Перейти до основного вмісту

Склад «коректорів» Конституції визначено

08 жовтня, 00:00
3 жовтня Голова держави підписав Указ «Про організацію роботи з підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України та виборчих законів». Основним пунктом указу створено Комісію з розробки відповідних законопроектів. Тим же указом затверджено і склад Комісії —всього до неї увійшла 51 особа. Серед них 16 народних депутатів від різних фракцій, у тому числі Раїса Богатирьова («Регіони України»), Степан Гавриш («Демократичні ініціативи»), Леонід Кравчук (СДПУ(О)), а також представники двох опозиційних парламентських сил — Роман Зварич від «Нашої України» та Олександр Турчинов від Блоку Юлії Тимошенко. Серед членів Комісії також голова Ради суддів України Віктор Кривенко, кілька голів обладміністрацій та мерів, прем’єр- міністр Криму Сергій Куніцин, міністри юстиції Олександр Лавринович і фінансів Ігор Юшко. Співголовуючі комісії — перший заступник голови Верховної Ради Геннадій Васильєв, заступник голови Верховного Суду Василь Маляренко і голова Адміністрації Президента Віктор Медведчук. Про завдання комісії, перші кроки та принципи роботи «Дню» розповів її секретар, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир МАЛИНКОВИЧ:

— На мій погляд, у цій комісії дуже багато представників виконавчої влади. А я сподіваюся, що в ній все-таки братимуть участь і опозиціонери. Я веду переговори з комуністами та соціалістами, щоб їхні представники також увійшли до цієї комісії. Для того, щоб діяльність її була успішною, важливо, щоб усі політичні сили брали в ній участь.

Важливо підкреслити, що ця комісія не має жодних прав конституційної комісії, і не треба її розглядати в цьому контексті. Вона має право тільки на рекомендації. Якщо раптом у парламенті виникне подібна парламентська конституційна комісія з депутатів, які мають право голосувати згідно з тим чи іншим законом, то я думаю, що наша комісія тісно з нею співпрацюватиме. Однією з основних цілей нашої комісії є координація дій усіх основних політичних сил з проведення політичної реформи, яку ініційовано Президентом у виступі 24 серпня: треба зробити так, щоб усі політики узгодили свої позиції з позиціями експертів, з представниками судової влади, а також між собою. У тому випадку, коли не вдасться досягнути якогось єдиного рішення (а таке траплятиметься, напевно, дуже часто), я наполягатиму на тому, щоб кожна позиція, яку представлятимуть на засіданнях у комісії, представляли б і в ЗМІ. І щоб представляв її автор того чи іншого проекту. Це узгоджується з одним із основних завдань комісії, а саме: робота в умовах прозорості, відкритості й гласності та висвітлення її в мас-медіа, в тому числі й електронних. Це, безумовно, буде пов’язане з дуже актуальною сьогодні проблемою свободи ЗМІ. Думаю, вихід із сьогоднішнього конфлікту може бути тільки один — в ЗМІ, передусім електронних, необхідно створити такі програми, як програма Познера на ГРТ чи «Свобода слова» на НТВ у Росії, де кожна політична структура може представити свою точку зору, зокрема з питань політичної реформи в умовах діалогу, коли глядач зможе ознайомитися з плюсами й мінусами тієї чи іншої позиції. Це і буде, на мій погляд, адекватне висвітлення роботи комісії та всього ходу підготовки політичної реформи. Я думаю, що це цілком реально. Єдине, що важливе в наш час, — щоб робота з проведення політреформи не перетворювалася на свого роду агітпроп тієї чи іншої політичної сили. І тому серед принципів, які пропонуватимуть на засіданні комісії, буде принцип — обговорюється тільки те, що безпосередньо стосується політичної реформи і нічого іншого, якою б актуальною не була та чи інша проблема. Я вважаю це важливим, тому що всі проблеми, в тому числі й політичні, які існують в українському суспільстві та призводять до досить гострих політичних конфліктів, пов’язані з тим, що в нинішніх умовах структуру системи влади слід змінити, причому змінити радикально, з орієнтованої на авторитарну систему, перетворивши її на демократичну. Визнання Президентом необхідності переходу до парламентської республіки і пропорційних виборів свідчить про те, що потрібні дуже серйозні конституційні зміни. І провести їх слід не пізніше, ніж за півтора року. Тому що через півтора року у нас розпочнуть передвиборну президентську кампанію, і до цього часу необхідно знати, які будуть повноваження у президента, парламенту, уряду. Терміни дуже стислі.

Перший крок, на мій погляд, найважливіший, і його потрібно обговорювати на першому ж засіданні комісії (ймовірно, наступного понеділка) — це проблема пропорційного виборчого закону. Це, передусім, необхідне для того, щоб потім провести інші реформи. Ми знаємо, що останні вибори показали прямо протилежні результати у «мажоритарці» та партійних списках. Крім того, це стане лакмусовим папірцем, який свідчитиме про готовність усіх сторін, у тому числі й влади, до проведення на ділі, а не на словах, політичної реформи. Що стосується самого законодавства, то тут вибір обмежений — це буде або чиста «пропорціоналка», або щось, що нагадує німецьку виборчу систему, — два бюлетені, що передбачають пропорційні вибори та вибори по «мажоритарці», але за партійною ознакою. Якщо все це узгодити з юристами, з’ясувати, які тут можуть бути труднощі та як їх подолати, то я думаю, що найближчим часом цей законопроект може бути винесено й успішно проголосовано.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати