«Правляча» на Вiнниччинi СДПУ(о) оголосила про саморозпуск

В червнi ми опублiкували iнтерв'ю з головою Вiнницької обласної органiзацiї СДПУ(о) Сергiєм ЧЕРНИШУКОМ (див. «День» за 9.06.99), у якому вiн обгрунтував, чому органiзацiя всупереч київському керiвництву не пiдтримала висунення кандидатури Л.Кучми. Нинi зроблено наступний надзвичайно принциповий крок: 18 липня в Тульчинi вiдбулася конференцiя, яка одноголосно ухвалила рiшення про лiквiдацiю обласної органiзацiї об'єднаних соцiал-демократiв. Кореспондент «Дня» попросив С.Чернишука вiдповiсти на кiлька запитань:

— Пане Чернишук, якi причини змусили прийняти таке рiшення?

— Воно логiчно випливає з позицiї, яку зайняла обласна органiзацiя СДПУ(о) на останньому партiйному з'їздi щодо висунення вiд партiї нинi дiючого Президента Леонiда Кучми на повторний термiн. Дiзнавшись iз засобiв масової iнформацiї про те, що Вiктор Медведчук просить Президента України призначити мiського голову Дмитра Дворкiса головою Вiнницької обласної державної адмiнiстрацiї i що партiя бере на себе вiдповiдальнiсть за соцiально-економiчну ситуацiю в областi, ми черговий раз переконалися, що наше партiйне керiвництво приймає рiшення, не рахуючись нi з iнтересами держави, нi з конкретною ситуацiєю в регiонi, нi з думкою з цього приводу обласної партiйної органiзацiї. Та не просто приймає рiшення, а постiйно прагне нав'язати державi, регiону, столицi, партiї те, що потрiбно лише йому. Бiльше того, цi люди не хочуть розумiти, що вони не всесильнi, можливостi їх обмеженi, i це яскраво продемонстрували вибори мiського голови у столицi. Жодних висновкiв вони не зробили: пiсля фiаско в Києвi (інтерв'ю бралося до рішення Вишгородського суду, проте і після нього фіаско залишається фіаско. —

Ред. ) вирiшили взяти реванш у Вiнницi.

Змiнити ситуацiю в партiї ми не можемо, впливати на прийняття рiшень також — нас тiльки ставлять перед фактом, вiдводячи роль виконавцiв. Розумiючи, наскiльки негативнi наслiдки матимуть цi кроки партiйного керiвництва, ми не хочемо, щоб нас ототожнювали i з ним, i в цiлому з партiєю, яка мовчки спостерiгає за тим, що з нею роблять. Їй бракує духу рiшуче зупинити процеси, якi ведуть до саморуйнування. Саме тому ми вирiшили лiквiдувати Вiнницьку обласну органiзацiю СДПУ(о) i припинити своє членство в партiї, термiново скликавши обласну конференцiю. На нiй ми серйозно обговорили ситуацiю, i всi делегати погодилися, що єдиним правильним рiшенням є саме таке.

— Невже нiкого не було проти?

— Нi.

— Якщо ви так критично ставитесь до лiдерiв партiї, то чому на з'їздi саме ви пропонували кандидатуру Вiктора Медведчука на кандидата в президенти?

— Я думав про долю партiї й української соцiал-демократiї загалом. Я хотiв дати шанс Вiктору Володимировичу очолити опозицiю проти курсу нинiшнього Президента. А те, що вiн виявився нездатним нести таку ношу, якраз i показало, якi iстиннi намiри мають керiвники партiї: їм потрiбний президент, який збереже їхнє сьогоднiшнє становище, а не президент, який врятує країну. Ми давно передбачали такий розвиток подiй, але хотiли, щоб у цьому переконалися всi члени нашої органiзацiї. Тому й маємо одностайнiсть .

— Але ж у такiй поведiнцi є певний алогiзм: партiя отримала владу, за яку, власне, i повинна боротися, а ви вiд неї вiдмовляєтесь!

— Я вважаю, що за владу треба боротися вiдкрито i чесно. Владу дає народ, виявивши довiру партiї на виборах, а влада, здобута в результатi кулуарних домовленостей, буде здiйснюватися всупереч волi народу i врештi-решт закономiрно закiнчиться так, як закiнчилося панування народних демократiв на Вiнниччинi. Наступником НДП стала СДПУ(о), яка в особi Дмитра Дворкiса прийшла до влади в такий же спосiб — до речi, це теж важливий аргумент на користь нашого виходу з неї. Про Дворкiса в областi створено багато мiфiв, але я хотiв би сказати те, чого не казав нiхто. Вiн тiльки гвинтик у тих виборчих технологiях, якi використовує команда Кучми. Вони об'єктивно вимагають видимостi сильних кадрових змiн, видимостi боротьби з корупцiєю, видимостi турботи про людей тощо, оскiльки реальних речей забезпечити не можуть. На змiну вiдкритiй неспроможностi НДП професiйно керувати регiоном прийшла хоч би видимiсть такого керiвництва, але пiдкрiплена ешелонами з пальним, коштами для соцiальних виплат. Вони даються «пiд Дворкіса», а вiдтак — «пiд Кучму». Але полiпшення ситуацiї в регiонi — тiльки iлюзiя, яка через три мiсяцi розвiється. Отже, це теж не влада, а тiльки її iлюзiя на той же перiод, тодi як реальна влада залишатиметься в руках клану, ставлеником якого є Кучма. Нашi ж намiри — боротися за владу легiтимну.

— Лiквiдацiї цiлої «правлячої» парторганiзацiї — вчинок мужнiй, в наших умовах за це можна поплатитися. Чи не було на вас тиску, погроз зняти з роботи? Як-не-як, ви керiвник установи...

— Реакцiєю на нашу позицiю уже були погрози. Я дуже добре знаю їх джерело, вони свiдчать про те, що я працюю правильно i ефективно. Все це додає сил i впевненостi. Що ж до можливого звiльнення з роботи, то я його не виключаю. Логiка влади тут стара як свiт: залишити активного полiтика без засобiв до iснування. Але це не змiнить нашого рiшення.

— Отже, ви не йдете з полiтики?

— Звичайно, нi. Ми формували серйозну команду для участi в президентських виборах на Вiнниччинi, постiйно вiдстежували й аналiзували ситуацiю в державi й регiонi, залучали необхiднi кадри, створювали дiєздатнi структури. Але сьогоднi ми готовi командою брати активну участь в президентськiй кампанiї.

— На чиєму боцi?

— Ми бачимо двi реальнi постатi, здатнi очолити державу. Жодна з них не належить до правлячих нинi кланiв. Це Євген Марчук i Олександр Мороз, якi виражають iнтереси переважної бiльшостi населення України. Ми вiримо їм i готовi йти з ними до кiнця.