Рік другого уряду Яценюка. І бійка

Вперше в історії України в стінах парламенту «напали» на прем’єр-міністра. Сталося це 11 грудня під час Години Уряду. Але про це пізніше.

В цей день глава Кабміну Арсеній Яценюк фактично звітував за рік роботи його уряду. Основні тези прем’єр-міністра:

- Коли ми прийшли у Кабмін, в України було 73 $ млрд. боргів. Сьогодні їх 66 $ млрд. Наш Уряд навчився брати кредити і зменшувати борги.

- Сьогодні уряд вніс до парламенту закон про державний бюджет України.

- Одне з основних завдань 2016 року – стабілізація цінової ситуації.

- Як прем’єр я взяв на себе відповідальність провести найнепопулярнішу реформу – реформу енергетичної незалежності від РФ. І ми це зробили.

- Через 10 років Україна буде в стані експортувати природний газ.

- На єдиному казначейському рахунку було 108 тис. грн. Сьогодні маємо коштів держбюджету, місцевих бюджетів, золотовалютних резервів на 95 млрд. грн.

- Завдяки бюджетній децентралізації, яку депутати критикували, але прийняли, місцеві бюджети додатково отримали 40% доходів.

- Уряд немає жодної гривні заборгованості по будь-яким соціальним виплатам населенню.

- Урядом України профінансовано майже 100 млрд. грн для забезпечення сектора безпеки і оборони. Підвищені зарплати, придбана нова техніка. У 2016 році, відповідно до урядового проекту держбюджету, фінансування сектора безпеки і оборони складатиме 113 млрд. грн.

- Україна виконала всі критерії для запровадження безвізового режиму. 15 грудня оприлюднений звіт. Україна заслуговує на відкриття кордонів з ЄС

- Необхідно до кінця року прийняти закон про держбюджет, податкову реформу і усі необхідні закони, щоб 2016 став роком економічного зростання.

Далі слідували відповіді на питання народних депутатів. Одні – по суті. Інші – провокативні. Так, Мустафа Найєм звернувся до Яценюка:  «Сьогодні у нас весь парламент є заручником ситуації, коли ваша фракція не проголосує за вашу відставку. У нас немає можливості отримати нового уряду, немає можливості отримати нового Прем'єра. З іншого боку, зрозуміло, що цей уряд зараз не підтримується ані парламентом, ані суспільством… Чи бачите ви можливість, щоб ви добровільно, розуміючи, що всі є заручниками ваших амбіцій, амбіцій фракції, можливо, є якась конфігурація, в якій інша людина з «Народного фронту», інший прем’єр-міністр зможе очолити уряд, який буде все ж таки більш користуватися довірою?».

Проте «вибуховим» стало питання народного депутата від БПП Дмитра Лубінця про електроенергію, закупівлю вугілля в ПАР та закриття шахт. За відповіддю Арсеній Яценюк порадив звернутися до міністра енергетики Володимира Демчишина, делегованого від Блоку Порошенка. Після цього й відбулася згадана сутичка.

Народний депутат від БПП Олег Барна підбіг до Яценюка, вручив йому квіти із чорною стрічкою… а подальші його наміри були вже «силовими». Він виштовхав прем’єра з-за трибуни і намагався винести на руках у невідомому напрямку.

Проте до нього підбігли депутати від «Народного фронту», серед яких найбільш завзятим виявився близький до прем’єра голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук. Сталася штовханина із бійкою.

Пізніше Барна пояснив ЗМІ: «Якщо Яценюк не піде, я дуже боюся, що його винесуть люди. Прем'єр, рейтинг політичної сили якого падає до нуля за півроку, автоматично повинен йти у відставку.

Прем'єр, який не виконав домовленостей, повинен йти у відставку». Дії Барни засудив глава парламенту Володимир Гройсман, а фракція БПП виключила зі свого складу агресивного депутата. Перед прем’єром також вибачився голова фракції БПП Юрій Луценко, назвавши вчинок Барни неетичним.

А хіба етично було з боку Луценка сьогодні оприлюднювати на Facebook фотографію кролика із годинником в руках - із очевидним натяком?

Хіба етичною була попередня масована інформаційна кампанія проти глави уряду, плакати по Києву «Біжи, кролику, біжи»? Тож вчинок Степана Барни став логічним завершенням всього інформаційного бруду, політичного інтриганства та боротьби за владу, який відбувався протягом останніх тижнів між різними політичними силами.

Схоже, після нещодавнього візиту віце-президента Джо Байдена, який заявив: «Зустрівся зі спікером Верховної Ради Гройсманом, президентом Порошенком і прем’єр-міністром Яценюком. Я познайомився із цими людьми, і я вірю, що працюючи разом, вони зможуть створити справді вільну, об’єднану і демократичну Україну», українські політики зробили свої висновки. 

КОМЕНТАРІ

Михайло БАСАРАБ, політолог:

- Вважаю виступ Арсенія Яценюка інформативним. Він продемонстрував, що прем’єр володіє повною інформацією про стан економіки – це засвідчила і фабула його виступу, і відповіді на питання депутатів. Глава уряду розповів не лише про рік, що минає, але й представив плани на наступний. Зокрема, про те, що «Нафтогаз» не дотуватиметься з бюджету, про підняття соцстандартів на 12%, спрямованість уряду на зростання видобутку корисних копалин, аби за 10 років Україна стала енергетично незалежною. Він пояснив, чому саме такий проект Бюджету, чому саме така податкова реформа. Також він описав плани на погашення та реструктуризацію української заборгованості перед кредиторами, про фінансування армії в межах 5% ВВП, скасування безвізового режиму, ЗВТ з Європою. Що як не це може характеризувати уявлення прем’єра про стратегію України на наступний рік?

На питання депутатів щодо боротьби із корупцією він чітко розмежував повноваження гілок влади. Завдання уряду – мінімізувати підстави для корупції, спростивши адмінпослуги, формуючи прозорі правила роботи для держпідприємств. Компетенція Президента – ГПУ, СБУ – каральні функції. І якщо когось турбує недостатньо результативна боротьба з корупцією – всі питання до Глави держави.

Прем’єр підкреслив, що у «Народного фронту» є лише 3 міністра в уряді, в той час як у БПП – 9, зокрема й міністр енергетики Володимир Демчишин. У Яценюка давно є претензії до нього – зокрема і про постачання електроенергії до окупованого Криму. Майже рік тому за вказівкою прем’єра КМУ передав до ГПУ результати службового розслідування щодо т.з. «контрактів Григоришина-Демчишина», де фігурував «Кримський автономний округ РФ». Генпрокуратура досі не дала оцінки цьому. Те ж стосується й питання роботи державних шахт. Прем’єр не може виконувати функції міністра енергетики, тому він справедливо відповів на запитання депутатів від БПП, які делегували Демчишина в уряд. Слід звернути увагу і на той факт, що нерви у народних депутатів у Верховній Раді не витримали тоді, коли Яценюк підвів риску під запитаннями у сфері енергетики.

В мене немає жодних сумнівів, що в атаці на уряд і Арсенія Яценюка стоїть ніхто інший, як Петро Порошенко. Він дотепер не може пережити умовну поразку на минулорічних парламентських виборах, коли у нього не було підстав формувати Кабмін на чолі із ручним прем’єром. Мені здається, що Президент бореться за сатисфакцію і його мета - формування нового уряду, бажано в межах нинішньої коаліції, хоча це нереально. До цієї антиурядової кампанії долучилося багато політичних гравців. Наприклад, Саакашвілі, який мріє про посаду прем’єр-міністра, Юлія Тимошенко, яка не переставала мріяти про цю посаду. Їх інтереси збіглися, але кожен з них переслідує власні цілі. Вся кампанія працює злагоджено, скоординовано, з використанням потужних медійних і фінансових ресурсів. Тож я припускаю, що за нею стоїть інтерес Петра Порошенка створити ручний уряд з ручним прем’єром на чолі.

На заваді цього стоїть позиція США, які дали чітко зрозуміти, що формування нової коаліції або взагалі парламентські вибори є неприпустимими для України в нинішній ситуації. Це серйозний сигнал в умовах, коли ми залежимо від співпраці з міжнародними кредиторами. Мабуть, через це Порошенко публічно не фігурує в антиурядовій кампанії, щоб на його адресу не було жодних звинувачень.  

Андрій НОВАК, голова «Комітету економістів України» (facebook.com):

- А тепер правда про гарні цифри усного (чомусь) звіту прем'єр-міністра:

- про «неймовірне» зростання доходів бюджету на 40% як державного, так і місцевих – насправді це результат виключно «інфляційного ефекту» при інфляції 42%, тобто реально ще й недобір на 2%, при цьому соцвиплати збільшено лише на 13%, - виникає запитання – де гроші з різниці у 27% збільшення бюджету?;

- про «небачене» збільшення фінансування армії до 100 млрд. грн – насправді зроблено завдяки прямій фінансовій допомозі США на озброєння України у 300 млн. дол. + «воєнний податок», який сплачують платники податків;

- про «визначну» реформу в енергетиці і зменшення збитковості «Нафтогазу України» - насправді монополісти всі залишились, а зменшення збитковості «Нафтогазу» зроблено виключно за рахунок зростання тарифів для населення у 4 (!) рази, а механізм субсидій є схемою перерахунку через 5 мільйонів домогосподарств-одержувачів субсидій коштів з бюджету до монополістів, тобто олігархам, яких прем'єр так «злісно» поборов;

- про «фантастичне» зменшення державного боргу з 73 до 66 млрд. дол. - зроблено на вимогу МВФ про рестуктуризацію і списання, і самим же МВФ організоване і забезпечене;

- про «зростання» економіки у III кварталі на 0,7% «вперше» після 4 років падіння – в III кварталі кожного Божого року відбувається невеликий сплеск росту, бо в цей час аграрії продають цьогорічний урожай, а насправді річне падіння ВВП України в 2015 році складе біля 8%.

У підсумку виникає просте запитання – якщо доходи бюджету зросли на 40%, а соцвиплати лише на 13%, якщо зменшено держаний борг і відповідні боргові платежі з бюджету, якщо золотовалютні резерви НБУ зросли на 7 млрд. дол., а загальну фінансову допомогу Україна, за словами Байдена, отримала на 25 млрд. дол., то, пане Прем'єр-міністре, - де всі ці різниці, - де всі гроші?