Спадкоємці

Неурядові організації представили своє бачення результатів та наслідків діяльності уряду Юлії Тимошенко. За підтримки фондів «Відродження» та «Євразія» консорціум, до складу якого увійшли Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут конкурентного суспільства, Міжнародний центр перспективних досліджень, Фонд «Європа ХХI», Центр політико-правових реформ, Центр ім. Разумкова, Центр ринкових реформ, у рамках круглого столу в Українському домі оприлюднив матеріали дослідження «100 днів нової влади: погляд неурядових аналітичних центрів». Бажання консорціуму дати неупереджену оцінку діям урядовців цілком зрозумілий, адже моніторинг ефективності влади неурядовими організаціями — важливий та дієвий інструмент демократичного контролю за тими високопосадовцями, яким суспільство довірило управління державою.

Експертне середовище підтвердило той факт, що нова влада отримала від попередньої надзвичайно складний і суперечливий спадок — кланово-олігархічну систему державного управління, в якій відбулося напівкримінальне зрощення політики та капіталу. Характерними ознаками такої системи координат стали корупція, патерналізм, соціально-політична прірва між владою та простими громадянами. За таких умов відбулось викривлення уявлення про сутність та механізми розвитку соціальних стандартів, що в свою чергу призвело до соціальної апатії, маргіналізації великих прошарків населення, масової трудової міграції, яка набула небачених у Європі масштабів, демографічної катастрофи тощо. Тому, на думку учасників круглого столу, при оцінці перших 100 днів діяльності уряду загострена до абсолютизації критика сама по собі буде неадекватною нинішнім реаліям.

НОУ-ХАУ ТА РИЗИКИ

Оцінюючи урядову програму «Назустріч людям», директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська відзначила, що це перший уряд, який за своїм характером є стратегічним. Колишні уряди, на думку експерта, у своїй діяльності надавали перевагу короткотерміновим, тактичним крокам. Перші кроки нової влади в економічній сфері будувалися на необхідності виконати, або, принаймні, почати виконувати передвиборчі обіцянки щодо покращення соціальних стандартів. Це завдання ускладнювалося дефіцитом бюджету у 32 мільярди. Отже, для цього довелося вносити зміни до Закону «Про державний бюджет на 2005 рік», шукати нестандартні джерела наповнення бюджету, а також запроваджувати непопулярні кроки та механізми його наповнення, розширювати бази оподаткування, ліквідовувати систему пільг на окремі види діяльності тощо. Такий розвиток подій експерти оцінили як вимушену фіскальну експансію, яка є не ініціативою нового уряду, а закономірним наслідком помилкової політики його попередників. Водночас експерти акцентують на відсутності системного підходу під час прийняття рішень стосовно фіскальної політики, що створює певні ризики щодо інвестиційної привабливості вітчизняної економіки.

Окрему увагу учасники круглого столу приділили валютно-курсовій політиці. На думку експертів, зміцнення національної валюти є своєрідним ноу-хау нового уряду, який першим ризикнув піти на цей стратегічно важливий крок, не боячись короткочасних негараздів та зростання соціально-політичних ризиків. У довгостроковій перспективі ревальвація гривні сприятиме зменшенню інфляційних процесів, темпів зростання цін, зниженню вартості імпортних товарів та послуг. Негативом ревальвації є те, що вона була несподіваною для більшості населення, яке звикло довіряти стабільному долару. Проте, на думку експертів, такими заходами уряд прагне змінити побутуючий стереотип щодо нестабільності і слабкості гривні, а відтак спонукати співвітчизників до заощаджень саме у національній валюті, що в перспективі позитивно відіб’ється на внутрішньому інвестуванні економіки громадянами України.

Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних стратегій Ігор Бураковський підкреслив, що політика нового уряду в економічній сфері здійснювалась у складних умовах: з одного боку, існувала необхідність задекларувати свої стратегічні наміри, з іншого — вирішувати нагальні проблеми економічного характеру. Головним завданням влади на наступному етапі її діяльності буде збереження макроекономічної стабільності та зміцнення підвалин економічного зростання і підвищення соціальних стандартів.

ЗАРУЧНИКИ БЮДЖЕТУ

Зобов’язання соціального характеру становили переважну більшість позицій передвиборчої програми Віктора Ющенка, що знайшли своє відображення у відповідній програмі уряду. Аналітики дійшли висновку, що соціальна політика нової влади спрямована переважно на непрацездатні і малозабезпечені верстви суспільства. В свою чергу надмірне акцентування уваги на цих категоріях громадян призводить до погіршення соціально- економічного становища працездатних та найбільш активних в економічному плані громадян, і в довгостроковій перспективі це не сприятиме економічному зростанню. В такій ситуації малий та середній бізнес опинився в заручниках соціально орієнтованого бюджету. А в погіршенні клімату для розвитку малого та середнього бізнесу, з об’єктивної точки зору, навряд чи винен Анатолій Кінах. Якщо подивитися на цей процес системно, стає зрозумілим, що підтримка непрацездатних та малозабезпечених верств населення реалізується за рахунок перерозподілу доходів середнього класу. Збільшення пенсій до прожиткового мінімуму є одним із здобутків нової влади, проте подальше зростання пенсій без відповідного зростання рівня заробітної плати працездатного населення може призвести до кризи системи пенсійного забезпечення. Експерти відзначають: вибір новою владою моделі соціальної політики, яку відомий західний економіст Андерс Аслунд назвав соціалістичною та популістською, обумовлений не лише передвиборчими зобов’язаннями, але і фактором наступних парламентських виборів. Аналітики прогнозують продовження цього курсу при формуванні бюджету на 2006 рік. Те, що умови ведення малого бізнесу в Україні цього року погіршилися, може спричинитися до зниження кількості підприємців, які створюють робочі місця, визнає голова Державного комітету з питань регуляторної політики й підприємництва Андрій Дашкевич (якого нещодавно за це ледь не відправили у відставку). Якщо у бюджеті 2006 року не зменшиться податкове навантаження, значна частина підприємців буде змушена піти у «тінь», що саме по собі суперечитиме стратегії уряду по детінізації економіки України та намірам створювати мільйони нових робочих місць. На думку президента аналітичного центру «Академія» Олександри Кужель, політика уряду Тимошенко порушує три головних принципи економіки: здатність держави виявити та сформувати ефективного власника, святість та недоторканість приватної власності, а також економічної свободи і демократичних підходів до розвитку малого та середнього бізнесу.

«НЕОДНОРІДНА» ВЕРТИКАЛЬ

Учасники круглого столу відзначили: напередодні президентських виборів 2004 року більшість населення України була впевнена, що колишня влада веде країну в неправильному напрямку. На новий уряд, навпаки, покладаються значні сподівання щодо реформування держави та поліпшення добробуту громадян. Однак, попри значний кредит довіри до нинішньої влади, аналітики наголосили на суперечливості її внутрішньої політики. На думку президента Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, нинішня команда прийшла до влади, не маючи проектів документів, а також чітко визначених кандидатів на різні посади. Що в свою чергу призвело до кадрових помилок при формуванні бюрократичної вертикалі, а також до відсутності злагодженості у діях головних центрів прийняття управлінських рішень. Це відбувається на тлі головного гасла помаранчевої революції про радикальну зміну влади та принципів її діяльності. Негативні оцінки експерти поставили процесу формування апарату нового Президента та РНБО, відзначивши наявність кількох десятків указів Президента «не для друку», розширення повноважень РНБО та продовження неконституційних відносин між Секретаріатом Президента та урядом. У зв’язку з цим експерти дійшли згоди щодо необхідності остаточного розмежування сфер компетенції Президента, уряду та РНБО.

Коментуючи почуте, віце- прем’єр Микола Томенко зокрема відзначив, що з результатами цього дослідження обов’язково ознайомляться всі міністри, а незалежні аналітичні центри, на його думку, повинні стати основою громадських колегій, які, відповідно до прийнятої урядової постанови, будуть створені як дорадчі органи при кожному міністерстві та ОДА. Микола Томенко також погодився із середньою експертною оцінкою діяльності уряду — 3,5 бала за 5-бальною шкалою, проте відзначив, що ця оцінка є вищою, ніж у минулого уряду...