Рятуйся, хто ще працює

Кінець минулого тижня ознаменувався черговим етапом «боротьби за наповнення бюджету».

Прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко, перебуваючи в Чернігові, заявив, що держбюджет можна виконати тільки за умови погашення недоїмки до бюджету підприємствами-боржниками, а також своєчасної й у повному обсязі сплати до бюджету поточних платежів, повідомляє Інтерфакс-Україна. На думку прем’єра, іншою головною умовою виконання доходної частини бюджету має стати повернення валютної виручки українських суб’єктів господарювання з-за кордону, повернення кредитів, даних під гарантії уряду, а також своєчасні розрахунки за спожиті енергоносії.

Не будемо зупинятися на реалістичності заходів, запропонованих прем’єром. Кращу оцінку для них вигадав очолюваний ним уряд, випустивши постанову на ту ж тему, в якій чомусь відсутні пріоритети, визначені прем’єром. Проте заходи самого Кабміну також досить показові. Передусім відзначимо доходи від приватизації «Укртелекому» (1 млрд. грн.), для отримання яких необхідно не лише продати «телеком» за ці гроші, але й ухвалити відповідний закон, уже одного разу відхилений парламентом (подейкують, що до президентських виборів перспективи прийняття цього закону надто сумнівні). Не кажучи вже про те, що, з точки зору економічної доцільності, надто сумнівною виглядає ідея використати вилучені від приватизації кошти на виплату пенсій.

Друга дуже красномовна пропозиція звучить так: «Підготувати пропозиції про встановлення мінімальної суми зборів до Пенсійного фонду із суб’єктів підприємництва, які не нараховують і не виплачують зарплату (очікувані надходження — 32 млн. грн.)». Людина, далека від підприємництва, прочитавши ці рядки, може опинитися в стані шкільного вчителя з відомого роману, який збожеволів, не знайшовши на карті Берингової протоки — дійсно, як платити гроші, якщо їх немає? Але уряд знає, про що він говорить. Йдеться про горезвісних «тіньовиків», які не «світять» зарплату бо, з дозволу сказати, «оподаткування» її проводиться за принципом «карбованець заробив — два віддай». Немає кращої характеристики нашим «реформам» і «реформаторам», ніж чергове бажання уряду ще більш посилити причини «тінізації» (запровадити новий податок) замість того, щоб їх вирішити (зменшити податок на фонд заробітної плати підприємства). І потім — чому в Кабінеті Міністрів думають, що «тіньові» підприємства платитимуть новий збір? Швидше за все вони підуть уторованою доріжкою — не «світитимуть» не лише зарплату, але й доходи, скоротять рух коштів на рахунках, почнуть возити готівку в чемоданах... Результат очевидний: доходи державного бюджету впадуть. Правда, доходи чиновників як класу зростуть — що більше в «тіні» підприємець, то більше він «винен» перед державою. Це означає, що конкретному чиновнику, який контролює, простіше його «ужучити», а потім «пробачити» за помірну плату.

Але особливо вражає пункт «по 200 млн. грн. щомісяця протягом березня—квітня — від мобілізації до держбюджету доходів, не врахованих під час його складання». Про походження цих неврахованих коштів можна лише здогадуватися, а двомісячний термін їх отримання наводить на думку про якісь чисто комерційні угоди. Але справа навіть не в цьому. Що далі в минулому опиняється дата прийняття бюджету, то чіткіше вимальовується питання — а навіщо він був потрібен взагалі? Якщо уряд може самостійно скорочувати й збільшувати витрати, «знаходити резерви» (хто знає, які їх обсяги й де вони знаходяться?), — демократична парламентська процедура розподілу державних витрат стає просто бутафорською. В результаті — ні уряд, ні парламент за бюджет реально не відповідають, і програє все суспільство. Вже краще чесно визнати, що державними витратами повністю відає Кабмін. Така констатація принаймні створює чіткі політичні цілі (у вигляді боротьби за підконтрольність суспільству громадських грошей) замість нинішнього блукання у віртуальному тумані.

Й останній доказ ірраціональності того, що відбувається. Верховна Рада України затвердила прибуткову частину бюджету в розмірі 34,2 млрд. грн. Пустовойтенко підкреслив — «сьогодні стає очевидним», що запропонований урядом обсяг доходів бюджету в розмірі 32 млрд. грн. був «найбільш реальним». Різниця між цими двома цифрами — 2,2 млрд. грн. А ось урядова постанова передбачає загальні надходження від своїх заходів у розмірі цілих 6,367 грн. То може ми цей рік взагалі з прибутком закінчимо?