РЕГIОНИ

ЛЬВIВ

Iнтрига в мерії

На Львівщині основна інтрига виборчого процесу зосередилась навколо виборів на посаду мера міста. Адже вже давно було відомо, що й до Верховної Ради, і на обласному рівні прихильність електорату розподілиться між двома блоками — БЮТ та «Нашою Україною». Так і сталося. Наразі, за попередніми даними, до Львівської облради проходять шість політичних сил: «Наша Україна» — 26,24%, БЮТ — 8,1%, ВО «Свобода» — 8%, Блок Костенка та Плюща — 6,5%, ПОРА- ПРП — 5,93%, Партія регіонів — 3,9%. Не підтримали жодної політичної сили 4,35 відсотка виборців. Загалом в області все було настільки спокійно, що журналісти, передзвонюючись вночі, скаржилися один другому: «Нема про що писати!». Спостерігачі, яких на Львівщині було більше 26 тисяч, теж зафіксували якісь «дещиці». Навіть виборці, що не характерно для Львівщини, виявили деяку млявість — за останні 10 років такого низького показника відвідування виборчих дільниць ще не було — 72%, на відміну від «середньостатистичного» показника — 80—85%. Щодо виборів мера, то, як і очікувалося, лише два лідери можуть претендувати на посаду голови міста. Це — Андрій Садовий та Василь Куйбіда, які йдуть так близько, що тримають у напруженні й свої команди, і своїх прихильників. Всі інші 17 претендентів на крісло мера наразі можуть вже заспокоїтися — вони безнадійно відстали. Як звичайно, першими подали свої висновки малі виборчі дільниці, що розташовані в центрі міста, і їхній висновок такий — Андрій Садовий випереджає Куйбіду на 12%. Здавалося, великі дільниці, що надають свої підрахунки пізніше, і ніби й роблять загальну «погоду», в силі все змінити. Однак саме вони можуть зіграти на руку Садовому ще більше. Адже саме тут, діяльність створеної ним громадської організації «Самопоміч» була більш помітною і дістала велику підтримку громади. Мікрорайон Сихівський практично весь за опитуваннями, які проводили кілька «незалежних організацій», «належить» Андрієві Садовому. Найбільше незадоволення це викликає у працівників мерії, які очікують з приходом А. Садового, організатора Iнституту розвитку міста, телерадіокомпанії «Люкс» та «Самопомочі», який вже втретє висловив прагнення стати мером міста, великих змін, зокрема нової команди в міських організаціях. Iз Василем Куйбідою їм працювати було б спокійніше — він вже мером був, а тому прогнозованіший. Iрина ЄГОРОВА, «День».

СIМФЕРОПОЛЬ

Війна судів

Вибори міського голови Сімферополя були практично зірвані. Річ у тому, що за два дні до виборів Київський суд Сімферополя ухвалив рішення зняти з реєстрації кандидатом на посаду міського голови одного з основних кандидатів — колишнього міністра фінансів Криму Олександра Гресса — за використання фінансових коштів не з виборчого фонду. Він опротестував це рішення в Апеляційному суді Криму, який у переддень голосування своїм рішенням підтвердив рішення суду першої інстанції і також зняв кандидатуру Олександра Гресса з виборів. Однак територіальна виборча комісія Сімферополя виконала рішення суду вже тільки у неділю через півтори години після початку голосування на виборчих дільницях. Таким чином, ім’я Олександра Гресса весь цей час було присутнє в бюлетенях, і виборці могли за нього голосувати, але вже в ході голосування на дільниці надійшла команда викреслити прізвище кандидата. Почалася плутанина. На одних дільницях навпроти його прізвища ставили штампики «вибув», на других його викреслювали від руки, на третіх не викреслювали, але, видаючи бюлетені виборцям, на словах попереджали їх, що Гресс знятий із виборів і голосувати за нього не треба. Однак до обіду кандидат опротестував рішення виборчкому в Залізничному райсуді міста. На його думку, тервиборчком міг виконати рішення попередніх судів ще напередодні, але приймати таке рішення в день виборів, а, по суті, вже в розпал голосування, згідно із законом, не мав права. Суд визнав його доводи правомірними та відмінив рішення тервиборчкому. Таким чином «війна судів» завершилася тим, що вже у неділю після обіду на дільниці надійшла команда знову відновити кандидатуру Олександра Гресса в списках для голосування, і вже викреслений із бюлетенів пункт почали відновлювати знову. До 14-ї години Олександр Гресс заявив журналістам: «Вибори в мери Сімферополя зірвані». При цьому він поклав відповідальність за зняття його з виборчої дистанції на свого конкурента Юрія Коломійцева та територіальну виборчу комісію Сімферополя. Виконувач обов’язків голови кримського відділення Комітету виборців України Михайло Черьомухін уже в неділю заявив, що «результати виборів міського голови Сімферополя можуть бути визнані недійсними». За його даними, навіть у середині дня на багатьох дільницях імена Олександра Гресса та Віктора Невірка, який раніше заявив про зняття своєї кандидатури на користь іншого кандидата, не були викреслені з бюлетенів. За словами Черьомухіна, це порушення може призвести до того, що, якщо вищезазначених кандидатів підтримають 10% виборців дільниці, вибори на ній будуть визнані недійсними. За даними кримського КВУ, прізвища цих кандидатів почали викреслювати вже тоді, коли проголосували від 10 до 17 відсотків виборців. Як встановили журналісти, Сімферопольська міська територіальна комісія тривалий час не доводила рішення суду про відновлення Гресса до дільничних комісій. За словами одного з членів тервиборчкому Володимира Волкова, «поки не буде рішень усіх інстанцій, комісія не визнає зняття Гресса з реєстрації незаконним». Також деякі дільничні комісії одразу ж відмовилися викреслити прізвище Гресса з бюлетенів, оскільки звірилися із законом і самостійно визначили, що рішення тервиборчкому Сімферополя є незаконним. Сам Олександр Гресс заявив, що, крім суду, він збирається звернутися в прокуратуру автономії про притягнення до кримінальної відповідальності за незаконні дії голови міськтервиборчкому Володимира Крилова. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сiмферополь.

ЗАКАРПАТТЯ

Голосувати — всім табором

На Закарпатті вибори почалися з невеликого скандалу: у Великоберезнянському районі, за рішенням місцевої ТВК, на виборчі дільниці масово не допустили журналістів. Тільки після втручання штабів ситуація була нормалізована. Паралельно з цим, уже з дев’ятої години ранку, до Ужгородського міського районного суду почали звертатися ужгородці, які не знаходили себе в списках виборців. Однак чи не наймасовішим виявилося «вибуття» із списків виборців заробітчан, про них, справді, забували... У місті Iршава забули внести до списків виборців кандидата на посаду мера міста підприємця Iвана Завідняка. Що цікаво, його дружина була в списках, а він — ні. У селі Дубовому Тячівського району постало питання про призначення нових виборів сільського голови. Оскільки до виборчих бюлетенів (на двох ділянках із п’яти) не було внесено прізвище одного з кандидатів на цю посаду. А в Ужгородському СIЗО голосували й... неосвічені. Вони просили колег зачитати списки, а потім уже робили свій вибір. Загалом, у СIЗО в обласному центрі Закарпаття перебуває 345 виборців. З нагоди виборів арештанти навіть отримали чудовий обід. Так кухар СIЗО повідомив, що цього року на виборах підслідним видавали на обід борщ, вінегрет, картоплю з м’ясом, білий хліб, компот і цукерки. Цікавою виявилася ситуація з ромами. Річ у тім, що закарпатські роми приходять голосувати цілими таборами, унаслідок чого виникають проблеми на виборчих дільницях. Першою така інформація надійшла з міста Берегова, де на ДВК №7 виборчого округу №69 спостерігалося масове стовпотворіння циганів. Якщо врахувати, що всього на цій дільниці повинні були проголосувати близько 2000 осіб, більшість із яких жителі місцевого ромського табору, то можна собі уявити, що діялося в приміщенні дільниці... Після обіду неприємна ситуація склалася на дільниці №70 у селі Буківцьово Великоберезнянського району Закарпатської області: тут голова сільради, перебуваючи в нетверезому стані, агітував за свою кандидатуру, оскільки балотувався на наступний термін. Цікаво, що в такому ж стані з дільниці у день виборів «відбула» й група підтримки голови сільради. Як повідомляють спостерігачі, міліція ніяк не відреагувала. Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.

Хмельниччина

Тяжке прощання із владою

Свято демократії у Хмельницькому, на жаль, не було безхмарним. На виборчих дільницях видавали лише бюлетені для голосування за кандидатів у депутати Верховної Ради. На запитання, де ж документи за кандидатів у депутати місцевих рад, на посаду міського голови, відповідали: «Немає». І жодних пояснень.

«Передмовою» для цієї надзвичайної події стала ухвала Апеляційного суду про зняття з реєстрації кандидата на посаду хмельницького міського голови Миколи Приступи. Напередодні група опонентів кандидата звернулася до суду з позовною заявою, звинувативши чинного міського голову М. Приступу у використанні адмінресурсу. І змогла довести в суді, що це саме так.

Уже наступного дня після проголошення ухвали на головному майдані обласного центру почався не вельми велелюдний мітинг. За антураж правили транспортні засоби комунальної галузі — сміттєвози й машини для прибирання вулиць. Учасники заходу висловлювали підтримку міському голові. З трибуни мітингу виступили парламентарії Володимир Співачук від соціалістів і Віталій Олуйко від Блоку Литвина. Вони, як і Микола Приступа, вважають, що ця сувора ухвала неправомірна. Хтось навіть закликав територіальну виборчу комісію, аби не виконувала ухвалу.

Цей полум’яний заклик, либонь, був почутий. Уже на наступному мітингу Микола Приступа оголосив, що комісія не зняла його кандидатуру з реєстрації. Одначе чомусь не пояснив, що ж сталося. «Із 15 членів комісії залишилися здоровими лише сім», — повідомила «Дню» голова Хмельницької територіальної виборчої комісії Валентина Шепурева. Решту «скосили» різні болячки. Місцеві спостерігачі одержали поживу для роздумів і висновків щодо характерних політичних особливостей «епідемії». Вони встановили, що раптом заслабли, передусім, скромні трудівники бюджетної сфери, яким випала висока честь організувати виборчий процес у Хмельницькому.

Здорова частина комісії, звісно ж, не сиділа, склавши руки. Тут-таки доповіла відповідним інстанціям про непередбачену Фемідою ситуацію. «Тричі письмово зверталися до міської ради, одержали якісь відписки і до ЦВК зверталися», — згадує голова територіальної виборчої комісії Валентина Шепурева.

260-тисячне місто вважає, що його ошукали, обмежили у виборчих правах. Чекає відповідей на традиційні питання — хто винен, що робити, за чий рахунок і коли відбудуться місцеві вибори?.. Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Донеччина

У зоні високої напруги

У Донецькій області вибори пройшли спокійно та мирно. Про це одностайно заявили практично всі представники керівництва шахтарського регіону, які ретельно відстежували ситуацію всю виборну ніч і регулярно звітували перед журналістами. За вже усталеною в шахтарській столиці традицією, для представників ЗМІ майже всю ніч діяв спеціальний прес-центр, що працював в одному з інтернет-кафе Донецька. Його досить насичена програма містила постійні прес-конференції всіх, хто мав якийсь стосунок до виборчого процесу: перед журналістами виступили представники Донецької обласної організації Комітету виборців України, голови деяких окружних виборчих комісій регіону, представники правоохоронних органів і губернатор Донеччини Вадим Чупрун.

Загальний тон усіх промовців загалом був досить спокійним — ще до виборів місцева влада запевняла, що до 26 березня в Донбасі все підготовлене на вищому рівні, і перебіг голосування показав, що це справді так. За словами голови окружної комісії з 41-го округу (м. Донецьк) Анатолія Демішева, реальна обстановка на виборах виявилася навіть значно кращою, ніж спершу передбачалося.

З іншого боку, вибори в Донбасі все ж таки не могли пройти без певних «виборчих» складнощів. За даними голів виборчих комісій у регіоні, найсерйознішими проблемами, з якими вони зіткнулися цього дня, були проблеми зі списками виборців, а також складнощі, що виникали через численні черги на виборчих дільницях. Через це, наприклад, виборці часто голосували поза кабінками, а часом і масово йшли, так і не дочекавшись своєї черги. Наприклад, за словами губернатора Донецької області Вадима Чупруна, особливо багато громадян пішли, не проголосувавши, в період із 10.00 до 15.00, коли на дільницях спостерігалася найвища за день активність.

Утім, попри це, за оперативними даними губернатора, явка в області на 22.00 становила понад 60%. А найвищою явкою може похвалитися Константинівський район Донецької області (80,27%), а також міста Єнакієве, Ждановка та Харцизьк (близько 70%). При цьому на деяких дільницях голосування, за словами В. Чупруна, тривало до 2-ї години ночі. Наприклад, досить довго голосування тривало на дільниці № 33 у Донецьку, де навіть після 22.00 в черзі залишалися ще близько сотні осіб.

У результаті такої інтенсивної роботи, як наголосив заступник голови Донецької облдержадміністрації з гуманітарних питань Олександр Братанов на своїй прес-конференції, багато членів комісій цього дня отримали серйозні нервові стреси й ускладнення стану здоров’я. Усього таких випадків на Донеччині було зафіксовано сім, в тому числі й три летальні випадки. Наприклад, в Іллічівському районі м. Маріуполя помер старенький спостерігач від КПУ, а в кількох комісіях у Донецьку були зафіксовані епілептичні напади членів комісій і нервові зриви. На думку О. Братанова, такі випадки свідчать лише про те, що вибори для українців, як і раніше, залишаються досить серйозним стресом, що призводить до ускладнення хронічних захворювань, особливо неврологічного характеру.

Утім, за словами В. Чупруна, крім цих прикладів, на дільницях були зареєстровані й інші порушення. Наприклад, не всі дільниці відкрилися вчасно (дві дільниці, наприклад, затрималися з відкриттям майже на годину), в кабінках для голосування знаходили агітаційні матеріали, а крім того, були зафіксовані спроби винесення бюлетенів із дільниць. У цьому сенсі, за даними Чупруна, особливим непослухом відзначилися громадяни похилого віку, які під приводом поганого освітлення виносили бюлетені «на сонечко», щоб там їх як слід роздивитися. А двічі були навіть зафіксовані випадки, коли бюлетені були просто розірвані на дрібні клапті.

Також губернатор заявив, що, за його даними, окремі партії вже нібито заготовили документи з приводу опротестування виборів на окремих дільницях. «Але ми цього не боїмося», — наголосив він. За його словами, загалом 26 березня в регіоні не було зафіксовано якихось серйозних порушень ані виборчого законодавства, ані громадського порядку. Мало не єдиний випадок — інцидент у м. Дебальцеве, де був виявлений незаповнений підсумковий протокол роботи комісії, у якому вже стояли підписи її членів.

Що стосується громадського порядку, то в день (і ніч) виборів була зареєстрована «звичайна для вихідного дня кількість злочинів» — близько 400, заявив начальник УМВС України в Донецькій області Михайло Клюєв.

Не обійшлося цього дня в Донбасі і без дивацтв, що часом межують із курйозами. Так, наприклад, на дільниці № 32 (округ № 39), не витримавши тиску бюлетенів, по швах із тріском лопнула виборча урна, яка до того моменту була заповнена лише на 70%. За даними КВУ, були зареєстровані й інші порушення: наприклад, на одній із дільниць у м. Дебальцеве температура в приміщенні для голосування становила всього... + 3, тоді як на інших дільницях, як правило, панувала задуха, а на іншій дільниці спостерігачі з обуренням констатували безсоромний продаж пива виборцям.

Утім, хоч би там що, більшість виборців стійко перенесли всі тяготи, що випали на їхню долю (за даними на 22.00 в області проголосували 2 485 968 осіб), і рано-вранці в області вже з’явилися перші підсумки голосування. Так, за даними на 5.30, в регіоні з великим відривом лідирує Партія регіонів (75,6%), за нею йде блок Н. Вітренко (3,4%), а також СПУ (2,1%) і КПУ (2%). А ось представникам «помаранчевої команди» в Донбасі, схоже, не пощастило: БЮТ набрав поки що всього 1,4%, а НУ — лише 0,7%. Ганна ХРИПУНКОВА, «День».

Житомирщина

Де починається Україна?

Це запитання, яке, на перший погляд, відносилось до розряду риторичних, автору довелось почути в одному з найвіддаленіших сіл Житомирського району Туровці. Виголосивши його, голова тамтешньої дільничної виборчої комісії Віктор Іванюк без тіні сумніву заявив: «Ось тут, від цих хат. А не з вершин влади, де депутати тільки й думають, як здерти штани один із одного». Звичайно, можна скептично ставитись до ідеалізації сільського світосприйняття — той, хто пише ці рядки, теж не беззастережний його прихильник. Але й не зважати на нього, вочевидь, не варто. Бо в тих Туровцях селяни йшли на дільницю чинно, без метушні, а потім перед її входом жваво обговорювали свої громадські проблеми. В. Іванюк ремствував — на п’ять навколишніх сіл, жителі яких повинні були голосувати на його дільниці, зареєстровано всього 294 виборці, колгосп тут згинув, ніякого господарства немає, а більш молоді чоловіки можуть знайти роботу лише в місцевому лісництві. Хоча колись тут були вельми багатолюдні села й хутори, тільки в Туровці більше як у 90 дворах тримали коней. Однак пенсіонерка Людмила Грейцаровська на запитання «Дня», чи сподівається вона своїм голосуванням щось змінити в країні, відповіла, що надіється на краще.

Щоправда, схоже, що дехто з тих, хто змагався за її голос, переймався зовсім іншими проблемами. Бо перед самим днем голосування в Житомирі вибухнув гучний скандал щодо виключення зі списку кандидатів у депутати обласної ради від виборчого блоку «Наша Україна» чинного голови облради Архипа Войтенка, який значився в ньому під третім номером. Законність рішення обласної територіальної виборчої комісії, яка зробила це згідно із заявою ради блоку, відверто кажучи, виглядає проблематичною. Секретар комісії Тамара Меркушева визнала, що у законі про вибори щодо цього не достатньо чітко виписані процедури. Однак Корольовський районний суд не задовольнив позов А. Войтенка про скасування рішення тервиборчкому щодо виключення його зі списків. Публічно останньому закидають недостатню вдалу передвиборну роботу на користь «НУ» в районах. При цьому чомусь не виникало питання стосовно законності втручання чинного посадовця представницького органу місцевої влади у виборчий процес, що свідчить, м’яко кажучи, про живучість старих стереотипів, проти яких нова влада ще недавно активно виступала. Сам А. Войтенко, який, до речі, є членом ради обласної організації НСНУ, в розмові з «Днем» висловив здивування поведінкою своїх однопартійців і припустив, що рішення про виключення його зі списків було прийняте під впливом деяких чільних представників облдержадміністрації, які таким чином поквиталися з ним за те, що облрада не прийняла ухвал, які б сприяли їхнім бізнес-інтересам. Якщо А. Войтенко правий, то це дає зайвий привід для сумнівів у прихильності окремих представників нової влади задекларованим принципам чесності й прозорості. Тоді їм дійсно не до сподівань жителів області, таких, як згадана Людмила Грейцаровська з Туровця. Й Україна для них починається та закінчується на їхньому бізнесі. І навіть елементарні політичні міркування стосовно того, що не варто робити ворогів із своїх партнерів, залишаються недоступними для їхнього розуміння. Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

Харківщина

Віддати свій голос виявилося нелегко

На відміну від інших регіонів, у яких спостерігачі раз у раз фіксували нові «витончені» методи фальсифікації, виборчий процес у Харківській області був більш-менш спокійним. Ні обласна служба МНС, ні керівництво МВС не зафіксували грубих інцидентів, що порушили процес голосування. Усі дев’ять мобільних бригад вибухотехніків готові у будь-яку хвилину виїхати за викликом на кожний з виборчкомів. Поки побоювання та прогнози щодо масових фальсифікацій не підтвердилися. За проведенням виборів у Харківській області стежили не лише спостерігачі від різних політпартій, а й закордонні. Однак до організації виборів підійшли неорганізовані та з великою кількістю скандалів. На думку прес-секретаря Комітету виборців України Олександра Черненка, кожен десятий виборець Харківської області позбавився права проголосувати через помилки в списках. Дев’ять із десяти виборчих дільниць у Харкові, незважаючи на обіцянки влади, так і залишилися не пристосованими для інвалідів-візочників. У селі Хроли вранці в день виборів було загублено печатку, тому цілий день комісія жила в очікуванні заміни, а коли вона з’явилася, знайшлася стара.

Незважаючи на закон, що передбачає знищення всієї зовнішньої агітації, вулиці як Харкова, так і інших населених пунктів області майоріли стрічками й плакатами партій, що балотуються. У деяких місцях безпосередньо в день виборів навіть з’явилися нові написи фарбою на стінах на користь якоїсь із партій. Обов’язок прибирати було покладено в більшому ступені на комунальні служби, але впоратися з величезною кількістю стрічок, розвішених і прив’язаних високо на гілках дерев, можна було тільки, якби всі харків’яни вийшли на вулиці й дружно полізли на дерева.

Спокійним процес голосування можна назвати з погляду нечисленності порушень, але аж ніяк не процесу голосування. Як і по всій Україні, головною проблемою стали багатогодинні черги. Довгі бюлетені, надруковані дрібним шрифтом, створили безліч труднощів у виборців, особливо похилого віку. На те, щоб знайти уподобану партію чи кандидата в мери, витрачалося багато часу, скаржилися навіть ті, в кого немає проблем із зором. Порівняно з минулими президентськими виборами, людей, які виявили бажання проголосувати, було десь на 10% менше. Багато хто з тих, хто прийшов на виборчу дільницю, пішли, так і не проголосувавши, злякавшись довгих черг. Наприклад, на дільницях номер 94 і 100 у Харкові були зафіксовані величезні черги, вистояти в яких найбільш наполегливим виборцям довелося від двох до чотирьох годин. Самі члени комісії таку ситуацію пов’язують із тим, що цього року списки на деяких дільницях складалися за абеткою за першою літерою прізвищ. Людей, які прийшли проголосувати за прізвищем, тому найшвидше свій громадянський обов’язок виконали власники прізвищ, що починаються на літери «А» і «Я», а не пощастило власникам поширених прізвищ і тим, у кого перша літера прізвищ «К» і «Б». Швидше впоратися з голосуванням удалося й тим виборцям, які голосували за відкріпними талонами тільки за списками до Верховної Ради, а також тим, у кого до місцевих рад кандидатів було мало. В одних населених пунктах було багато кандидатів на посаду мера, як, наприклад у Чугуєві — 14 осіб, а в інших вибір був максимально обмежений до... одного кандидата, як у Дергачах, де щорічно балотується одна людина. Вважається, що невеликі містечка безперспективні, тому мало хто бажає займати посаду мера.

За даними обласної робочої групи, вдома мали проголосувати 35 тисяч виборців. І от тут мобільні члени комісій Харкова стикнулися з немаловажною проблемою багатогодинних походів по будинках. Річ у тім, що останнім часом на вхідних дверях багатоповерхових будинків встановлюють кодові замки, а шифр заявники на домашнє голосування забули зазначити. Тому часто всій компанії членів комісії та спостерігачів з урною в руках доводилося вистоювати до 10 хвилин біля дверей, поки двері не відчинить хтось з мешканців.

Найшвидше впоралися з голосуванням на спецдільницях: у лікарнях, пологових будинках, СІЗО, у виправних колоніях і в’язницях. Майже єдиною проблемою для лікарень виявилося те, що список виборців був не стабільним, бо в будь-який момент могли надійти нові пацієнти. На цих виборах право голосувати отримали навіть люди без певного місця проживання, у просторіччі — бомжі. На 102 дільницях таких громадян України було зафіксовано в списках 10 осіб. Із проханням внести їх у списки до комісії звернувся Центр соціальної адаптації, розташований неподалік виборчої дільниці.

За попередніми результатами голосування у Харківській області, в цілому в області лідирує Партія регіонів, набираючи близько 50% голосів виборців. За нею йдуть БЮТ і «Наша Україна». Марина ГОЛІНА, Харків.