РЕГЫОНАЛЬНА ПОЛЫТИКА

Суперечки про те, якими повинні бути основні принципи регіональної політики в Україні, йдуть досить давно і, мабуть, тут досі залишається досить велика кількість невирішених питань; можливо, їх навіть більше, ніж вирішених. Проміжним підсумком дискусій про те, якою державою повинна бути Україна — унітарною чи федеративною — стало прийняття Конституції, в якій було визначено унітарний устрій держави (щоправда, дещо суперечить цьому положенню наявність Кримської автономії).

Сьогодні сутність проблеми визначається тим, що має бути сформовано чітку модель взаємовідносин центральної влади та регіональних еліт і знайдено шляхи для її реального функціонування. При цьому одним із найважливіших є питання впливу регіональних адміністративно — управлінських і фінансових еліт на загальноукраїнські процеси в політичній і соціально-економічній сферах. У зв’язку з цим логічно випливає необхідність вирішення відразу цілого комплексу проблем: які механізми повинні бути з однієї сторони в центральної влади для контролю дій регіональних еліт, а які — в регіонів, щоб відстоювати свої права; наскільки повинні бути самостійні в своїх рішеннях регіональні еліти; де провести межу між збереженням унітарності держави та наданням розширених прав регіонам? Як знайти розумний компроміс між створенням ефективної системи управління регіонами такої великої за територією держави, як Україна, і при цьому зберегти цілісність та єдність держави? Чи зможе центральна влада «стримати апетити» регіоналів і перешкодити можливим спробам «розірвати» Україну? Про те, що «гра» в регіональній політиці може бути вельми небезпечною, свідчить російський досвід, де спочатку було слово Бориса Єльцина до керівників регіонів — «Беріть стільки суверенітету, скільки можете втримати» і закінчилося ділом — «збройною боротьбою з сепаратистами в ім’я цілісності країни».

Напряму з урегулюванням питання про регіональну політику пов’язана проблема створення другої палати в українському парламенті. Тут поки що також запитань більше, ніж відповідей — у разі позитивної відповіді на референдумі треба буде визначати: на яких принципах буде формуватися ця палата, хто буде входити до її складу, які права будуть у неї і так далі. Судячи з усього, питання про введення другої палати є для населення України найбільш спірним і невизначеним з усіх питань, запропонованих на референдумі. Сьогодні «День» пропонує три точки зору на те, як повинна будуватися регіональна політика в Україні.