Розмова у Сочі

Відомо, що Віктор Янукович поїхав у Сочі не тільки для того, щоб підтримати українських спортсменів. Була і зустріч з Володимиром Путіним. Розмова відбувалася тет-а-тет і без публічного викладу обговореного постфактум. Прес-служба Кремля повідомила про одну зустріч Януковича з Путіним, але, як повідомляють окремі ЗМІ, не виключено, що бесідували президенти кілька разів. До чого домовилися — загадка. Ніяких заяв чи витоку інформації в ЗМІ після зустрічей не відбулося.

•   Експерти губляться в здогадках. Натомість політики по обидва боки барикад висувають свої версії домовленостей між двома гарантами. У Партії регіонів (зокрема, Михайло Чечетов) переконують, що Янукович із Путіним розмовляли на актуальні теми, які зняли з порядку денного багато питань, і неодмінно повинні «дати імпульс для подальшого поглиблення співпраці з Росією». Між слів же визнають, що основна вимога Путіна для уможливлення чергового траншу кредитних коштів Україні — призначення нового Кабінету Міністрів.

•   «Топовою темою наступного пленарного тижня буде не питання зміни Конституції, а призначення уряду, — розповідає «Дню» народний депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов. — Кандидатуру прем’єра повинен внести Президент. Консультації ідуть досі. Прогнозую, що цей кандидат буде від ядра більшості, й за нього проголосують близько 250 депутатів». «Це буде хорошим сигналом для того, щоб економічне життя країни, яке завмерло в очікуванні нового уряду, нарешті оживилося», — каже Чечетов.

•  У опозиції ж напередодні заявляли, що головна суть сочинської поїздки Януковича — узгодження кандидатури нового прем’єра з президентом РФ Володимиром Путіним. Серед можливих претендентів називали імена чинного голови АП Андрія Клюєва, в. о. прем’єр-міністра Сергія Арбузова, в.о. віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула та Юрія Бойка, народного депутата Петра Порошенка, регіоналів Сергія Тігіпка й Анатолія Кінаха. Від своїх припущень опозиціонери не відмовляються й зараз і додають, що, за інформацією їхніх джерел, очікуваних домовленостей із Володимиром Путіним Вікторові Януковичу досягнути так і не вдалося.

•  «Якби Янукович приїхав із потрібною інформацією, неодмінно була б скликана позачергова сесія парламенту, і ми вже б отримали голосування більшості за кандидатуру прем’єра від «Сім’ї», — говорить «Дню» народний депутат від «Батьківщини» Юрій Стець. — Усе відбулося не так позитивно, як планував Янукович». «Без рішення Путіна Янукович жодних рішень не приймає. Янукович є зараз речником Путіна, так само, як опозиція є речником Майдану», — підсумовує депутат.

Те саме стосується й ситуації в парламенті. Днями депутат від «Батьківщини» Андрій Шевченко заявив, що начебто в Партії регіонів з’явилася «група Тігіпка», яка «готова йти проти Януковича». «Можливість виходу з фракції Партії регіонів депутатів, які мають бажання висловити свою позицію, є, — підтверджує Юрій Стець. — Цей процес — не найлегший, але скоро нова більшість може викристалізуватися. Це не буде заради одного голосування. Люди формалізуються для того, щоб вийти з фракції Партії регіонів і діяти самостійно».

•  «Зараз «Батьківщина» розвалюється, а не Партія регіонів, — заперечує опозиціонерам регіонал Чечетов. — Багато депутатів хочуть вийти із фракції, а позиції Яценюка значно послабилася. У «Батьківщині» хочуть сьогодні перевести всі стрілки на Партію регіонів, але нічого не вийде. У нас — монолітна команда». «Ніяких рухів не було й не буде», -стверджує Чечетов.

•  Як стало відомо «Дню» із власних джерел у ПР, не виключено, що позачергове засідання ВРУ таки можуть скликати вже цього четверга. Напередодні регіоналів попередили, щоб далеко від Києва не роз’їжджалися, а вчора — кожному надіслали SMS-ку з попередженням в разі чого з’явитися в четвер у парламенті. Причина — голосування за кандидатуру прем’єр-міністра.

Конкретних імен депутатам поки не називають. Однак джерела «Дня» в Партії регіонів припускають, що наразі таким кандидатом є Петро Порошенко.

Чи погодиться на це Янукович та опозиція (Порошенко — потенційний опонент Кличка, Яценюка і Тягнибока на президентських виборах, рейтинг якого за останні місяці помітно виріс) — відповідь можемо отримати вже найближчими днями.

ГОЛОС ІЗ «Facebook»

Олекса Гайворонський:

«Який чесний і відвертий текст (http://gordonua.com/news /politics/Illarionov-V-techenie-nedeli-Rossiya-nachnet-totalnoe-davlenie-na-Ukrainu-7816.html). А головне, викладений у ньому план є абсолютно логічним і очікуваним для тих, хто ще з осені зробив правильні висновки з ситуації і хто вважає всі київські хвилювання (включаючи навмисно спровокований кремлівською агентурою «майдан») неспішними й умілими кроками Москви по зливу Януковича і заволодінню Україною. «Євроінтегратори» і співчуваючі їм — це не мета, це всього лише collateral casualties . Головною дичиною в цьому полюванні є особисто Віктор Федорович. До становища якого в цій ситуації з’являється навіть якесь гуманітарне співчуття».

«РОСІЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО СЬОГОДНІ НЕ ЗАЦІКАВЛЕНЕ В БУДЬ-ЯКІЙ СТАБІЛЬНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ВЛАДІ»

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст, Москва:

— Зустріч Януковича і Путіна не викликала істотного резонансу в Росії. Мережеві ЗМІ оцінюють її як «нульову» для Януковича (в кращому разі), або, можливо, навіть погану. Більше звертається увага не на подробиці зустрічі, яка була закритою, а на те, що Янукович сидів далеко від Путіна (на відкритті Олімпіади в Сочі. — Ред.).

З огляду на те, що в російських ЗМІ немає гучних заяв, ця зустріч не закінчилася добре і для Януковича, і для Путіна. Ще є дуже важлива та смілива заява російського Мінфіну, в якому висловлюється сумнів щодо того, що Янукович спроможний сформувати дієздатний уряд. У заяві сказано, що Мінфін дасть Україні обіцяний кредит, але хотів би розуміти, з ким йому вести контакти. Ця заява явно не може бути самостійною ініціативою. Цілком можливо, що Путін починає думати про реальну зміну влади в Україні.

Складно передбачити, про що вони взагалі могли домовлятися. Було б цікаво зрозуміти, що саме вони могли обговорювати. Припустимо, Янукович почав би запитувати, чи підтримає Росія його на президентських виборах. На мій погляд, Путіну зараз немає сенсу давати якусь позитивну відповідь, тому що цим кредитом він намагається пов’язати будь-яку українську владу. З російської сторони кредит Україні даний так, що його буде неможливо оспорити в міжнародних судах. Інших траншів може і не бути, якщо ситуація розвиватиметься так, як не подобається Путіну. Довіри Путіна до Януковича не стало більше — вона завжди була низькою. Є відчуття, що Путін намагатиметься тримати Януковича на гачку, але не дуже зрозуміло, на які ще поступки може піти Україна. Наступний етап — це вже спроба Росії претендувати на територію. Янукович зробив таку геополітичну поступку, яка є граничною в нинішній ситуації між Україною і Росією. Віддати більше означатиме — віддати бізнес і країну в цілому.

З огляду на  це, у Путіна є резон стежити за тим, що буде в Україні, не особливо допомагаючи Януковичу, тому що хаос і дестабілізація в країні, можуть бути на руку майбутнім спробам грати на розчленовування країни. Це не виключає того, що в тій свідомості, яка притаманна російській політичній еліті, самому Путіну, територіальна цілісність України не є для них цінністю.

Чи чекають у Москві на силовий сценарій? Він маловірогідний. Якщо пригадати силовий варіант, який Росія поки застосовувала по-справжньому в Грузії (під час Олімпійських ігор у Пекіні), то це відбувалося в принципово іншій економічній ситуації в самій Росії. Зараз абсолютно вочевидь, що у Росії (у тому числі з економічних причин), немає жодних сенсів йти на загострення відносин із Заходом. Інша справа, силовий варіант може виявитися вірогідним, якщо власті Криму та керівництво ще якихось територій гратимуть на сепаратистських настроях. Але поки це мало ймовірно.

Російське керівництво сьогодні не зацікавлене в будь-якій стабільній українській владі.

Більшість росіян не хвилює ситуація в Україні. Україна проходить той політичний шлях, який належить пройти і Росії. Україна з муками намагається сформувати державність, яка не сформована і в Росії. Росія може підтримувати стан пострадянської латентної республіки, яка доїдає радянську спадкоємність.

Підготував Ігор САМОКИШ, «День»

Продовження теми: Вадим КАРАСЬОВ: «Путіну доведеться ризикувати грошима»