Перейти до основного вмісту

Школа мерів. Перший випуск

Руслан РОХОВ: «Розвиток міста не має бути результатом випадку — це має бути стандарт, який може забезпечити освіта»
29 вересня, 17:13

Минулої п’ятниці офіційно завершилася програма Школа мерів на базі Києво-Могилянської бізнес-школи (КMBS). 25 вересня 52 учасники, 13 із яких — реальні кандидати на посади голів місцевих громад, провели фінальний захист проектів Стратегій розвитку міст перед експертною комісією та отримали відповідні дипломи. Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, який завітав на захід, зауважив важливість децентралізації, необхідність передачі кадрам на місцях повноважень і коштів, що вимагає наявності відповідних знань у цих кадрів. Він побажав успіху слухачам Школи мерів, бо важливо, щоб вони були не лише амбітними людьми, які борються за перемогу, а й мали відповідні фахові знання для реалізації своєї мети.

Школа мерів — програма для реальних кандидатів на посади міських голів разом з їхніми командами, яка стартувала 12 червня. Протягом трьох місяців 13 команд з різних міст України — Сум, Полтави, Боярки, Енергодара, Чернівців, Черкас, Миколаєва, Бородянки, Кривого Рогу, Чернігова, Білої Церкви та Житомира — проходили інтенсивне навчання в стінах Києво-Могилянської академії. Серед лекторів та експертів-коучів були представники КMBS, які викладали блок бізнес-освіти, експерти Інституту політичної освіти, які говорили на тему самоврядування, бюджетування, земельних відносин, містобудування тощо. Серед них — експерт Агентства електронного урядування України Яніка Меріло, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, директор з питань науки і розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук, голова правління Центру досліджень місцевого самоврядування Володимир Бригілевич, екс-міністр з питань ЖКГ України Олексій Кучеренко — і це лише маленька частина списку відомих викладачів Школи мерів. Як ексклюзивних лекторів було запрошено міських голів та вузькоспеціалізованих менеджерів з країн Вишеградської четвірки, Балтії, а також успішних мерів міст України — експерта Європейської комісії з питань розвитку креативних індустрій ?Рагнара Сііл?а, віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, Тростянецького міського голову Юрія Бова, колишнього першого заступника міського голови Ялти Олександра Олефіра, депутата парламенту Бельгії від Партії зелених Віма Боремана та ін.

Після проходження восьми модулів навчання учасники Школи мерів змогли простажуватися в органах місцевого самоврядування польських міст Люблін, Краків та Познань. Саме в час навчання та стажування, надихаючись прикладами європейських міст, ідеями та настановами професіоналів, учасники Школи мерів із їхніми командами розробляли Стратегії розвитку міста, захист яких і став фінальним акордом їхньої участі у програмі.

«Коли сьогодні Україна нарешті дійшла до реформи децентралізації, яка дає реальні важелі впливу для ухвалення рішень та ресурси під це, важливо, щоб на місцях були компетентні люди, здатні приймати ефективні рішення, — пояснює ідею заснування програми Школи мерів її керівник Руслан РОХОВ. — Приклади польських міст показують — там, де були якісні управлінські кадри, там був розвиток. Вони пройшли еволюційний шлях, щоб зрозуміти це, але ми цього часу не маємо через військову агресію та кризу, тому нам потрібен результат. Такий рівень освіти можна забезпечити міським головам, які зможуть робити якісні речі. Розвиток міста не має бути результатом випадку — це має бути стандарт, який може забезпечити освіта. Якщо мери будуть некомпетентними, всі гроші, які потраплятимуть до бюджетів міст, використовуватимуться неефективно, децентралізація стане декларативною і матиме дуже короткостроковий ефект. Це стало мотивом до запуску нашої програми. Стратегічні і гуманітарні блоки МВА-програми, які були надані КMBS є тим рівнем, який дозволяє піднятися вище ситуації, дивитися широким горизонтом і мерам мати цю спроможність». За словами Рохова, «мер сьогодні — це людина, яка розуміє глобальні процеси в світі, економічні тренди, позиції, ринки і розуміє, як та яких інвесторів залучати». «Замало думати лише про асфальт та каналізацію, — розповідає керівник Школи мерів. — Ми намагалися сформувати картинку, що міський голова — це візіонер, який бачить та розуміє шляхи досягнення мети, організатор, людина, спроможна надихати громаду».

Як зазначив заступник декана КMBS з МВА-програм, один з ідеологів Школи мерів В’ячеслав ГЕРАЩЕНКО, відкрити дану програму підштовхнуло те, що міські управлінці, з якими йому вдалося спілкувалися, мають низький рівень управлінських навичок: «Мова і спроможності, які демонструють підготовлені МВА-учасники і рівень керівників соціально-економічних систем — міст не співпадають. Бізнес — це система, яка взаємодіє з іншими, більшими системами. Більш того, ми свідомі, що місто — це двигун конкурентоспроможності цілої країни. Тож концептуальні закони стратегічного розвитку для міста і для бізнесу на високому рівні співпадають».

Підбиваючи підсумки проробленої роботи, Геращенко зазначив те, як змінилися слухачі програми: «У результаті навчання відбулася кардинальна зміна їхніх фокусів — орієнтація на людину, і це відобразилося у стратегіях усіх команд. Кардинально інші концепції розвитку територій або міст, методології високого рівня типу кластери, бізнес-екосистеми, використання «м’яких сил», які є дуже потужними». Проте він і застеріг учасників, які мають шанс очолити свої громади після місцевих виборів 25 жовтня: «Якщо вони прийдуть із хорошими стратегіями та ідеями і використають той апарат, підхід та архаїчний устрій, який зберігається в багатьох містах з часів СРСР, вони втратять енергію та спалять інтелектуальні сили. Це завдання — вихід на більш високий рівень «ідея-стратегія-модель-реалізація». Думаю, має бути поствипускний модуль для всіх учасників, якщо у них буде воля і бажання, щоб предметно поговорити про необхідність трансформувати архаїчні структури виконавчої влади».

На запитання «Дня», яким вбачається продовження ідеї Школи мерів, її керівник Руслан Рохов відповів: «У нас є розуміння, що потрібно готувати самоуправлінські кадри. У першій програмі ми хотіли продемонструвати — Міністерству регіонального розвитку, містам, політичним силам, мешканцям міст, які будуть слухати наших випускників, що управління містом може бути якісно іншим. Коли закінчаться місцеві вибори, попит на цю ідею збільшиться — люди, які нестимуть відповідальність за майбутнє міст, прийдуть до влади, і ми готові підставити своє плече. Наразі ми ведемо перемовини з партнерами з-за кордону, які підтримують децентралізацію, а також профільним міністерством, яке має бути готовим інтегрувати нас до системної підготовки людей, які очолюватимуть громади і мислитимуть відповідно. Адже коли людина правильно мислитиме, вона навчиться ефективно використовувати ресурси, які є на місцях, залучати зовнішні ресурси, вирішувати проблеми та створювати необхідні можливості».

Які враження самих учасників навчальної програми в KMBS? «Школа мерів, зібрала всі розкидані думки щодо ролі міського голови у великий масив, який стане фундаментом для нової України, — ділиться із «Днем» кандидат на посаду миколаївського міського голови Олександр СЄНКЕВИЧ. — Мер — це людина, яка не лише розуміється на каналізації, а й формує стратегію, об’єднує людей, які формують бачення — яким буде місто за 10 — 20 років». «Під час навчання у нас майже не було політики, — продовжує Сенкевич. — Хоча нас навчали, як працювати на виборах та доносити свої думки до виборців — ключовою ідеєю було те, що має робити міський голова, та як рахуватися із реаліями його міста — працювати з інфраструктурою, використовувати бюджет і т.д. У світі крутиться величезна кількість грошей, і одним із напрямів було те, як привабити їх у місто та ефективно використати для його розвитку». «Я впевнений, якщо Школа мерів запропонує продовжити навчання, я із задоволенням візьму участь. Більше того, я відправлю сюди якомога більше однодумців із інших міст»», — завершив кандидат із Миколаєва.

За словами іншого випускника Школи мерів, кандидата на посаду чернівецького міського голови Василя ГОШОВСЬКОГО, у слухачів змінилося уявлення про світ та процеси, які в ньому відбуваються. «Нам дозволили зрозуміти, що все це є системою, тому потрібні тільки системні зміни і комплексний підхід, — ділиться Гошовський. — Треба знати своє місто — які люди в ньому живуть, чого бажають, яким хочуть бачити свій населений пункт. Після цього необхідно залучити людей, розробити стратегічний план розвитку міста та втілити цю стратегію. Це не є новим для світу, але це було новим для нас і, думаю, це є новим для України. І якщо нам пощастить, ми зможемо це реалізувати. Зараз ми сконцентрувались, отримали запал від людей, які сюди приїхали, побачили, що є багато хороших кандидатів, які прагнуть щось змінити».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати