Плюс-мінус мільярд

Зрозуміло, що в цих умовах ще гостріше постає питання про те, що робити з «Укрнафтою» — монопольним в Україні видобувачем цієї сировини і природним агентом уряду та Держрезерву в справі цінових інтервенцій, спрямованих на підтримку цінової стабільності у країні.

17 січня перший заступник голови Фонду держмайна Михайло Чечетов проінформував, що у другому півріччі ФДМУ розраховує продати 50% акцій (держпакет є контрольним і становить 50% плюс одна акція — Авт. ) цього ВАТ й отримати «як мінімум один мільярд, можливо, два мільярди гривень». Оце так маржа! При цьому він відзначив не тільки значний інтерес до цієї операції з боку потенційних інвесторів, але й продемонстрував уже звичний для Фонду дефіцит рішучості. М. Чечетов передбачив, що рішення про продаж цього пакета може бути спрямоване на узгодження в парламент, щоб «уникнути політичних запитань». Не поспішає з відповідним рішенням і уряд. Прем’єр-міністра Віктор Янукович також сказав, що Кабмін подасть пропозицію щодо продажу контрольного пакета акцій ВАТ «Укрнафта» на розгляд Верховної Ради, якщо вважатиме цей продаж доцільним. У разi, якщо вдасться продати так, як сподівається ФДМ, «Укрнафта» майже покриє план надходжень до бюджету від приватизації на 2003 рік (2,065 млрд. грн.) й істотно полегшить долю ФДМУ, якого сьогодні не критикує за неповороткість у виконанні планів приватизації тільки найлінивіший. «Давайте продамо «Укрнафту» і не будемо нічого більше продавати наступного року», — немов підтверджуючи вищезгадану характеристику, запропонував глава Фонду Олександр Бондар. Обґрунтовуючи свою позицію, він сказав, що на цей пакет, за оцінками експертів, є як мінімум шість претендентів, які мають у своєму розпорядженні відповідні фінансові можливості.

Проте продати решту «Укрнафти» не так просто, хоч конкуренція на цих торгах, очевидно, була б дуже великою. Але, як повідомило «День» обізнане джерело, близьке до Мінпаливенерго, спочатку ФДМУ слід би підбити підсумок першої (затвердженої урядом) емісії, яка триває вже восьмий рік, і продати той пакет в 0,03%, що ще залишається в прямому розпорядженні Фонду. Його вже понад місяць безрезультатно торгують на біржі (по 28 гривень за акцію, тоді як після того, коли оголосили про продаж 50-відсоткового пакета, курс акцій «Укрнафти» на ринку впав із 30 до 21 гривні за акцію). А поки маленький пакет не реалізовано, вважає джерело, не можна рухатися далі, хоч рухатися слід негайно. Після завершення емісії потрібно індексувати статутний фонд «Укрнафти», який на сьогодні становить смішну цифру — 13 мільйонів (капiталiзацiя цього ВАТ — 1300 млн. грн.). Далі, згідно з законодавством, можна провести випуск облігацій ВАТ, який відразу розкуплять, що дозволить пробурити кілька десятків нових свердловин. «Якщо цього не зробити, «Укрнафта», яка вже не перший рік практично не поповнює свої потужності, не виживе, хоч би хто став її господарем, — вважає джерело, — оскільки на сьогодні протягом року видобувають удвічі більше нафти, ніж збільшується її розвіданих запасів».

Але ось нинішній безпосередній власник 50-відсоткового пакета акцій «Укрнафти» — НАК «Нафтогаз України» (цей пакет за рішенням уряду включено до її статутного фонду) вже, схоже, наважився розлучитися з «Укрнафтою». Тут вважають, що на даний момент розвиток «Укрнафти» заблоковано і тому не має жодних перспектив, хоч розлучатися з таким підприємством «болісно». Щоправда, для НАК приготовано втішний приз: ФДМУ обіцяє згодом повернути «Нафтогазу України» частину коштів, отриманих від продажу, щоб, як сказав О. Бондар, не допустити зміни розміру статутного фонду НАК» (тобто можна передбачити, що «Нафтогаз» отримає нi багато нi мало, а менше нiж 13 мільйонів гривень, що не вiдповiдає ні його, ні «Укрнафти» масштабам).

Мінпаливенерго намагається знайти для «Укрнафти» безпродажний шлях розвитку. Як заявив нещодавно міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов, міністерство відпрацьовує пропозицію про створення на базі державних пакетів акцій нафтовидобувних і нафтопереробних компаній вертикально-інтегрованої компанії з видобутку і переробки української нафти (ВІНК). Нову компанію пропонують створити на базі держпакетів акцій ВАТ «Укрнафта», ЗАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ), ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Надвірнянський НПЗ) і ВАТ «НПК «Галичина» (Дрогобицький НПЗ), повідомляє Інтерфакс-Україна. На думку авторів ідеї, це дозволить підвищити рентабельність держактивів за рахунок створення повного циклу від видобутку нафти та її переробки до продажу нафтопродуктів, ефективнiше впливати на ситуацію на внутрішньому ринку, конкурувати з іноземними компаніями і нарощувати видобуток нафти. Для створення вітчизняної ВІНК Мінпаливенерго хотіло б взяти в управління вказані держпакети акцій. І цей процес уже, мабуть, зрушив: 15 січня уряд ухвалив рішення про зміни в статуті НАК, згідно з якими «Нафтогаз України» (разом з «Укрнафтою») перейшов під корпоративне управління Мінпаливенерго.

Чи враховується в цих проектах думка найзацікавленішої особи, тобто «Укрнафти»? Народний депутат, почесний голова правління компанії Олег Салмін з цього приводу сказав «Дню»: «Передусім треба мати мету, заради якої готується продаж». Якщо йдеться про наповнення бюджету, то це буде схема, розрахована виключно на те, щоб дорожче продати, говорить народний депутат. Якщо ж буде поставлене завдання знайти власника для побудови вертикальної інтеграції, тоді слід оголосити конкурс, обумовивши перемогу в ньому не тільки сумою, але й зобов’язанням щодо створення мережі АЗС і нафтопереробного заводу. І все ж розвиватися «Укрнафта» повинна незалежно і не чекаючи продажу, впевнений Салмін. Для цього він вважає прийнятним проект створення ВІНК. Та його буде дуже непросто здійснити, оскільки «треба буде шукати кооперації зі структурами, у яких є розвинена мережа заправних станцій (АЗС), брати в оренду або укладати договір про спільну діяльність з експлуатації однієї з чотирьох установок переробки нафти на Кременчуцькому НПЗ, де останнім часом домінуючими стали позиції неукраїнських власників. «На вертикальну інтеграцію необхідно щонайменше три роки, — говорить Салмін, — А починати треба вже сьогодні».