«Партія влади»-2015
«Блок Петра Порошенка» та «УДАР» об’єднуються в єдину політичну силу. На місцеві вибори вони підуть разом із «Народним фронтом»
18 серпня в ЗМІ з’явилась інформація про остаточне об’єднання партій «УДАР» та «Блок Петра Порошенка», яке отримає назву «УДАР-Солідарність». Цю ж інформацію «Дню» підтвердив народний депутат від «БПП» Сергій Алексєєв. За його словами, 27 серпня має відбутися об’єднавчий з’їзд, на якому мають бути погоджені всі умови. Очолить політичну силу Віталій Кличко, який підписав відповідні домовленості щодо об’єднання з Петром Порошенком. Має також відбутися зміна складу політради та президії партії.
Даний політичний союз — не новий і бере свій початок зі з’їзду «УДАРу» в березні 2014 року, коли партія підтримала Петра Порошенка як єдиного кандидата у Президенти, а Віталій Кличко заявив про намір балотуватися на посаду Київського міського голови. За ширмою домовленостей між політиками не до кінця зрозумілою залишилася роль олігарха Дмитра Фірташа. Проте, як відомо, союз укладався на засадах 50:50 майбутніх виборчих списків. Та на парламентських виборах цей баланс змінився на пропорцію 70:30 на користь «БПП». А нещодавно заступник голови фракції Ігор Кононенко повідомив, що на місцеві вибори партії знов підуть разом і у тому ж співвідношенні.
Окрім цього, в пресі з’явилася інформація, що партія «Народний фронт» на тлі обвалу електоральної підтримки (за даними соціологічної служби «Рейтинг», вона становить близько 3%) також домовилася з «Блоком Петра Порошенка» про спільний похід на місцеві вибори. За інформацією видання Lb.ua, пропорція майбутнього союзу становить 75:25 на користь «БПП».
Про причини цих союзів, їх наслідки та перспективи «Дню» коментує доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій НІСД Максим РОЗУМНИЙ:
— Можливо, відбувся взаємообмін рейтингом «Блоку Петра Порошенка» та партійною структурою «УДАРу». Подібні об’єднавчі проекти ми вже бачили — в українських реаліях це має назву «партія влади» — НДП, СДПУ(о), «Партія регіоналів».
Проект «УДАРу», як на мене, був у стадії згортання та продажу. Очевидно, він не мав перспектив, а Кличко зрозумів, що він, найімовірніше, не буде політиком загальнонаціонального масштабу — це не його покликання. До того ж останнім часом відбувалися незрозумілі ситуації з Юрієм Луценком (він подавав у відставку з посади голови фракції) і з’являлась інформація про його альтернативний політичний проект. Тому Кличко стане номінальним лідером, бо у «Блоці Петра Порошенка» виникла потреба в публічній особі, а з цим у партії дуже складно. Всю ж партійну машину, найімовірніше, забезпечуватимуть люди Президента.
Щодо колишніх членів «УДАРу», які раніше перейшли до президентської команди, то примирення між ними та Кличком можливе, якщо останній погодиться на роль формального лідера та не намагатиметься формувати партійну структуру під себе. Всі ці люди — і Ковальчук, і Павленко, які нині працюють в Адміністрації Президента, і Ірина Геращенко — прийшли з «УДАРу», але не були особистою квотою Кличка, адже партія була «акціонерним товариством». Можливо, навіть ці кадрові інвестиції робив Петро Порошенко, який завів до парламенту своїх людей за списками цієї партії.
Що ж до «Народного фронту», то можливість його походу на вибори спільно з «БПП» та «УДАРом» — це наслідок втрати ним рейтингу. «НФ» — це таке саме «акціонерне товариство», яке нині зазнало банкрутства. Імовірно, він розпадатиметься на ті частини, з яких зібрався, можливо, з якимись модифікаціями. І об’єднуватися на виборах буде та частина, яка становить команду прем’єра Яценюка. Але не виключено, що в складі цієї команди з’являться зовсім інші групи та інші вподобання. До того ж на місцевих рівнях можуть з’явитися свої ситуативні союзи.
Спільний похід на вибори із «БПП» — це вихід для Арсенія Петровича, його збереження в політиці і владі для того, щоб після виборів не постало питання про відставку голови уряду, який очолює партію, що програла вибори. Якщо Президент рятує Яценюка як прем’єр-міністра та приймає його у спільну партію влади, даруючи частину свого рейтингу, очевидно, це неспроста. Радше, натомість Порошенко отримає більш суттєві інструменти впливу на уряд.
Арсеній Яценюк завжди був амібіційним політиком, але ніколи відокремленим, зі своїм власним баченням — він виконував політичні замовлення. Всім зрозуміло, що його підтримують США, і з цим в українській політиці можна деякий час протриматися. Але він не політичний лідер, а політичний гравець, як і всі його соратники, які продовжуватимуть свою діяльність. Їхнє об’єднання було невеличким епізодом як особистої політичної кар’єри, так і української політики. Звичайно, якщо, наприклад, в партнерстві з Яценюком у Авакова на посаді голови МВС була сильніша позиція, то зараз вона послабиться, а вплив Президента пошириться. Та я не говорив би про якусь серйозну кризу.
Зараз ніхто не розуміє, що буде далі — дострокові парламентські вибори чи великий період політичного затишшя до чергових виборів. І саме від розвитку подій залежатиме поведінка впливових політиків та їхня ідентифікація з якимись партійними проектами.
