Реформувати не за трафаретом

У середу в Києві в стінах Національної академії Служби безпеки України відбувся круглий стіл на тему «Служба безпеки України: шляхи імплементації положень Закону України «Про національну безпеку України». Як відомо в червні цього року Верховна Рада ухвалила Закон «Про національну безпеку України» (№ 8068). Тоді проти цього закону виступили проросійські сили в парламенті, як-то «Опозиційний блок». І це не дивно, адже серед фундаментальних національних інтересів України в ньому були такі — інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір; набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (тобто НАТО). Зазначені пріоритети визначили низку принципових питань щодо реформування сектору національної безпеки. Зокрема чітко постало завдання деполітизації та демілітаризації Служби безпеки України. Окрім того, реформування СБУ мало полягати і в так званому розподілі функцій Служби, що й досі викликає дискусії.

Але спочатку по суті.

«Я хочу звернути увагу на деякі речі, які відбулися на рівні законодавчого поля, — сказав у своєму виступі один із модераторів круглого столу директор Науково-дослідницького інституту інформатики і права Національної академії правових наук України Володимир ПИЛИПЧУК. — Як відомо, прийнято Закон «Про національну безпеку України». По суті, цей закон змінив модель системи забезпечення національної безпеки України. Протягом 2003-го — 2018-го років у нас діяла модель, яка передбачала різні сфери забезпечення національної безпеки. Це економіка, інформаційна, гуманітарна, соціальна, науково-технічна сфера тощо. Тобто йшлося про всі сфери життєдіяльності суспільства та держави. Нова модель стала більш лаконічною та меншою за функціями. Існують блоки сили безпеки, сили оборони, оборонно-промисловий комплекс та система управління і контролю. Відповідно до цього закону відбулися досить революційні зміни, які стосуються СБУ. Згідно зі статтею 19 цього закону змінено правовий статус Служби. Тепер Служба стала державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями. Раніше СБУ було правоохоронним органом. Це дуже суттєва зміна. Відповідно була уточнена низка функцій. Перше — протидія розвідувально-підривній діяльності. Друге — контрозвідувальний захист у різних сферах. Третє — боротьба з тероризмом. Четверте — охорона державної таємниці». 

Заступник голови Консультативної місії ЄС з питань реформування цивільного сектору безпеки в Україні Фредрік ВЕССЛАУ так само звернувся до статті 19 згаданого закону і зауважив, що тепер СБУ має зосередитись саме на контррозвідці, боротьбі з тероризмом та захисті державної таємниці. На його думку, ці положення мають бути прописані й у новому законі «Про Службу безпеки України». З функцій СБУ мають бути виведені боротьба з корупцією та боротьба з організованою злочинністю. Зважаючи на реакцію деяких представників СБУ на круглому столі до такої диверсифікації функцій там не всі ставляться однозначно. За словами начальника Апарату голови Служби безпеки України Ігоря ГУСЬКОВА, при розподілі функцій важливо «не вихлюпнути дитину з водою», адже СБУ має великий досвід у боротьбі з корупцією, організованою злочинністю, обігом наркотиків тощо. Нівелювати цей досвід і робити форматування обов’язків та функцій без врахування особливостей конкретних умов не можна. Помічник голови СБУ, заслужений юрист України Дарія ПРОКОФ’ЄВА-ЯНЧИЛЕНКО представила докладний звіт про результати роботи в I півріччі 2018-го року роботи СБУ в сфері боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Особливістю цього звіту є порівняння показників роботи СБУ, Нацполіції та НАБУ. Виявляється, що більша частина здобутків на певних стадіях кримінальних проваджень отримана НАБУ завдяки правозастосовній діяльності органів СБУ та Нацполіції.

Головним чином реформа національної безпеки впирається в стосунки спецслужб із суспільством, посередником між якими мають бути депутати. Тим паче, враховуючи формальний статус нашої держави як парламентсько-президентської республіки. І на цьому етапі виникає ще більше питань, які впираються вже в компетентність самих парламентарів. Неодноразово ставилось питання парламентського контролю за спецслужбами, а й так само неодноразово виникали колізії щодо межі доступу депутатів до державної таємниці. Адже від політичної кон’юнктури та схильності політиків до піару часто залежить збереження державної таємниці. Й наголосимо — в умовах війни. До того ж війни гібридної, де ворог часто може носити вишиванку, бути пафосним патріотом і при цьому, чи то по умислу, чи то по недалекоглядності слугувати інтересам агресора. Однак без належного якісного контролю з боку суспільства спецслужби мають усі шанси перетворитись на корумпованих «опричників» із папками компроматів та відповідними засобами силового впливу. Що треба зробити, щоб цього не сталось?

«Завдання, які стоять перед СБУ є такими, які мають бути під увагою парламенту, — висловився народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій ВИСОЦЬКИЙ. — На жаль, завдання, які стоять перед секретарем РНБО досить широкі. І так само шкода, що комітети Верховної Ради лише 10% часу віддають тематиці роботи спецслужб. Питання в тому чи є в нас комітет у Верховній Раді, який би контролював бюджет СБУ, а не так, щоб питання бюджету СБУ розглядався за принципом того, хто ближче до тих чи інших осіб. Чи є у СБУ партнери в парламенті, які можуть пояснювати сесійному залу необхідність посилення секретності за деякими питаннями? Наприклад, це торкається секретності електронного декларування співробітників спецслужб. Таких партнерів немає. І немає майданчику, де можна було б СБУ ці питання підняти. В умовах, коли наш ворог уже давно перейшов до концепції гібридної війни, внутрішніх впливів, питання належного забезпечення роботи СБУ і її парламентської репрезентації вже перезріло».

Сергій Висоцький на круглому столі наглядно продемонстрував структуру і функції такого майданчику, яким має бути новий комітет. До його складу має входити підкомітет нагляду за спецслужбами (СБУ, УДО, ГУР МОУ, СЗРУ та розвідувальний орган Адміністрації ДПСУ) та підкомітет контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів людини під час проведення ОРД. Такий комітет має досягати головного завдання — захисту від правопорушень із боку спеціальних служб, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони, їх посадових та службових осіб у секторах прав людини і громадянина, суспільства, держави та території, навколишнього середовища.

«Питання посилення і забезпечення максимальної ефективності громадського контролю за діяльністю спецслужб є одним із ключових завдань, яке ставить у тому числі керівництво СБУ, — говорить у своєму виступі Ігор Гуськов. — Тому я хочу подякувати депутату Сергію Висоцькому за розуміння важливості цього напрямку. СБУ вважає, що парламентський контроль буде одним із ключових новацій. Але звернемо увагу і на інші форми контролю, а саме на громадські ради. Це питання дуже цікаве і в той же час складне. Дуже вдячний всім активістам та всім громадським організаціям, які допомагають СБУ. З 2015-го року СБУ дуже багато робила на Донбасі для утворення і встановлення громадських рад. За підтримки патріотів, активних громадських діячів для яких слово Батьківщина є не порожнім звуком робиться дуже багато для укріплення державності. Але існують і проблемні питання. На сьогодні не визначено правових механізмів щодо перевірки громадських активістів, які мають бажання входити до складу громадських рад. Ні для кого не буде секретом той факт, що ми мали випадок, коли агент російських спецслужб Володимир Рубан певний час працював у громадській раді при Міністерстві оборони. Я ні в якому разі на одному прикладі не намагаюсь створити якусь конструкцію недовіри. Але я приводжу конкретний факт, який ускладнює співпрацю в цьому напрями. Причиною цього є відсутність відповідної перевірки. Такі приклади непоодинокі».

На круглий стіл був запрошений старший радник з питань державної безпеки консультаційної місії ЄС Ларс Арне ЕРІКССОН, який досить щиро і критично висловився щодо існуючого стану речей в сфері спеціальних служб в Україні. Він, звичайно, привітав намагання України побудувати відповідну ефективну систему контролю за спецслужбами, але пригадав випадок, коли представники світових спецслужб не стали запрошувати для таємних консультацій представників СБУ. Водночас він навмисне не назвав ні місце, ні назву згаданого заходу. Ерікссон так і заявив, що в Європі навчились протидіяти тероризму, але протидія гібридній війні перебуває лише на початковій стадії. І досвід українців для них надважливий. Але допускати нас до відповідних консультацій та співпраці європейцям складно, адже тривалий час українські спецслужби здобули собі образ корумпованих пострадянських структур з недотриманням прав людини та відсутністю будь-яких реформ.

На цю репліку пан Гуськов відповів, що такою ситуація була до 2015-го року, а тепер СБУ регулярно бере участь у світових форумах. Безумовно, не можна порівнювати СБУ сьогодні з СБУ до війни. Чи дійсно світ став більше довіряти українським спецслужбам? Поки що можна сказати одне — 1994 року СБУ довела, що могла протидіяти спецопераціям РФ, зокрема в Криму. На жаль, після того, як Служба була комерціалізована ще за часів президентства Леоніда Кучми, виявилось, що від колись потужної цитаделі безпеки України залишились лише полишені російськими громадянами, які стояли на її чолі, кабінети. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли українські спецслужби вже п’ятий рік набувають унікальний досвід роботи в умовах гібридної війни, диверсій, політичної нестабільності, провокацій і часто популізму. Саме тому реформування СБУ не може розглядатись як запровадження нав’язаних шаблонів. Не можна стовідсотково впровадити західний трафарет в таких тонких сферах, як сектор національної безпеки. Натомість ми вже маємо унікальний досвід спротиву, який Захід може взяти на озброєння.