Сергій КУНИЦИН: «До заяв про «кримінальну революцію» я ставлюся з іронією...»

Однак у публікаціях «Дня» ми не раз говорили й про інші проблеми Криму.

Сьогодні про свій погляд на Конституцію Криму, політичну й економічну ситуацію в автономії розповідає глава виконавчої влади АРК Сергій КУНИЦИН.

З досьє «Дня»: Сергій Куницин, вік 38 років. Росіянин. Одружений, має двох дітей. Має вищу інженерно-будівельну освіту. У Криму постійно живе з 1973 року. Дійсну військову службу проходив в Афганістані. У березні 1998 року Сергія Куницина обрано депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а в травні затверджено на посаді голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

— Сергію Володимировичу, ви пропрацювали з нинішнім складом кримського уряду майже вісім місяців. Чи задоволені ви його роботою й чи не плануєте найближчим часом зробити в ньому кадрові перестановки?

— Якби я сам формував уряд, то ціла низка кадрових рішень була б інакшою. Проте для цього необхідно мати більшість у парламенті. А позаяк її не було, довелося погодитися з багатьма внесеними пропозиціями.

У роботі уряду, який є справді коаліційним, позаяк до його складу входять представники НДП, КПУ, Аграрної партії й партії «Союз», мене тішить те, що за весь час ніхто нікому не закидав захист інтересів тієї чи іншої політичної сили.

— Що може поставити собі в заслугу уряд Криму?

— Передусім, попри важку фінансово-економічну кризу в Україні й Росії, соціально-економічну ситуацію в Криму вдалося втримати під контролем. За підсумками роботи 1998 року обсяг промислового виробництва збільшився на 2,3% порівняно з 1997 роком.

Відносно успішно минув курортний сезон-98. До Криму приїхало 3,5 млн. відпочиваючих. Це на 1 млн. більше, ніж торік. Дохід від курортних міст збільшився на 38 млн. грн. порівняно з 1997 роком. Якби не фінансова криза в Росії, цей показник був би значно вищим.

За підсумками минулого року Крим має позитивне зовнішньоторговельне сальдо. При імпорті у 198 млн. доларів за кордон продано на 225 млн. доларів кримської продукції. Я вважаю, що це хороший показник.

— А нерозв’язані проблеми?

— Одна з основних проблем, яких не вдалося розв’язати, — це неабиякі борги за пенсіями й заробітною платою. Пенсіонерам ми винні 90 млн. грн., з заробітної плати борги становлять 80 млн. грн.

Вважаю, що, за великим рахунком, стратегічних помилок ми не припустилися. Нам удалося втримати ситуацію. Дитсадки, школи, лікарні у Криму сьогодні працюють, є тепло, є світло.

Проте невиконаних завдань дуже багато. Боргові зобов’язання населення, промислових підприємств і республіки загалом такі величезні, що виправити становище за час, протягом якого ми працюємо, просто неможливо.

— Чи є чинники, які заважають уряду й особисто вам працювати?

— Я вам уже казав, що, на жаль, у нас є певні складнощі у відносинах із Верховною Радою АРК. Є спроби втручання в діяльність уряду, перетягування окремих його функцій на парламент. Тож доводиться відволікатися на вирішення політичних питань. Надзвичайно важливо, аби наші функції були чітко розподілено, щоб було зрозумiло, хто чим повинен займатися, хто за що повинен відповідати. У будь-якій країні будь-який уряд зазнає критики, але я не хочу, щоб уряд Криму був «козлом відпущення».

— Яка роль у цій ситуації голови Верховної Ради АРК Леоніда Грача? Як складаються ваші з ним стосунки, і чи відчуваєте ви допомогу цього навченого досвідом політика?

— Перші півроку в наших взаєминах не було ніяких проблем. Проблеми з’явилися при ухваленні кримської Конституції. Можу сказати відверто, що якби не моя позиція й не позиція очолюваної мною республіканської організації НДП, Конституцію Криму ніхто не прийняв би, позаяк у Грача немає більшості у кримському парламенті. Чомусь це в засобах масової інформації замовчується.

Леонід Іванович Грач — дуже сильний, професійний політик, у нього величезний досвід. Однак останніми роками він не працював у сфері економіки, тож у мене є всі підстави вважати себе професійнішим господарником.

Розбіжності наші почалися через те, що я побачив спроби керівництва Верховної Ради внести через Конституцію дисбаланс у рівновагу представницької та виконавчої гілок влади у Криму, наділити спікера парламенту низкою не притаманних йому функцій, віднявши ці функції в голови уряду. Це могло б неабияк зашкодити всьому півострову.

Схоже, ми по-різному тлумачимо поняття «парламентська республіка». Верховна Рада вважає уряд мало не своїм дочірнім підприємством. Але ж уряд підзвітний парламенту, а не підпорядкований. Це й у Конституції записано.

У Верховній Раді Криму сьогодні немає чітко вираженої парламентської більшості. Керівник парламенту — це ще не парламент, так само, як і керівник уряду — це ще не уряд. Я також депутат, і в блоці, до складу якого я входжу, депутатів не менше, ніж у Леоніда Грача. Це також слід враховувати. Коли є коаліція, то потрібно зважати на інтереси всіх її сторін.

— Сергію Володимировичу, до моменту опублікування Конституції АРК ви заявляли, що достовірно не знаєте, який саме документ ухвалено в Києві. Як ви оцінюєте Конституцію Криму тепер?

— Сьогодні ухвалено документ, який мені складно охарактеризувати з точки зору його юридичної сили. У частині 2 статті 2 Конституції АРК є поправка, внесена депутатом Іваном Зайцем, яка зводить нанівець багато конституційних повноважень. У ній говориться, що коли нормативно-правові акти Верховної Ради й уряду Криму суперечитимуть законам і Конституції України, чинними є закони й Конституція України. Скажімо, ухвалено закон про бюджет України, за яким не всі 100% стягнених у Криму податків залишаються в розпорядженні автономії, як це передбачено Конституцією Криму. Виходить, що закон про бюджет вищий від Конституції Криму, бо Конституція суперечить закону про бюджет.

Тож я, з одного боку, вітаю ухвалення Конституції, а з іншого боку, вважаю, що через відсутність на найважливішому етапі розуміння між гілками влади прийнято документ, який особливих повноважень, передусім у сфері економіки, Криму не надає. Це мене засмучує.

— Для багатьох у Криму став несподіваним крок Президента, котрий, попри заяву його постійного представника в автономії, швидко і без будь-яких заперечень підписав Конституцію.

— По-перше, Президент розуміє, що Конституція Криму потрібна. По-друге, розширення владних повноважень автономії нівельовано «поправкою Івана Зайця». Практично Крим не отримав тих повноважень, які могли б дратувати Київ. Крім того, в разі непідписання Конституції Президентом деякі політичні сили Криму могли б розкрутити його образ як образ ворога автономії: мовляв, у парламенті ухвалили, а Президент не підписує. Тож думаю, що політично все було зроблено правильно.

— Як, на вашу думку, розвиватиметься політична ситуація в Криму найближчим часом?

— Політичну ситуацію в Криму не можна розглядати у відриві від політичної ситуації в Україні, у відриві від найголовнішої політичної події цього року — президентських виборів. Що ближче президентські вибори, то більше, на жаль, політична ситуація розпалюватиметься і в Україні, і в Криму. Дуже сумніваюся, що кримська республіканська організація КПУ підтримає Леонiда Кучму. А сам я належу до іншої політичної сили, яка, на мій погляд, близька за позиціями до нинішнього Президента.

Крім того, ми не можемо не враховувати ще два надзвичайно серйозні чинники в Криму. По-перше, наявність депортованих народів, особливо кримських татар, яких сьогодні — 12% населення півострова, їхнє невдоволення Конституцією, у якій не враховано їхні інтереси. Цей чинник дасться взнаки найближчим часом. По-друге, сили проросійського настрою, до яких належить партія «Союз» і ряд інших рухів, котрі також незадоволені окремими положеннями кримської Конституції. Тож думаю, що політична ситуація навряд чи поліпшуватиметься.

— Чи вдалося подолати новому кримському керівництву загрозу «кримінальної революції»?

— До заяв про «кримінальну революцію» я ставлюся з іронією. Бо як керівник уряду і голова Координаційної Ради з питань боротьби з корупцією й організованою злочинністю не зовсім розумію, що воно таке.

Боротьба зі злочинністю в Криму почалася задовго до нашого приходу. Особливо вона посилилася після призначення керівниками СБУ й МВС у Криму генералів Косьяненка й Москаля.

У справі боротьби зі злочинністю йде планомірна цілеспрямована робота, у результаті якої останнім часом розгромлено декілька кримінальних угруповань в Алушті, Феодосії, Саках, Сімферополі, Кіровському, Нижньогірському й інших районах. Дуже серйозна робота ведеться в Керчі.

— До речі, на пленарних засіданнях Верховної Ради Криму 20—23 січня розглядалося питання про фінансування осінньо-польових робіт 1998 року. Йшлося про закупівлю пального в ЗАТ «ЛУКОЙЛ-Крим» під гарантії Ради міністрів АРК. Спікер кримського парламенту Леонід Грач заявляв, що вбачає в цій операції серйозні порушення з боку керівництва РМ.

— У мене такі заяви не викликають нічого, крім сміху й іронії. Стосовно операції з «Лукойлом», то вважаю, що ніхто, зокрема й Леонід Грач, не може пред’явити ніяких претензій, ні до уряду, ні особисто до мене. Поставки 5 тисяч тонн пального «Лукойлом» фактично врятували осінньо-польові роботи. До речі, ми з Грачем направили президенту «Лукойла» листи: він — із проханням поставити пальне, я — з пропозицією зробити це під гарантії уряду. Близько 5 тисяч тонн пального ми отримали фактично під слово честі, й уже три місяці б’ємося в парламенті Криму, аби внести до бюджету рядок про розрахунки за це пальне. Тепер уряду намагаються інкримінувати те, що в якісь там господарства не дійшло по тонні-півтори пального. Та моїм завданням як голови уряду було забезпечення поставок пального й пошук механізму оплати. А коли хтось десь у колгоспі чи при виконанні поставок украв півтонни чи тонну солярки, то є правоохоронні органи, які мусять цим займатися. Шукати кримінал у діях Куницина чи уряду — абсолютна нісенітниця. Уряд виконав найголовнішу функцію — забезпечив проведення осінньо-польових робіт. Решта — не мої проблеми.

— Чи готові ви в разі загострення суперечностей залишити свій пост, і як ви ставитеся до перспективи переходу на роботу в Київ?

— По-перше, я ще дуже молодий, аби думати про роботу в Києві. У мене в мої 38 років — дуже високий державний пост, і вважаю, що я дуже багато повинен зробити в Криму. По-друге, батько мене завжди навчав: що вище злітаєш, то болючіше падати. Отож я щодня пам’ятаю, що сьогодні я Голова Ради міністрів, а завтра можу бути просто безробітним. До цього слід бути морально готовим постійно. По-третє, я знаю, що є сили, зокрема й у парламенті Криму, які, пересвідчившись, що Куницин за своєю суттю самостійна людина й не став маріонеткою ні в руках кримінальних угруповань, ні в руках фінансової олігархії, а стоїть на державних позиціях, за певних обставин спробують зняти мене з цієї посади. Ми працюємо над тим, аби протистояти цим спробам.