Передвиборні пристрасті на Буковині

На минулих парламентських виборах на Буковині були свій п'ємонт, червоний схід, волелюбна столиця і румуномовний південь, на який робили ставку керівники деяких товариств, що мали симпатії по той бік румуно-українського кордону. Звична схема передбачала звичні для Буковини результати виборів: у західних районах обиралися депутатами націонал-демократи, в обласному центрі - помірковані, на сході - ліві. Сьогодні ж у Чернівцях на подібний перебіг не сподівається майже ніхто. І тому, що на виборах до Верховної Ради перекроєно - з восьми на чотири - округи, і тому, що у владних кріслах в області сидить дивний кадровий рухівсько-номенклатурний гібрид, і тому, що місцеві політики - донедавна однодумці - розмежовувалися навіть у своєму середовищі. Цікаво, що у той час молоді, як для області, партії центру зміцніли, зробивши кілька якісних кадрових рокіровок.

Зліва і справа від центру електорату існує нервозність, що час від часу переходить у взаємні образи і привселюдне "прання брудної білизни". Скажімо, ще не встиг відбути з області перший секретар КПУ Петро Симоненко, який вояжував тут перед новим роком, як обурені "представники громадськості" Новоселицького району поскаржились у своєму зверненні (до речі, надрукованому лише в обласній владній газеті), що ліві "провокаційні випади не зустрічають належної оцінки з боку державної виконавчої влади" і закликали "усіх людей доброї волі дати рішучу відсіч підступним планам антиукраїнських сил".

Тим часом самі "люди доброї волі" мало переймаються ідеологічними війнами. Їх набагато більше хвилює, як вижити в ситуації, коли рухівська команда, зрозуміло, не може збудувати рай в окремо взятій області. Цікаво, що саме цю особливість ситуації на Буковині, коли Рух в очах пересічних громадян асоціюється з партією влади, наполегливо підкреслюють нині ліві. Проблеми крайового НРУ, представник якого - член центрального проводу - Георгій Філіпчук посів півтора роки тому посаду глави обладміністрації, місцеві спостерігачі прогнозували ще задовго до виборів. Втім ніхто не міг передбачити, що криза буде настільки глибокою, що від рухівської влади дистанціюватимуться і переходитимуть в опозицію донедавна політичні союзники - УРП та КУН, а сам Рух переживатиме внутрішні тертя, пов'язані з виходом з ради обласної організації двох заступників голів: обласної держадміністрації - Петра Гасюка та облради - Георгія Галиця, який, до того ж, заявив, що взагалі виходить з партії НРУ. На думку місцевих оглядачів, усе це зменшуватиме на Буковині кількість прихильників Руху на виборах.

Про виборчі шанси правих свідчить і те, що висунуті об'єднанням "Національний фронт" по одномандатних округах кандидатури вже балотувалися на минулих виборах і зібрали доволі скромну кількість голосів. Якщо додати до цього й протидію з боку рухівської "партії влади", до якої місцевий КУН проголосив опозицію, то перспективи "фронту" вимальовуються не вельми оптимістичні.

До речі, на виборах "партії влади" доведеться опонувати не тільки колишнє "своє", але й ідеологічно "чужє". А серед них - відомі прізвища. Так по рідному Хотинському округу балотується на другий термін один з лідерів СПУ і СелПУ Григорій Довганчин, а по Новоселицькому - соціал-демократ Юрій Буздуган, несприйняття якого Г. Філіпчуком в області добре відоме.

Відтак, політичне протистояння на кілька фронтів, тертя у своєму середовищі суттєво впливатимуть на симпатії місцевого електорату до правих. Єдиним же ловцем його голосів, що вивільняються, стають центристи. Адже свої обмежені можливості ліві на Буковині довели ще чотири роки тому. Щоправда, сьогодні вони можуть розраховувати на голоси невдоволених.

На хід парламентських виборів впливатиме й виборча кампанія до органів місцевого самоврядування, зокрема, вибори чернівецького міського голови, що за напругою навіть вищі, аніж парламентські. Вже нині привертає до себе увагу намагання декого з ймовірних кандидатів на крісло мера заручитися підтримкою обласної влади. Нещодавно керівник облагробуду Юрій Гаврилюк, який балотувався на посаду мера чотири роки тому і не приховує свої амбіції нині, очолив чернівецький осередок об'єднання "Буковина", що створене з ініціативи й очолюється головою обладміністрації.

Тож ослаблена рухівська "партія влади" на Буковині, здається, буде втягнута ще й у походи за великими і дрібними кріслами мерів та бої за місця облради. Але чи буде така ноша посильною для рухівської команди, якої, як полюбляє стверджувати сам Г. Філіпчук, у нього немає?

Чернівці