ТБ: війна за «кнопку» — замість реального реформування
На сьогоднішній день, з одного боку, ми маємо указ Президента, який претендує на революцію в інформаційній сфері: ДІНАУ й Держтелерадіо виведено з підпорядкування Мінінформу й передано безпосередньо в управління Кабміну. Вийшов цей Указ перед самісіньким засіданням Конституційного Суду, де, за поданням парламентаріїв, це питання розглядали болісно довго і, очевидно, нарешті повинні були таки ухвалити відповідне рішення. Тож Президент начебто випередив рішення Конституційного Суду (і цим уже вкотре так і не дав електорату пересвідчитися в наявності у нас третьої влади). Проте рано говорити, нібито збулася «споконвічна» мрія депутатів про виведення з великої політики Зиновія Кулика персонально і Міністерства інформації як такого, що стояло над конституційним органом — Держтелерадіо і фактично розподіляло бюджетні кошти, спрямовувані у ЗМІ. Так, тепер національні телерадіокомпанії повинен фінансувати безпосередньо Кабмін, окремим рядком у бюджеті. Але ж в указі Президента не сказано, коли саме це має статися, лише дано доручення «підготувати пропозиції». Так, програмну концепцію НТКУ й РКУ тепер мусить затверджувати Держтелерадіо, а не Мінінформ. Але, по-перше, в нинішньому його стані Держтелерадіо є явно маріонетковим органом, а по-друге, ніде в наших законах про ТБ і РМ, крім того що Держтелерадіо створюється Президентом за узгодженням із парламентом, не вказано, що воно обов’язково повинно бути. І знов таки, той самий РРТ (Концерн радіозв’язку, радіомовлення і телебачення), як і раніше, залишається за Мінінформом. І, за влучним зауваженням джерела, в Міністерстві інформації, за відсутності Дмитра Табачника — хитромудрої голови — навряд чи Кабміну вдасться повторити досвід створення у своїх надрах управління з питань контролю за ЗМІ, яке відтіснить Мінінформ на задній план... По суті, він залишається на своєму попередньому місці, попри уявну кардинальність президентського Указу.
Правда, на одному з фронтів автори теле-бліц-кригу зі створення Укртелерадіо все-таки дістали перемогу: указом Президента вже знято зі своєї посади Віктора Лєшика — президента Національної телекомпанії. Однак, з іншого боку, прийнято й нову постанову Кабміну, яка не лише скасувала попереднє призначення в.о. президента Національної телекомпанії Миколи Княжицького. Вона фактично блокувала можливість проведення тих змін у системі національних ефірних структур, заради яких, власне, Кабмін і приймав попередню постанову про Укртелерадіо в обхід Зиновія Кулика. Нині вже не визначено, що державну акціонерну компанію Укртелерадіо створюють у формі відкритого акціонерного товариства. Не вказано механізм формування статутних фондів ДАК і передачі їй майна. Немає також доручення пану Княжицькому направити свої пропозиції щодо статуту Укртелерадіо й формування спостережної ради. Навпаки, тепер Микола Леонідович зобов’язаний про майбутнє Укртелерадіо думати разом із Міністерством інформації. Також знято положення про те, що Укртелерадіо виступає державним замовником, тож хто може поручитися, що цим замовником чергова постанова не визначить Міністерство інформації? І т.д. і т.ін. По суті, нині Микола Княжицький опинився в ролі генерала без армії.
Поки що в команди Сивковича — Княжицького, можливо, краще складаються відносини з парламентаріями. Після зустрічі Княжицького з керівництвом ВР і профільного комітету (Ткаченком, Медведчуком і Чижем) було досягнуто домовленості про конструктивне співробітництво голови правління Укртелерадіо з депутатами. У депутатів зазоріла надія на Спостережну раду в структурі Укртелерадіо й виділення ним ефірних годин для власних парламентських програм. Законодавці нічого не мають і персонально проти Миколи Княжицького. Отже, судячи з усього, сценарій знову розвиватиметься за старою схемою: ВР — Зиновій Кулик (і сили в оточенні Президента, які стоять за ним) і навпаки. Тільки тепер на прапорі парламенту буде «Укртелерадіо» на чолі з Княжицьким (котрого явно підтримують не лише Сивкович і Горбулін, а й Пустовойтенко), а на прапорі Зиновія Кулика — «Укртелерадіо», створюване ним із самого початку під себе. Яке саме з «Укртелерадіо» переможе — прогнозувати рано. Ясно одне: на нас чекають захоплюючі битви, під час яких сам процес реформування нашого державного ТБ може просто померти, не народившись. А ви говорите: Бі-Бі-Сі...
№189 03.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
