Принципи та дії

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися протягом 30-ти календарних днів. Таку ухвалу оприлюднив у вівторок Конституційний Суд України, розглянувши відповідне подання Президента України Леоніда Кучми. Згідно з ухвалою КС, словосполучення «протягом 30 днів», що міститься в частині 2 статті 90, пункті 8 частини 1 статті 106 Конституції, потрібно розуміти як закінчення 30 денного термінупоспіль, тобто в календарних днях (йдеться не про кількість пленарних засідань). Обчислення терміну починається з дня, коли заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися, а якщо останній день терміну припадає на вихідний, свято чи інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день. Словосполучення «пленарні засідання не можуть розпочатися», яке використовується в частині 2 статті 90, пункті 8 частини 1 статті 106 Конституції, потрібно розуміти так, що пленарні засідання не можуть розпочатися через недотримання порядку роботи Верховної Ради, встановлене Конституцією і регламентом Верховної Ради, що робить неможливою реалізацію парламентом конституційних повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні. Ухвала КС обов’язкова для виконання в Україні, остаточна і оскарженню не підлягає.

Офіційне тлумачення вказаних положень Основного Закону, на думку Президента, викликане практичною необхідністю правильного розуміння їх і застосування, оскільки існують різні погляди на порядок дострокового припинення главою держави повноважень парламенту, яке може бути зумовлене непростою ситуацією, що склалася останнім часом внаслідок постійного блокування визначеними депутатськими групами та фракціями його засідань.

На думку доповідача з цього питання, судді Конституційного Суду України Михайла Костицького, причини, які дають підстави вважати, що пленарне засідання Верховної Ради не відкрилося, має бути вписано до закону про регламент роботи парламенту. «Ми виходили з того, що всі ці дії повинні бути виписані в законі про регламент», — зазначив М. Костицький, коментуючи оприлюднену вчора ухвалу КС. «Ні президент, ні Конституційний Суд не можуть встановлювати для Верховної Ради, які її дії є припустимими, що не порушують етику, регламент і Конституцію, а які є неприпустимими», — цитує суддю Інтерфакс-Україна. «Ми дали принципову оцінку і заклали принцип, а які підстави і хто заважає роботі парламенту, повинен вирішувати сам парламент», — підкреслив М. Костицький.