Перейти до основного вмісту

Портфелі поділили, можна розбігатися?

13 червня, 00:00
Версії щодо розпаду двох парламентських мегафракцій оприлюднювалися і раніше — одними з останніх на сьогодні повідомлень про наміри, зокрема, «Єдиної України» перетворитися на міжфракційне об’єднання, а представників Партії регіонів — утворити власну фракцію стали, відповідно, заяви депутатів Миколи Онищука і Андрія Клюєва. Днями не виключив можливості створення самостійної фракції у складі 30 — 40 чоловік лідер НДП (яка ввійшла до парламенту під прапором «Єдиної України») Валерій Пустовойтенко. Давно вже не приховують своїх сепаратистських настроїв й інші партійні угруповання у складі «ЄУ», зокрема, «Трудова Україна». Водночас експерти прогнозують подібний розвиток подій і щодо «Нашої України», де останнім часом також поглибилися внутрішні конфлікти. Зокрема, до розряду «інакомислячих» в результаті голосування за портфельний «пакет» потрапили «костенківці». Особливо виразними розкольницькі тенденції у фракціях стали після розподілу парламентських портфелів. «День» звернувся до експертів із запитанням: як розподіл парламентських портфелів позначиться на розпаді великих фракцій у ВР?

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ , директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

— На мою думку, розподіл комітетських «портфелів» відображає тенденції відособлення секторів у великих фракціях. У процесі розподілу комітетів фактично легітимізувалися «штаби» майбутніх фракцій у парламенті — основних чи, так би мовити, паралельних.

Якщо говорити про вплив розподілу комітетів на відцентрові тенденції у великих фракціях, то, скажімо, з «Єдиною Україною» усе зрозуміло. Тим паче, її представники уже давно говорили про своє бажання щодо створення кількох внутрішніх фракцій.

Що ж стосується «Нашої України», то нещодавнє голосування по комітетах показало, що незадоволених там дуже багато, зокрема, УНР Юрія Костенка. Тобто уже зроблено перший крок до загострення конфліктних ліній усередині «НУ». Очевидно, Ющенко, віддавши бюджетний комітет Порошенку, зробив дуже серйозну помилку по відношенню до тих угруповань, які хотіли безпосередньо брати участь у владі і заради цього були готові до компромісів. Думаю, це стимулюватиме фактичну дезінтеграцію в «НУ», а при голосуванні кожен раз створюватимуться віртуальні більшості. Однак впродовж найближчого місяця ми не побачимо остаточної конфігурації. Основні процеси по визначенню політичної структури «НУ» вiдбудуться уже після депутатської відпустки. В «Єдиній Україні», навпаки, уже зараз можливе форсування по створенню самостійних фракцій. В цьому, безперечно, зацікавлена влада, адже незручно сидіти «два на чотири», — зручніше, коли, наприклад, семеро проти чотирьох.

Віктор РИБАЧЕНКО , віце-президент Асоціації політичних психологів України:

— Відцентрові тенденції, зокрема у двох найбільших фракціях, після розподілу парламентських комітетів, безумовно, посилилися. Компроміс, до якого вдалися у процесі роздiлення портфелів, не міг задовольнити інтереси усіх. Це зумовило певний дисбаланс у фракціях і, як наслідок, жодна з фракцій не проголосувала за прийняте рішення повним складом. Крім того, важливим чинником у центробіжних процесах є виконання найбільшими фракціями свого основного завдання — завоювання крісел у президії та комітетах. Тепер нагальної необхідності у існуванні великих фракцій немає. Тому, з точки зору внутрішньої парламентської тактики, більш гнучкою і, відповідно, прийнятною моделлю стане не велика фракція, а конфедерація фракцій. Але, у будь-якому випадку, умовно кажучи, контури мегафракції залишаться, а окремі партійні групи все ж дотримуватимуться лінії центру. Особливо ці тенденції будуть виразними у фракції «Єдина Україна».

Поки що важко накреслити «графік» відлучення, так би мовити, внутрішніх угруповань від єдиної основи, проте уже зараз можна з упевненістю говорити, що першою від «ЄУ» відокремиться дуже сильна група «донетчан», яка чітко усвідомлює тактичні і стратегічні цілі. Що ж стосується НДП і «Трудової України», то, думаю, вони тісніше пов’язані з виконавчою владою, тому ще деякий час триматимуться узгодженого курсу. Крім того, хочу звернути увагу на те, що у надрах «Єдиної України» визріла депутатська група, яка, хоч ще не формалізована, проте активна і згуртована. Її чисельність уже досягла приблизно двадцяти осіб. Вона згуртовує переважно безпартійних мажоритарників, які пройшли як самовисуванці. Як це не парадоксально, у них є певна платформа для поєднання своїх позицій, на відміну від багатьох «списочників».

Що ж стосується «Нашої України», то вона наразі спробує утримати людей планами Віктора Ющенка щодо створення єдиної Української консервативної партії. Таким чином, відцентрові тенденції найближчим часом проявлятимуться в «НУ» у меншій мірі.

Андрій ЄРМОЛАЄВ , директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

— Проблема формування окремих груп у складі двох великих фракцій була закладена від самого початку. Відомо, що групи впливу як в «Нашій Україні» так і в «Єдиній Україні» з’явилися і оформилися практично з першого дня їх створення.

Тому не зовсім точним є твердження, що саме процес розподілу парламентських комітетів безпосередньо вплинув на ситуацію у великих фракціях. Так чи інакше, після виконання фракціями місії щодо обрання керівництва парламенту та розподілення комітетів, реформування розпочалося б.

Сьогодні проблема у тому, щоб надати партійним групам статусу фракцій чи депутатських груп, для чого потрібен час та розроблені програмні документи по розподілу ролей. Якщо йдеться про трансформацію, скажімо, фракцій «Наша Україна» та «Єдина Україна» у якесь нове об’єднання, то необхідно визначити статус такого утворення. Це може бути міжфракційне чи позафракційне об’єднання, або ж союз фракцій. Усі ці питання потребують опрацювання, тому, думаю, ніхто не поспішатиме із процесом «розпакування» в окремі фракції.

Якщо говорити про центробіжні тенденції у «Єдиній Україні», то там цікавою виявляється, власне, позиція Партії Регіонів, вплив якої є набагато ширшим за склад самої групи «Регіони України». Тому навіть такий процедурний аспект, як створення партійної фракції, може призвести до внутрішньофракційних конфліктів і непорозумінь. Отже, припущення Володимира Рибака щодо створення двох депутатських об’єднань на базі Партії регіонів має підстави. Таким чином, можливе утворення двох груп: однієї — за партійною ознакою (в основному, із членів Партії регіонів), та іншої — за регіонально-лобістською ознакою (куди можуть увійти представники східних регіонів, які пройшли на мажоритарній основі і знаходяться у сфері впливу донецької політико-економічної групи). Останнє об’єднання може мати статус депутатської групи.

З початком процесу реформування великих фракцій виявилося, що «Єдиній Україні» легше трансформувати свою структуру, бо там групи впливу очевидні. Куди складнішою є ситуація в «Нашій Україні». Думаю, останній теж буде складно зберегти монолітність, адже в «НУ» дуже багато відомих професійних політиків, що мають свою так звану «легенду». Крім того, до складу «Нашої України» входить бізнесовий прошарок із розрахунком на те, що він стане основою майбутньої реформаторської групи Ющенка. Я не виключаю того, що сьогодні проводитиметься підготовча робота з реформування фракцій. Однак, думаю, юридично-правове їх оформлення буде відкладено до вересня поточного року.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати