РЕГIОНИ

На Дніпропетровщині — тривале двовладдя

Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра України Юрій Єхануров, якому Президент В. Ющенко доручив формування нового уряду, за п’ять місяців перебування на посаді губернатора Дніпропетровщини так і не зміг сформувати своєї команди. Ця обставина, судячи з усього, дуже засмучувала Юрія Івановича, однак на запитання журналістів губернатор лише сумно зітхав і розводив руками, даючи цим зрозуміти, що тут він абсолютно безсилий.

Передісторія ситуації така. З кадровою проблемою на Дніпропетровщині новий голова області зіткнувся напевно чи не з першого дня роботи. Не встиг Ю. Єхануров переступити поріг губернаторського кабінету, як до нього зі списком призначень з’явилася «помаранчева» громадськість, зажадавши свою частку керівних крісел і портфелів. Очевидно, пам’ятаючи про долю колишнього губернатора С. Касьянова, що не протримався на посаді й місяця, Юрій Іванович вирішив поступитися партійцям Управління культури, освіти і внутрішньої політики, а колишній учительці, «бютовській» активістці О. Сокульській, дісталася посада заступника голови облдержадміністрації з гуманітарно-соціальних питань.

Не так гладко пішов процес «оновлення» керівних кадрів у сільських районах області, де від голів адміністрацій, щоб не наламати дров, були потрібні професійні навички. Все що обіцяв місцевим «помаранчевим» Ю. Єхануров: у кожній районній адміністрації «буде свій комісар», який наглядатиме за чиновниками. В іншому він вважав за краще радитися з Києвом і мати справу зі старими кадрами, в деяких випадках, із тими, хто керував на селі ще при П. Лазаренку. Сам процес призначень через численні скарги та доноси, від яких і губернатору ставало погано, йшов із великим «скрипом». Іноді Ю. Єханурову доводилося збирати місцеву громадськість і мирити баламутів мало чи не публічно. Хоч як би там було, але до вересня в чотирьох районах області так і залишалися не затвердженими голови місцевих адміністрацій. Проте головною проблемою для Ю. Єханурова, хоч як це дивно, стало формування власної команди — свого роду обласного «уряду». Досі офіційну процедуру утвердження в Києві пройшли лише двоє його заступників — згадана О. Сокульська та незамінна за всіх губернаторів Надія Деєва, яка займається фінансово-економічним блоком. Без неї ефективне збирання податків, за яким Дніпропетровщина вийшла на перше місце серед областей, для Ю. Єханурова було б дуже проблематичним. «Заковика» вийшла із затвердженням інших заступників і, передусім, першого заступника, важлива посада якого дозволяє «вирішувати» справи, наприклад, за відсутності губернатора. Від колишньої адміністрації С. Касьянова губернатору Ю. Єханурову «дістався» виконуючий обов’язки першого заступника Іван Чернокур, який раніше працював у тимошенківській корпорації ЄЕСУ. На одній із прес-конференцій Юрій Іванович, відповідаючи на «кадрове» запитання, не без роздратування повідомив, що документи на затвердження його заступників уже не перший місяць «лежать у Кабміні» нерухомо і, схоже, без найближчої перспективи. А ще, як правило, неконфліктний Ю. Єхануров незвично жорстким голосом заявив, що тиск на нього в даному питанні «не пройде».

І хоч, очевидно, з обережності він імен не називав, багато присутніх зробили висновок, що йдеться про тодішнього прем’єра Юлію Тимошенко. Напруженість у взаєминах дніпропетровського губернатора та прем’єр-міністра відчувалася давно.Тепер, коли губернатор, який сидів у «кадровій облозі», сам сів у крісло Ю. Тимошенко, ситуація повинна, безумовно, змінитися. А поки що Дніпропетровщиною — однієї з провідних областей України — керує виконувач обов’язків губернатора Надія Деєва, а допомагають їй виконувач обов’язків першого заступника Іван Чернокур і два виконувачі обов’язків заступників глави облдержадміністрації — Ігор Монтрезор і Наталія Бойцун. «Легітимний» заступник, представник БЮТ О. Сокульська, судячи з її заяви, у відставку подавати добровільно не збирається. Вона запевняє, що партійною роботою разом «із товаришами» буде займатися лише після закінчення робочого дня й у вихідні. З цього приводу в Дніпропетровську жартують, що соратники Ю. Тимошенко, які відчули смак влади, хоча в опозицію і йдуть, але поки що лише на півставки чи «за сумісництвом».

У Криму — «імпічмент»?

У четвер на спеціальному спільному засіданні постійних комісій Верховної Ради Криму депутати ухвалили рішення перенести звіт уряду автономії з жовтня, як лише тиждень тому вирішила президія, на 21 вересня. Згідно з регламентом ВР Криму, цього рішення комісій досить для обов’язкового внесення питання на порядок денний. Крім того, як повідомив журналістів член президії, лідер депутатської фракції партії «Союз» Володимир Кличников, зібрано понад третину підписів депутатів, що за регламентом також зобов’язує сесію розглянути питання. Він сказав журналістам, що «більшість депутатів схиляються до рішення за підсумками звіту Ради міністрів проголосувати за його відставку». Голова Ради міністрів Криму Анатолій Матвієнко зі свого боку сказав, що причиною підготовки відставки та справжньої інформаційної війни, розпочатої проти нього партією «Союз» і проросійськими структурами, є те, що «системна робота уряду дала можливість привести до Криму великий прозорий бізнес, який почав заважати тіньовому», і це «не дає створювати в Криму анклав для отримування незаконного прибутку». Він також сказав, що причиною є «нерозуміння між урядом і депутатським корпусом», а також образа окремих депутатів, які «не отримали бажаних ними посад». На його думку, «комусь не подобається професійна ефективна робота, і йому хочеться, щоб був безправний тимчасовий уряд, який нічого не зможе зробити за ті шість місяців, що залишилися до виборів».

Тим часом навіть багато депутатів розуміють, що сьогодні відставка кримського уряду практично нереальна і може лише зіпсувати настрій міністрам. Ініціатори відставки Матвієнка не мають і масової підтримки. Наприклад, під час інтерактивного опитування в ефірі ДТРК «Крим» із 700 осіб понад 440 — проти відставки Матвієнка.

Як сказав політолог Андрій Никифоров, самі ініціатори відставки не сприймають усерйоз цієї перспективи і можуть діяти просто за принципом народної приказки — «не наздожену, то хоч зігріюся…». По-перше, навіть за такий короткий термін Анатолій Матвієнко має про що відзвітувати: уряд не погіршив економічних показників регіону, більш того — він розпочав реалізацію кількох масштабних проектів, які об’єктивно зможуть принести Криму значну користь, і говорити про їхнє виконання ще просто рано. Навіть колишній прем’єр Криму, нині радник Президента Сергій Куніцин оцінив роботу уряду «досить високо», а народний депутат Рефат Чубаров поставив йому, якщо користуватися п’ятибальною шкільною шкалою, оцінку «чотири». З іншого боку, обвинувачення його противників досить неконкретні, як сказав Володимир Кличников, «Матвієнко геть зовсім не бачить автономії Криму та Верховної Ради, він тут вважає себе губернатором». Інші обвинувачення на зразок непрозорості в роботі та розбазарювання 6,5 тисячі гектарів землі також вимагають доказів, оскільки жодних рішень стосовно цього не ухвалювали, хоча про проблему вже наслухалися всі кримчани. Депутат Лев Мірімський стверджує, що депутатська група партії «Союз» у парламенті може висунути сесії серйозні обвинувачення на адресу уряду, і якщо депутати проголосують за це рішення двома третинами голосів, то тоді, згідно із законом, не потрібна згода Президента, і він повинен автоматично підписати відставку. Однак, як вважають експерти, попри гучну підготовчу кампанію, на сесії за таке рішення складно буде набрати навіть більшість голосів, оскільки переконати депутатів, що відставка уряду напередодні зими може принести Криму користь, неможливо.

Дуже сумнівно, що за відставку Анатолія Матвієнка або всього уряду проголосує навіть більшість кримських депутатів, але якщо навіть за таке рішення набереться 51 голос, як вважають експерти, Президент України не дасть згоди на відставку, і уряд буде вимушений працювати в такому підвішеному, напіввідставленому стані, як це вже було в історії кримського Радміну. Можливо, саме це й потрібне ініціаторам, висловлюють думку коментатори, адже тоді уряд буде обмежений у повноваженнях, припинить активну діяльність і нічого не зможе вирішити за час, що залишився до виборів. Але чи це потрібне зараз країні та Криму? Як сказав журналістам депутат Верховної Ради Криму, екс-міністр фінансів Олександр Гресс, його фракція якщо й голосуватиме за відставку уряду, то тільки в тому випадку, якщо в пакеті з цим рішенням буде постанова про призначення главою уряду досить відповідальної людини, яка зможе нормально організувати роботу в зимових умовах. В іншому випадку, стверджує Олександр Гресс, є ризик, що Крим отримає непрофесійний «ручний уряд, який буде в розпорядженні у кримських олігархічних кланів». У доцільності відставки уряду сумнівається і глава парламенту автономії Борис Дейч, який сказав, що ставити це питання напередодні зими не в інтересах Криму. До речі, Олександр Гресс звинуватив Дейча в тому, що він веде хитру гру і прагне таким чином підпорядкувати собі Анатолія Матвієнка, який явно активніший і ініціативніший за нього, може набагато ефективніше вирішувати складні проблеми. Він сказав, що Борис Дейч таким чином прагне налякати Матвієнка, а потім або зірвати голосування, або не допустити прийняття рішення та сказати, що «я ж тебе врятував, тому ти повинен мене слухатися»…