Півострів спотикання

За словами одного з найдосвідченіших учасників минулого в Ялтинській міськраді «суспільного обговорення законопроектів про адміністративно-територіальну реформу в Україні» з участю віце-прем’єра України Романа Безсмертного, першого заступника голови Верховної Ради АРК Василя Кисельова, заступника голови Ради міністрів АРК Віталіни Дзоз, в.о. міського голови Ялти Олександра Чабанова, депутатів Верховної Ради Криму, міських і районних рад, голів райдержадміністрацій і мерів міст автономії, на більш марній нараді він ще не був присутній. Річ у тому, що до проблем адміністративно-територіальної реформи в Криму існував великий і неприхований інтерес. Самого Романа Безсмертного у великому залі Ялтинської міськради, заповненому настільки, що люди стояли вздовж стін, зустріли оплесками. Аплодували і після його виступу про ази реформи, але не могли приховати почуття незручності. Коли Роман Петрович детально і захоплено, із застосуванням схем і діаграм, викладав основи реформи, — але чомусь на прикладі Одеси(?!) — заступник Верховної Ради Криму Василь Кисельов, відчуваючи настрої залу, передав йому записку з проханням розповісти, як саме реформа може бути реалізована в умовах Кримської автономії. І тут віце-прем’єр-міністр здивував усіх. Прочитавши вголос записку, він прямо сказав, що не знає, як це буде застосоване в Криму, і приїхав саме для того, щоб послухати пропозиції з місць.

Кримчани, зі свого боку, і хотіли б допомогти Роману Петровичу, оскільки багато в чому відчувають потребу змін, але також виявилися до цього не готовими. Проекти законів з адмінреформи «Про місцеве самоврядування громади», «Про місцеве самоврядування району», «Про місцеве самоврядування області» та брошуру самого Романа Безсмертного про основи реформи учасникам наради роздали тільки під час реєстрації, і ніхто не встиг з ними ознайомитися настільки, щоб вносити реальні пропозиції. Проект закону «Про територіальний устрій України» також був опублікований у ялтинській газеті цього ж дня. Тому промовці говорили на основі того, що «десь чули» або «хтось сказав», але це, зрозуміло, налагодженню конструктивного діалогу не сприяло. У результаті дискусію з жалем згорнули. «Ми зараз обговорюємо програму «Морський берег», — сказав виконувач обов’язків міського голови Ялти Олександр Чабанов, — для чого створили робочу групу. А в цій групі є підгрупа, що займатиметься відбором основних принципів адміністративно- територіальної реформи. Ми просимо Романа Петровича відправити до нас фахівців з адміністративно-територіальної реформи для координації роботи з цією групою». Ну ось, у столичних чиновників є привід приїхати до Ялти та викупатися в морі у розпал курортного сезону за відрядні гроші, — заговорили в залі…

Тим часом проблема реалізації адміністративно-територіальної реформи в Криму справді приховує багато складнощів. По-перше, тут усі розуміють, що завданням реформи не є ліквідація сіл, лікарень і шкіл, тому «у відставку!» ніхто не кричав. Обговорення було кваліфікованішим. Говорили — зокрема, на цьому наголошував заступник глави кримського парламенту Василь Кисельов, — що реформа — це тотальний перерозподіл повноважень державних органів, але повноваження Криму як автономної республіки визначені двома конституціями та багатьма законами, про необхідність змін яких поки що ніхто навіть не згадує. По-друге, Крим не погодиться на адмінреформу, якщо вона передаватиме комусь іншому повноваження Верховної Ради, Ради міністрів, інших державних органів автономії. По-третє, яке місце в новій структурі управління має займати Постійне представництво Президента в Криму? По-четверте, в Криму частина органів влади підпорядковується автономії, але інша частина — безпосередньо Києву. Як бути з ними? Що буде з уже налагодженою та насилу узгодженою між автономією та центром за попередні 14 років системою погодження призначення кадрів, затвердження документів, прийняття рішень? Виходить, що реформа повинна або «обтікати» Крим, як і води Чорного моря, або буде реалізована в Криму вже не як адміністративно-територіальна, а тільки як територіальна та стосуватиметься лише підпорядкування сіл і селищ у Ялті та Севастополі, які Роман Безсмертний назвав «кровоточивими ранами». Сам віце-прем’єр сказав: «Що стосується рівня автономії — я би його не чіпав. Мені здається, що автономія ще не відпрацьована настільки, що можна говорити про те, що вона не довела своєї дієвості». Отже, один із законів, що визначають адмінреформу, у Криму не діятиме взагалі? Водночас, на думку віце- прем’єра, «представництво Президента в Криму вже не відіграє жодної ролі». Схоже, так думає і сам Президент, якщо досі не призначив представника на вакантну вже понад півроку посаду. Але чи так думають кримчани? Українська громада, наприклад, ось уже півроку з тривогою питає, коли буде призначений представник? Пригадується, Президент обіцяв вирішити питання «протягом тижня», але відтоді минули вже місяці. Голова Ради міністрів Криму Анатолій Матвієнко також говорив, що разом із представником Президента в автономії йому працювалося б значно легше. Водночас по всьому Криму створюються «суспільні приймальні» Президента, не передбачені жодними законами. Вони замінять його представництво, передбачене в Конституції та встановлене на основі спеціального закону?

На тлі загальних міркувань про те, що реформа «назріла і навіть перезріла», конкретних параметрів її в ході наради не було вироблено не тільки на рівні Криму, але й на рівні Ялти та Севастополя. Виконувач обов’язків мера курортної столиці Олександр Чабанов пропонує внести Велику Ялту в перелік пілотних регіонів, де триває напрацювання можливих варіантів адміністративно-територіальної реформи. «Поки ж я закликаю депутатів міськрад, селищних рад, працівників місцевих органів самоврядування стриматися від будь-яких публічних коментарів щодо конкретних варіантів реформи», — резонно заявив він. За його словами, треба спершу «напрацювати бачення прозорості цього процесу та його проходження». Але нащо ж тоді віце-прем’єр-міністр країни відривався від справ і летів до Ялти, де на цілий день зібрали переповнений зал не менш зайнятих депутатів і чиновників?

Віце-прем’єр на слуханнях і на прес-конференції загалом слушно говорив про те, що «не може 21 населений пункт говорити про свій розвиток, коли всі вони зав’язані на Ялту. У системі управління та територіального устрою, яку ми називаємо Великою Ялтою, — суцільна плутанина». Він зазначив, що система управління та бюджетування в Ялті «дуже складна». А що стосується Севастополя, то, на його думку, невдача закону про це місто-герой пояснюється тим, що законопроект запропонував таку ж модель управління, як у Києві: «Це копія моделі Києва, і нащо її впроваджувати ще в одному місті, якщо й у столиці вона себе не виправдала?» За його словами, та система територіальної організації, що існує в цих двох містах, фактично паралізувала розвиток місцевого самоврядування. «Вона породила централізацію податків і повноважень», — заявив Безсмертний. Віце- прем’єр висловив упевненість, що єдиним варіантом організації влади в місті-герої може бути «100-відсоткове місцеве самоврядування», що, судячи з усього, й реалізовуватимуть. За словами віце-прем’єра, розпорядженням Президента в уряді створена робоча група з підготовки Указу про «Соціально-економічний розвиток Севастополя», а також нового Законопроекту «Про Севастополь». «31 населений пункт і місто Севастополь повинні бути розділені», — переконаний віце-прем’єр.

Водночас, як зазначає одне з агентств, ідея децентралізувати владу сприйнята опонентами Безсмертного як намір «розчленувати Ялту та Севастополь», пов’язаний, мовляв, «із прагненням децентралізувати виділення земельних ділянок на південному березі». «Це як у притчі: кожну соломинку окремо зламати набагато легше, ніж переламати сніп», — пояснив журналістам один із чиновників Радміну автономії…

Отже, проведені слухання лише засвідчили, що в Криму, по-перше, адміністративно-територіальна реформа, якщо її автори бажають їй успіху, повинна базуватися на принципах, які відрізнятимуться від загальнодержавних. Але яких конкретно, — цього ще не знає ніхто. По-друге, судячи з усього, навіть прийнятні в інших регіонах України методи реформи в Криму, в Ялті, а особливо в Севастополі, сприйматимуться з великою обережністю та навіть упередженістю. І пояснювати їх необхідність, а також змінювати й адаптувати їх до місцевих умов доведеться ще неодноразово — і не наскоком за один день…