Пригода Колесніченка в «Жулянах» ... і роль «Фейсбуку»

Днями в інтернет-просторі України з’явилася новина про те, що депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко в київському аеропорту «Жуляни» привселюдно погрожував працівниці авіакомпанії. Приводом для незадоволення експресивного нардепа стала відмова касирки реєструвати його на рейс без паспорта. Першою цю новину прочитали користувачі мережі «Фейсбук» на стіні аккаунту журналістки Іванни Коберник. Саме вона повідомила про вихідку регіонала, зазначивши: «Пане Колісниченко, замість ображати дівчину, краще б згадали, що у вас крім мандата, яким ви розмахували, є можливість змінити цей справді незручний порядок — дозволити літати всередині країни за іншими посвідченнями особи».

На допис журналістки одразу ж відгукнулися її друзі в соцмережі. Усього за декілька годин новину прокоментувало й поширило більше 70 фейсбучників, а більше 300 користувачів мережі «лайкнули» скандальний пост Коберник. Майже одразу повідомлення передрукувало інтернет-видання «Українська правда», а за ним — низка інших ЗМІ. Увечері того ж дня Вадим Колесніченко у своєму блозі на УП назвав публікацію Іванни Коберник неправдивою від початку й до кінця і звинуватив журналістку у перекручування фактів та відвертій брехні. На заяви опального депутата пані Коберник відповіла колонкою, в якій розповіла, що метою її повідомлення було привернення уваги до ганебної поведінки народного обранця. На підтвердження своїх слів журналістка надала відео розмови Колесніченка з працівницею аеропорту.

Додамо, що у «Фейсбуці» противники нардепа-регіонала та його «ганебного закону» ще в травні минулого року створили групу під назвою «Береза для Вадіка Колєснічєнка». Останнім записом на стіні групи став резонансний пост Іванни Коберник. Саме він є яскравим свідченням того, що тепер соціальні медіа на кшталт «Фейсбуку» є одним із найкращим каналів розповсюдження й отримання «гарячих» новин із самого центру події. Соцмережі все частіше стають першоджерелом для публікації наступних матеріалів у багатьох засобах масової інформації, а також виступають засобом комунікації між представниками мас-медіа й пересічними юзерами найпопулярніших веб-сайтів, таких як «Фейсбук» чи «Твіттер».