним він бути не може. Процеси в кримській «Батьківщині» — відставка функціонерів, криза телерадіокомпанії «Чорноморська», припинення виходу газети «События» за рішенням колективу, який не одержує зарплати, та інші події — свідчать про те, що ця політична сила перебуває в глибокій кризі й має максимальну підтримку на рівні трьох відсотків, і це не рівень довіри кримчан до кримських бютівців, а інерційна підтримка особисто Юлії Тимошенко. Кримська організація «Свободи» — це всього декілька активістів, які не являють собою реальної політичної сили.

Мабуть, реальними представниками опозиції, які змогли б об’єднати довкола себе більш-менш значну кількість виборців, є «Фронт Змін» та «УДАР» Кличка. Народний рух України в Криму традиційно був пов’язаний з виборцями — кримськими татарами, проте в нинішній ситуації, коли він сам утратив перспективу пройти до парламенту, навряд чи такий альянс буде доцільним для кримських татар. Скоріше, кримські татари виберуть собі інших політичних союзників. Така політична перспектива можлива лише в межах об’єднаної опозиції, яку міг би очолити Арсеній Яценюк. У такій ситуації можна говорити про підтримку шести-семи відсотків голосів кримських татар. За інших варіантів будуть інші альянси. Взагалі, слід зазначити, крім рівня підтримки ситуація в Криму, так само, як і в материковій Україні, характеризується високим рівнем недовіри як до влади, так і до опозиції.

Склалася досить парадоксальна ситуація, коли вся «помаранчева» опозиція в Криму зберігає підтримку лише серед кримських татар, а всі інші політичні сили разом узяті можуть додати їй не більше як п’ять відсотків голосів. Таким чином, якщо електоральна підтримка «помаранчевого» політичного спектра на минулих виборах у Криму становила 17%, то нині вона може бути не більше, ніж 10, максимум — 11%.

Певна річ, у Криму підтримають «Фронт Змін»: якщо він піде на вибори самостійно, то за нього можуть проголосувати, за моїми оцінками, до чотирьох відсотків виборців. «УДАР» Кличка може підтримати та частина виборців, яка розчарувалася в діях влади, і, зокрема, кримські представники Партії регіонів, тому вони можуть віддати голос за ідеологічно нейтральну політичну силу.

Отже, зрозуміло, що підсумок виборів легко передбачуваний, і створення Комітету протидії фальсифікаціям — це технологія, що розрахована більше не на самі вибори, а на післявиборчий час. Тобто сьогодні і влада, і опозиція ведуть передвиборчу боротьбу, але при цьому паралельно вони готуються до післявиборчої ситуації, коли будуть масові звинувачення одне одного в тотальних фальсифікаціях. Можна передбачити, що ця ситуація буде досить гострою, і за певних умов може виникнути навіть політична криза, і обидві сторони, певна річ, уже зараз готуються до цього і прораховують свої перспективи й готують технології, які спрацювали б на їхню користь.