«Особистий контакт», як завжди, цінується

Представлені в четвер результати дослідження «Підприємства України 2000 року» (опитали керівників 2150 підприємств), яке провела Міжнародна фінансова корпорація за сприяння Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії та Агентства міжнародного розвитку США, певні нові нюанси в тенденціях розвитку української економіки окреслили чіткіше.

«Мене вражає та різниця між ефективністю державних і приватних підприємств, — заявив «Дню» менеджер проекту Макс Якуб, — якщо перші стагнують і борються за життя, то другі, незважаючи на труднощі, розвиваються. Але ж держава залишає в себе досить багато рентабельних підприємств і таким чином стримує їхнє економічне зростання». Найбільша кількість прибуткових підприємств виявилася у сферах торгівлі й сфері обслуговування (71% від загального числа), а найменша — в транспорті (38%). Згідно з дослідженням, торгівля збільшила продаж на 46%, а телекомунікації — на 41%. Непогано йдуть справи й у підприємств громадського харчування — 38%. У торгівлі й сфері обслуговування спостерігається й найбільший коефіцієнт прибутку (33% і 23%). При цьому, чим раніше підприємство утворилося, тим прибутковішим воно було.

Головними експортерами залишаються великі приватизовані підприємства. Поміж усіх експортерів їх 46%. Загалом на світовий ринок працюють лише 5%, а на ринки СНД — 14% підприємств. Тому найголовнішим об’єктом докладання зусиль залишається внутрішній ринок. «Поліпшення макропоказників — це добре, але більшість українських підприємств працюють на місцевому рівні. Ні Світовий банк, ні будь-яка інша організація не в змозі простежити, що відбувається на місцях, а ключ до економічних реформ міститься саме там, а не в центрі», — зазначив Макс Якуб.

Якщо присутні на презентації представники влади сприйняли позитивні результати дослідження досить прихильно, то негативні викликали великі суперечки. Приміром, «кубки» найкорумпованішого й найдемократичнішого регіону вручити нікому не вдалося. Згідно з дослідженням, найбільш демократичними є Ужгород, Луцьк, Миколаїв. До форпостів корупції віднесли Сімферополь, Черкаси та Одесу. З таким твердженням не згоден перший заступник Держкомпідприємництва Володимир Загородній. «Закарпатська область — регіон досить проблемний, і досвід комітету не дозволяє назвати його найдемократичнішим, — заявив він «Дню». — Надміру зарегульовані регіони — це ще й Чернігів, Дніпропетровська область, Херсон, проблеми є й у Черкасах». За словами Загороднього, він би й Київ за демократичністю на перше місце не поставив. «Адміністрації міста для цього ще дуже багато треба працювати над своїми постановами», — додав він.

Крім цього, суперечка виникла й з приводу пасивності влади в допомозі підприємцям. За словами Загороднього, уряд вчинив достатньо велику кількість дій для дерегуляції. На що експерти парирували, що виконувалися далеко не всі вказівки Києва.

Головною зміною поведінки українських підприємств фахівці вважають те, що підприємців дедалі більше непокоїть кволий попит на внутрішньому ринку, а заклопотаність податками й адміністративним тиском поступово знижується. Проте ці чинники залишаються ще головними причинами невдоволення.

«Більшість підприємців вважають, що держава не повинна втручатися в їхню роботу, але також більшість вбачає в державі порятунок від багатьох бід, — сказав «Дню» Макс Якуб, — це явна суперечність. Або ти сподіваєшся на державу й не ображаєшся на її дії, або дій самостійно».

Із самостійністю дій в українських підприємців поки не складається. Понад половина зізналися, що ніяк не впливають на запропоновані їм державою правила гри. Лише 10% ризикують для розв’язання своїх проблем звертатися в ЗМІ, приблизно стільки ж звертаються в громадські асоціації. А от особисті контакти з чиновниками ціняться значно більше, й звертаються до них, за даними дослідження, вдвічі частіше.

КОМЕНТАР

Андрій СИСОЛЯТІН, Начальник управління регуляторної політики в сфері підприємництва Міністерства економіки України:

— Загалом я позитивно оцінюю діяльність МФК, оскільки своєю роботою вони надають значну допомогу нашому міністерству і нашій країні. Результати їх звітів дають досить об’єктивні дані за станом підприємництва в Україні. Останній звіт, наприклад, я учора використав при підготовці до наради з іноземних інвестицій. Необхідно відзначити, що проблема податкового тиску в регіонах досить серйозна. Прийняття проекту нового Податкового кодексу може зняти деякі з них. Хоч, чесно кажучи, якихось революційних змін на краще чекати важко. Для нормального розвитку підприємництва дійсно необхідне спрощене, стабільне податкове законодавство. Щодо частих перевірок підприємств, то сьогодні вийшли на передній план інші проблеми: конкуренція, проблеми попиту і т.д. Разом з тим, податкові перевірки залишаються серйозною проблемою. На жаль, за минулий рік їх кількість в регіонах не поменшала. Контролюючі органи провели серйозну роботу з самої процедури перевірок, але питання кількості і тривалості все ж не усунене. Не завжди ці перевірки виправдані, й іноді викликані власним волевиявленням контролерів без достатніх на те підстав. З іншого боку, багато контролюючих органів було скорочено.

Володимир ЗАГОРОДНІЙ, Перший заступник Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва:

— Подібні дослідження необхідні всім українцям. Загалом вони показують основну тенденцію розвитку нашої економіки і дають можливість проаналізувати ефективність діяльності органів державної влади. Разом з тим результати останнього дослідження МФК мають ряд неточностей, наприклад, в питаннях ліцензування. Дані з корупції в Закарпатському регіоні цілком не співпадають з нашими. Хоч, загалом, проблема невиконання рішень центральної влади у ряді областей України залишається. Потрібно відзначити також, що ці результати навряд чи відображають сьогоднішню ситуацію, оскільки саме дослідження проводилося протягом минулого року. У той же час наш комітет в останньому півріччі здійснив ряд серйозних заходів щодо вирішення багатьох з перерахованих проблем і такі дані для мене, певною мірою, є несподіваними. Я буду з нетерпінням очікувати результатів дослідження за 2001 рік.

Підготував В’ячеслав ДАРПИНЯНЦ