Ринок праці: шукаємо балансу

— Як ви оцінюєте рішення уряду про участь України у формуванні Єдиного економічного простору?

— Вважаю це рішення нормальним, зваженим і цілковито його підтримую.

— Чимало політиків зазначають, що ЄЕП суперечить євроатлантичниму спрямуванню України й стане другим СРСР. Такої небезпеки, на вашу думку, не існує?

— Ні. Про існування положень, які б суперечили наміру України стати членом європейського співтовариства, говорять люди, які або взагалі не читали документа про формування ЄЕП, або недостатньо орієнтуються в ситуації. Вважаю, що Україна повинна прагнути не тільки інтегруватися в західноєвропейське співтовариство, а й розвивати співпрацю зі східними сусідами. Адже історично склалося так, що ми маємо спiльнi корені, схожий менталітет і усталені зв’язки. Взяти хоча б той факт, що левову частину енергоносіїв ми отримуємо з Росії, й наша продукція є конкурентоспроможною на ринках РФ. Тож навіщо йти від цього? До того ж не треба забувати, що угода про формування ЄЕП є рамковою, й при подальшому узгодженні позицій буде підписано ще багато міждержавних документів, в яких можна буде відрегулювати всі питання. Визначальними для нас є питання суверенітету, державної цілісності й Конституція України. Документи, які Україна ще підпише при формуванні ЄЕП, мають цілком відповідати їм.

— Одним з пунктів угоди про формування ЄЕП є безперешкодне пересування робочої сили в межах чотирьох країн, що підписали угоду. Чи не боїться Міністерство праці, що тепер багато українців поїдуть працювати, наприклад, до Москви, де зарплата набагато вища?

— Не бачу нічого поганого в тому, що ЄЕП дасть людині можливість їхати в іншу країну на законних підставах, спокійно заробляти гроші, привозити їх на батьківщину, можливо, відкривати свою справу. Треба з повагою ставитися до прав і свобод людини. Кожен має право сам визначати, де йому працювати. До речі, не лише українці хочуть працювати за кордоном. Досить багато бажаючих попрацювати й в Україні. Наприклад, у Києві нині працюють і поляки, й турки, й литовці, й латиші. Водночас, звісно, нам необхідно створити всі умови для того, щоб підвищити рівень оплати праці в Україні й щоб бажаючих поїхати на роботу за кордон ставало дедалі менше.

— Як Міністерство захищає права українців, які працюють за кордоном?

— Це досить актуальна проблема й нині ми її розв’язуємо. В Міністерстві працює спеціальна комісія з ліцензування підприємств, що займаються працевлаштуванням українських громадян за кордоном. Ми виявили достатню кількість порушень, і багато фірм позбавили ліцензій, багатьом відмовили в їх отриманні. Вже підписано договори щодо дотримання трудового законодавства з різними країнами. Останній — з Португалією, на черзі — з Іспанією, Італією, Грецією. Гадаю, 2004 року ми укладемо їх з більшістю країн, де працюють українці.

— На якому етапі сьогодні перебуває розробка Трудового кодексу?

— Уряд схвалив проект Трудового кодексу України й відіслав його на розгляд до ВР. Цей документ, що містить близько 400 статей і складається з 9 книг, я б назвав трудовою Конституцією нашої країни. Його прийняття посилить роль трудової угоди, трудового договору, зробить їх обов’язковими у відносинах між роботодавцями й найманими працівниками. Після прийняття Трудового кодексу працюючій людині не треба буде шукати захисту в державних органах або у профспілках. Усі спірні питання можна буде вирішувати в судовому порядку. Зараз Кодекс проходить експертизу в Міжнародній організації праці.

— Наскільки часто в Міністерство надходять скарги на керівників приватних підприємств? Чи контролює Міністерство виконання трудового законодавства на таких підприємствах?

— На жаль, такі скарги надходять до нас часто. Це здебільшого скарги на невчасну виплату зарплат, ненадання вихідних, відпусток. Лише впродовж поточного року більш як 10 тис. керівників підприємств притягнено до адміністративної відповідальності й стосовно близько 700 керівників до правоохоронних органів направленi документи про порушення кримінальних справ.

— З 1 січня 2004 року набере чинності пенсійна реформа. Що зміниться з цього моменту для пенсіонерів і тих, хто зараз тільки відкладає гроші на пенсію?

— З 1 січня наступного року буде здійснено перерахунок трудових пенсій. Верхня межа трудових пенсій, яка сьогодні становить 150 гривень, буде скасована. Тепер людина отримуватиме пенсію залежно від зарплати й стажу. В результаті загальна сума пенсій в Україні збільшиться до 25%. Для працюючих запроваджуються три рівні пенсійної системи — солідарна, накопичувальна й недержавного пенсійного забезпечення. Вже з наступного року всі бажаючі зможуть додатково накопичувати свої заощадження в системі недержавних пенсійних фондів, які надалі мають стати додатковою допомогою для пенсіонерів.

— Що ви вважаєте головними досягненнями Міністерства праці 2003 року?

— Фінансування всіх соціальних програм на 100%. Крім того, погашення заборгованості минулих періодів з багатьох соціальних виплат. Досягненням також є низка ухвалених законопроектів, пенсійна реформа, підготовка проекту Трудового кодексу. А найголовніше те, що нам вдалося добитися певної довіри людей до Міністерства праці й соціальної політики України. Люди відчули, що таке Міністерство є й що воно вирішує конкретні питання.

— Наскільки, на вашу думку, в наступному році може бути підвищена мінімальна й середня зарплата в Україні?

— Згідно із законом України про мінімальну зарплату, з 1 січня цього року вона була підвищена до 185 гривень, а з 1 грудня — до 237 гривень. Крім того, я вважаю, що необхідно відновити співвідношення в міжпосадових окладах. Тобто щоб в Україні підвищувалася не лише мінімальна зарплата, а й рівень зарплат взагалі, залежно від кваліфікації й функцій працюючого. Міністерство розробило низку пропозицій щодо різних варіантів таких розрахунків. Крім того, ми плануємо запровадження єдиної тарифної сітки. Звичайно, хотілося б відразу підвищити й зарплату, й соціальні виплати, але це залежить від загального стану економіки. Якщо вдасться втримувати зростання ВВП, нарощувати темпи виробництва, то це істотно позначиться на прибутковій частині бюджету й дозволить постійно збільшувати соціальні виплати.

— Українці, на вашу думку, є працелюбною нацією?

— Однозначно — «так». І це не лише моя думка. Я часто зустрічаюся з міністрами праці інших країн, і бачу, що в українців — імідж працелюбної нації. Саме вони своєю часто нелегкою працею допомагають сформувати позитивне враження про нашу країну.

— Але поміж роботодавців побутує думка, що в Україні важко знайти хороших фахівців, які, до того ж, хотіли б працювати?

— Насправді це скоріше проблема невідповідності вимог роботодавців щодо кваліфікації найманого працівника й вимог найманого працівника до умов праці й оплати праці. Простіше кажучи, якщо ви шукатимете хорошого токаря за 200 гривень, то ви його не знайдете. Але якщо ви шукатимете хорошого фахівця на хорошу зарплату, то гарантую вам чергу хороших токарів. Гадаю, й у цьому питанні в Україні згодом буде досягнуто балансу.