Шанси претендентів зрівнялися

Якби вибори президента України відбулися на початку квітня і до другого туру вийшли б лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко та прем’єр-міністр Віктор Янукович, їхні шанси на перемогу були б практично рівні. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Центром «СОЦИС» із 1 по 12 квітня. В опитуванні брали участь 1200 респондентів. Згідно з дослідженням, за В. Ющенка в другому турі віддали б голоси 36% виборців, за В. Януковича — 33%. У першому турі В. Ющенка підтримали б 22% українців, В. Януковича — 16%. Показово, що ще два місяці тому, в лютому, за Януковича проголосували б усього 7% виборців, хоча місяцем раніше його рейтинг, за даними найавторитетніших в Україні соціологічних компаній, включаючи «СОЦИС» і «Демініціативи», становив 10—12%. Тобто можна констатувати, що електоральний потенціал прем’єра як кандидата в президенти протягом останніх місяців істотно зріс, причому збільшилася й кількість респондентів, які віддали б свої голоси Януковичу в другому турі виборів (у лютому, якби до другого туру вийшли Ющенко та Янукович, за останнього готові були проголосувати 23% опитаних). Такий поворот ставить під сумнів тактику «НУ», яка полягає в тому, щоб переконати всіх всередині та зовні країни: або вибори виграє Ющенко, або вони сфальсифіковані.

Показовими є також два наступні моменти. Збільшення кількості прихильників нинішнього прем’єр- міністра сталося не за рахунок тих, хто не визначився. Їх, як і два місяці тому, на початку квітня було 15%. Тобто «золотий запас» кандидатів у президенти залишається недоторканним, і саме за нього найближчими місяцями розгорнеться найнапруженіша боротьба. Другий момент: зростання кількості симпатиків Януковича сталося також не внаслідок його висунення єдиним кандидатом від сил парламентської більшості, оскільки, нагадаємо, цей факт став відомий широкій громадськості 14 квітня, тобто вже після закінчення опитування. Відповідно, те, яким чином висунення Януковича вплине на його шанси як кандидата в президенти, стане відомо лише в ході наступного соціологічного дослідження.

Водночас рейтинг лідера «Нашої України» В. Ющенка протягом тривалого часу залишається стабільним і становить 22—23%. Зі слів наукового керівника фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, на рейтинг В. Ющенка може вплинути висвітлення в ЗМІ подій в Мукачевому. Зокрема, ті люди, які ще не визначилися, за кого голосуватимуть, але симпатизували В. Ющенку, віддадуть свої голоси іншому кандидату. Третє місце в квітневому президентському рейтингу займає лідер комуністів Петро Симоненко. За нього готові віддати свої голоси 10,3% респондентів.

Що стосується інших параметрів майбутньої виборчої кампанії, то тільки 25% опитаних вірять, що на майбутніх президентських виборах буде забезпечене таємне голосування. Водночас 42% опитаних вважають, що за бажання можна проконтролювати, хто і за кого голосував, а ще 15% упевнені, що голосування кожного виборця під час виборів в Україні контролюють. Українці в більшості своїй (70%) також не вірять у те, що для всіх учасників виборчого змагання забезпечать рівні можливості агітації в засобах масової інформації.

Соціологи також дізналися думку населення України стосовно політичної реформи. Так, практично однакова кількість наших співгромадян підтримує проведення політичної реформи в Україні та виступає проти неї. Зокрема, 35% українців підтримують ідею про збільшення повноважень Верховної Ради за рахунок зменшення повноважень президента. Проти цього виступають 37% опитаних. Разом із тим, 28% учасників опитування не визначилися зі своєю позицією. Тільки 13% респондентів вважають, що політичній реформі передувала аргументована дискусія з представленням позиції противників і прихильників реформи. На думку більшості опитаних, тема реформи постійно з’являлася в засобах масової інформації, але без аргументів «за» та «проти» (18%) або з наданням тільки думок прихильників реформи (10,5%). Думку про те, що в ЗМІ висвітлювали погляди противників реформи, висловили тільки 2% опитаних. У ході соцопитування 37% респондентів також висловили негативне ставлення до виборів до Верховної Ради за партійними списками. Підтримали це нововведення 24% опитаних.