Про національні особливості наукових аксіом
Колись Нурсултан Назарбаєв 80-відсоткову одностайність виборців, які підтримали його на виборах, прокоментував як 20-відсотковий рівень демократії у Казахстані. Процеси в Україні, яка декларує свій європейський вектор розвитку, мабуть, не підлягають такому конкретному вираженню у цифрах. Однак складності етапу, наступного за волевиявленням народу, перебувають не лише у політичній площині. Є, наприклад, така наука — соціологія, і якщо припустити, що нею займаються не іміджмейкери, не політики і не дилетанти, то вони, очевидно, повинні проаналізувати фіаско своїх передреферендумних досліджень громадського настрою.
Доктор соціології, завідувач відділом Інституту соціології НАНУ Сергій МАКЕЄВ , до якого ми звернулися з проханням оцінити коректність соціологічних прогнозів, зокрема і його даних про 60-відсоткову активність виборців, не приховував свого здивування: «Як соціолог я перебуваю у двозначному становищі. Я вважаю себе професіоналом. У мене були всі підстави вирішити, що виборці реагують на питання референдуму нормально, а саме: є люди, які не мають ніякого інтересу до референдуму, і є люди, зацікавлені у тому, щоб брати участь у ньому. Передбачувані нами 60% явки, про які я неодноразово говорив, показували, скільки людей прийде голосувати. І це велика цифра, вона дозволяла мені зробити висновок, що люди якоюсь мірою цікавляться тим, що відбувається. Коли я з’ясовую, що люди виявили набагато більшу активність, у мене, як у вченого, звичайно, виникають проблеми: або я неправильно щось роблю і не розумію, що людям треба і чим вони насправді цікавляться. Або відбувається щось інше. Бо дуже вже радикальною є відмінність між тим, чого чекали, і тим, що сталося. Все, що я можу сказати зараз: для мене, як соціолога, такий результат референдуму не показує інтересу виборців до зміни структури влади в країні, це щось інше. Що? — зараз я не хотів би про це говорити, бо це тема окремої розмови. Але 99% тих, «що спустилися з гірських районів» до виборчих урн, це нонсенс...
Я вважаю, що соціологія перед референдумом була чеснішою, ніж сам референдум. Тому що саме соціологи зафіксували, де люди не розуміли, про що їх питали. За всіма опитуваннями, які мені відомі, питання про двопалатний парламент не набирало більше за 50%. Я думаю, те, що показують як результат, — це вже за межами соціології».
Нагадаємо, що у день голосування голова Верховної Ради Іван Плющ висловив упевненість, що результати референдуму не відрізнятимуться кардинально від результатів соцопитувань, при цьому він нагадав, що ще не було випадку, щоб в Україні соціологічні дослідження дуже відрізнялися від результату. Проте політики і зараз навряд чи звинуватять соціологів у неточності, адже загалом їхні прогнози про участь у референдумі більше половини виборців і позитивні відповіді на всі чотири питання, збулися. Очевидно, самі соціологи все-таки вразливіше, ніж політики, ставляться до «дрібниць» у десятки відсотків. А також до висновку, що напрошується, — про сталість наукових аксіом залежно від країни їх застосування.
Втім, раціональне пояснення помітних розходжень між прогнозами соціологів і результатами референдуму визнав за можливе дати Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ , директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології. Він заявив «Дню», що опитування було проведено за 2-3 тижні до референдуму, коли більшості людей ще були незрозумілими винесені на нього питання, вони не враховують результати серйозної агітаційної кампанії, яку ініціатори референдуму розгорнули з початку квітня. Крім того, вважає М.Погребинський, період перед референдумом показав, що «не було чіткого політичного замовлення від опонентів референдуму, тому більшість людей перебувала під впливом тільки однієї політичної сили, яка попросила їх щось зробити». Тобто, більшість громадян бачили тільки одну інституцію, «яка від них чогось хоче».
Політолог не виключив, що причиною розбіжностей між прогнозами і результатами можуть бути так само і якісь фальсифікації. «Однак у мене немає доказів цього. Нам відомо тільки те, що досить високий відсоток людей проголосував достроково. Я припускаю, що люди, які голосують заздалегідь, виконують спрямоване їм прохання влади. І це посилювало позитивний результат референдуму».
ДО РЕЧІ
Голова ЦВК Михайло Рябець заявив, що немає жодних підстав для сумнівів у результатах голосування на всеукраїнському референдумі, повідомляє УНІАН.
За його словами, з 11 по 16 квітня до Центрвиборчкому надійшло 69 звернень щодо порушень під час підготовки й проведення референдуму. Як було зазначено на прес- конференції, ці звернення мають загальний і «голослівний» характер, переважна більшість з них не містить конкретних фактів.
