Референдум для кого?

Мало хто сумнівався, що Президент не підпише закон про всеукраїнський референдум. Одразу після виборів, законопроект дістали з шухляди (лежав там з 2008 року) і на першому ж після виборчому засідання нинішня Рада ухвалила його в цілому, причому, в редакції першого читання. Все це відбувалося нашвидкуруч за умов присутності кількох десятків депутатів в залі, а головне — під шумок скандалів на виборчих округах. В чому причина такого поспіху?

Ще до виборів, експерти вибудовували кілька варіантів як нинішній Президент може залишитися при владі на другий термін. Перший — логічний, тобто через обрання на другий термін в рамках всенародного голосування на президентських виборах 2015 року. Тут не все так просто, особливо коли рейтинг падає, а отже є свої розрахунки та конфігурації. Не будемо детально зупинятися на цьому варіанті.

Другий — через внесення змін в Конституцію, коли Президента зможуть обирати в парламенті. Для цього треба змінювати Конституцію. Згідно нинішнього законодавства на це потрібно 300 голосів, яких після виборів у влади точно не буде. Наступний варіант — змінити Конституцію через всеукраїнський референдум. Після ухвалення закону, це серйозна підстраховка для Президента. І не важливо, що закон не вписується в рамки Конституції.

Але чи тільки питання обрання Президента в парламенті є небезпекою в законі про референдум? Фокусуючи основну увагу на цьому, багато хто не звертає уваги, що цей закон може бути використаний і для більш небезпечних речей. В ЗМІ вже з’явилася інформація про те, що лідер громадської організації «Український вибір» Віктор Медведчук виступає за те, щоб перший референдум, згідно з новим законом, має бути проведено з питання вступу України до Митного союзу.

«Я вважаю, що перший референдум у відповідності з новим законом про референдум має бути проведений саме з питання вступу України в Митний союз. Це допоможе нашій владі і опозиції позбутися ілюзій про так звану безальтернативності європейського вибору», — цитує Медведчука видання «Коммерсантъ Украина».

Нижче пропонуємо реакцію наших експертів.

КОМЕНТАРI

«СТВОРЕНИЙ ОСТАННІЙ ГВИНТИК МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ОЛІГАРХОПОЛІЇ»

Віктор МУСІЯКА, професор права:

— В першу чергу, був порушений порядок прийняття цього закону. Після першого читання до цього закону були запропоновані сотні поправки, але всі вони не враховані. Закон раптом з’явився, причому, без тексту в порядку денному 6 листопада, його ніхто не роздавав, і зразу був ухвалений остаточно. При самому голосуванні теж були порушення — в залі було лише кілька десятків депутатів.

Перевірку реального статусу нашого президента як гаранта Конституції Віктор Янукович не пройшов. Якщо до цього ще залишалися ілюзії, що у нас є гарант Конституції, то після підписання цього закону стало зрозуміло, що все це блеф. Були проігноровані очевидні порушення Конституції, сам текст Основного закону, демократичні механізми трансформації життя народу. Цим законом фактично створений останній гвинтик механізму формування олігархополії, способу організації економічного і суспільного життя групкою людей. В центрі цього всього механізму влади — авторитарна особистість.

Влада не розглядає референдум як спосіб вираження безпосередньої волі народу для вирішення державних питань, для неї це спосіб, використовуючи народ, протягувати будь-які їй необхідні рішення. Тепер можна буде коли завгодно виносити на референдум будь-які закони без Верховної ради, хоча вона і так готова приймати все, що скажуть. От те, що не зможе зробити парламент, так це змінити Конституцію, тому що у влади немає прихильних їй 300 голосів. Зараз все можна реалізувати через референдум. Показовою є навіть така деталь. Згідно чинного законодавства, будь-який закон, після ухвалення, має бути опублікований, інакше вони не набирають чинності. Згідно нового закону про референдум цього непотрібно робити, після винесення і оголошення рішення ЦВК про результати референдуму, вони негайно вступають в дію. Парламент взагалі не задіється. Він навіть вже не повинен затверджувати колективно проголосовані на референдумі рішення, як це було раніше.

В цьому законі є маса положень, які непросто підозрілі, а явно антиконституційні. В Основному законі чітко виписані механізми внесення змін до Конституції або затвердження тексту нової Конституції — в законі про референдум все це проігноровано. На референдум тепер можна виносити будь-які питання. Єдине, в законі є обмовка — крім того, що заборонено Конституцією, а це податки, бюджет, амністія. Але ж передбачається винесення на референдум таких питань щодо яких є ціла низка рішень Конституційного суду, наприклад, що неможна ставити під сумнів статус Президента, прем’єр-міністра, Верховної ради. Тепер все це можна робити — виносити питання, наприклад, щодо позбавлення повноважень Президента або розпуску парламенту, також передбачається, що осіб, які призначаються на посади, можна знімати законом про референдум.

До формування окружних та дільничних комісій не допускаються партій, громадські об’єднання, організації, говорить він. — Вони допускаються лише до агітації — за чи проти. Тобто створюється абсолютно чіткий адміністративний механізм. І все це робиться під прикриттям про орієнтованість на європейські рекомендації. Хоча європейські стандарти не передбачають, наприклад, виносити на референдум одразу кілька запитань, тому що люди повинні спокійно розібратися в питаннях, тим більше, коли це відбувається разом із виборами. А в запропонованому законі є і такі положення».

Цей закон створений не тільки для того, щоб обирати Януковича в парламенті, а для того, щоб остаточно сформувати антиконституційний порядок і від імені народу правити країною. Саме про це мала б говорити опозиція, а не тільки про продовження правління Януковича. Сьогодні багато хто говорить, що не треба займатися критиканством, треба допомагати опозиції, але, вибачте, з якими взагалі ідеями опозиція йшла на вибори? Що вона продукує зараз? Сьогодні треба говорити не тільки про персональні кнопки в парламенті, необхідно відновлювати конституційний лад. Мене це турбує. Я не бачу, щоб в політичному середовищі Україні було розуміння рівня небезпеки для існування самої держави.

Нинішня система влади взагалі не є прийнятною. Влада, наприклад, сьогодні може зімітувати, використовуючи Конституційну асамблею, зміни до Конституції (по формі, а не по змісту). Винесуть це на референдум, не залучаючи Верховну раду, і все ніби буде демократично. Так як вони зробили це із законом про вибори, в якому ззовні все гарно, а всередині були закладені механізми фальсифікації виборів. Така річ може бути запропонована і через референдум в новому варіанті Конституції. Про все це треба говорити вже сьогодні, бо потім буде запізно.

«ТРИКУТНИК «ПУТІН — ГУНДЯЄВ — МЕДВЕДЧУК» СТАВИТЬ ЗА МЕТУ ПОГЛИНУТИ УКРАЇНУ, ЇЇ ІСНУВАННЯ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ»

Сергій ГОЛОВАТИЙ, доктор юридичних наук:

— Що ми маємо на цей час? Ми маємо фактично тяжку хворобу пацієнта, яким є Україна. Причому, хвороби, яка потребує негайної і радикальної дії. Чому? Тому що Україна уже не функціонує як держава. Жодний інститут влади не стоїть на захисті державної незалежності. У тому числі й Конституційний суд, який внаслідок своєї неконституційної дії надав чинності Конституції зразка 1996 року — це був «тихий конституційний переворот».

Далі. Пройшли парламентські вибори. У влади був розрахунок, що вона матиме 300 голосів і змінить Конституцію «під себе». Адже навіть нинішня «реанімована» Конституція міцно захищає незалежність України. Проте 300 голосів не набралося. Тому вони було вирішено в останню мить — піти в обхід і маніпулятивним чином протиснути закон про референдум. Це вдалося зробити знову ж таки в неконституційний спосіб. Внаслідок цього закону, зараз парламент взагалі не потрібен. Можна змінювати Конституцію «оптом» і «в роздріб», ухвалювати будь-який інший закон. Парламент вже не є єдиним законодавчим органом, як це визначено в чинній Конституції. Тобто — все як по всій країні з бігбордів промовляє Медведчук: «Країною управляєш ТИ, а не ТІ, КОГО ТИ ВИБИРАЄШ».

Медведчук вже заслав до Кравчука в Конституційну асамблею зміни до Конституції, які дозволять чинити все, що записано в законі про референдум (він не відповідає чинній Конституції). Отже ідея: через референдум увійти до Митного союз з Росією, Бєларуссю і Казахстаном. Про це вже сказав Медведчук. Митний союз — путінський проект. А входження України до цього митного союзу зачиняє двері, що ведуть до членства України в Європейському Союзі. Кирил Гундяєв (Патріарх Московський і всієї Русі, предстоятель Російської православної церкви — Авт.) з «Русским миром» — путінський проект. Трикутник «Путін — Гундяєв — Медведчук» ставить за мету поглинути Україну, її існування як незалежної держави. Ще на початку 90-х років кремлівські глашатаї волали: «Незалежна Україна як політичний проект проіснує не більше 20 років!». Сьогодні на це дуже схоже. Вони вже почали ділити Україну.

Через референдуми вони й надалі нищитимуть українську ідентичність. В цьому ключі вже ухвалений «мовний» закон тощо. Вони проведуть референдум про входження України до союзу Росії та Білорусі. «Гундяєвці» навіть вже збирають за це підписи.

Тобто сьогодні є явні ознаки того, що Україна хвора, у неї почалася гангрена. В таких випадках лікарі ставлять пацієнтів перед вибором: залишитися цілим, тоді лежатимеш у труні, або ж — втратити частину тіла, але залишитися живим. Так, людина буде калікою, її фізичне тіло — конституція — зазнає втрати, але як біологічна істота із своєю індентифікацією вона лишиться живою. Перед таким вибором опинилася Україна. Після цього сфальшованого закону про референдум, який був запланований Путіним і реалізується Медведчуком і іншими російськими спецслужбами, в українців немає іншого виходу як почати процес творення іншої якості української держави.

Моя позиція така. Україна має вижити як незалежна держава навіть якщо від неї відпаде певна частина її території. Має бути захищена та її частина, що збереже за собою європейську перспективу зі столицею в Києві. Якщо є ті, хто бажає медведчуківського (читай — путінського) федералізму — хай обирають собі за столицю Харків, Луганськ чи Донецьк. Хай йдуть до Росії із Чечнею, з підірваними в Москві під час президентських виборів будинками , з Бесланом... Ті, хто не визнає український Голодомор геноцидом, бо ні вони, ні їхні родичі не зазнали його, а були завезені в Україну опісля, хай сповна відчують з Путіним, Гундяєвим і Медведчуком, як їм там буде добре. А українська частина мусить зберігати за собою ідентичність, мову і зберігати європейську перспективу, бути вільною європейською нацією. Хай це буде усічений варіант, але це буде порятунок українців і українського народу, за що він заплатив у попередні століття десятками мільйонів своїх справжніх синів і дочок.

«ДІЇ ЧИННОЇ ВЛАДИ МАЮТЬ НА МЕТІ КРАХ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ. ЦЕ ВХОДИТЬ У СТРАТЕГІЮ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ РОСІЇ»

Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, історик, публіцист, літературознавець, член ініціативної групи «Перше грудня»:

— В ситуації панування авторитарного режиму, будь-який жест влади, який нібито імітує демократію, насправді є продовженням авторитарної, навіть вже напівтоталітарної, інтриги. В часи диктатури не може бути ніяких демократичних процедур, а може бути лиш їх імітація. Закон про референдум спрямований на нищення демократичної української державності.

У зв’язку з цим питанням говорять про введення норми, котра дозволяє обирати Президента у Верховній Раді, але це не має жодного значення. Де б не обирали президента: у Межигір’ї, у парламенті, у Криму — Форосі, на Майдані Незалежності чи усім населенням — за будь-яких обставин це буде ошуканством. Конкретною морфологією цього ошуканства нехай займаються політологи, а з часом, це питання будуть вивчати історики-україністи, якщо, звісно, україністика вціліє до того часу.

Загалом, все те, що робиться під дахом цього закону є інтрига проти української національно-демократичної державності. Так само, що б не казав Медведчук, це не йде на користь української демократії та українського суверенітету.

Всі дії чинної влади мають на меті крах української демократії й зрозуміло, що цей крах входить у стратегію сучасної політичної Росії.

ДО РЕЧІ

Україна посіла 87-ий рядок в Індексі верховенства права з 97-ми країн світу, повідомляє УНІАН. Про це свідчать результати представленого сьогодні у Вашингтоні Індексу за 2012 рік Проектом світової юстиції — неурядової організації, мета якої полягає у просуванні верховенства права для розвитку спільноти можливостей та рівності в світі. У доповіді зазначається, що Україна отримала свою 87-му позицію через політичне втручання уряду, безкарність та корупцію. На тему: Forbes назвав країни з найкращими умовами для ведення бізнесу. Україна — 104-та «Урядові установи неефективні у дотриманні виконання законів, а суди, хоча й доступні, — неефективні та корумповані. З іншого боку, країна отримує досить високу оцінку у захисті базових громадянських свобод, таких як свобода релігії, і є відносно безпечною від злочинів. Права власності — слабкі», — написано в доповіді щодо України. Індекс оцінює країни за показниками у восьми сферах, що мають вплив на стан верховенства права. Серед них — межі повноважень центральної влади, корупція, безпека, фундаментальні права, відкритість уряду, регуляторне середовище, цивільна та кримінальна юстиція. Доповідь створюється на підставі опитування 97 тис. громадян в 97 країнах, а також понад 2,5 тис. експертів.