Трамп – Путіну: «Поверніть Крим»

Вже у п’ятницю відбудеться зустріч міністрів закордонних справ в рамках «норманського формату» (Україна, Німеччина, Франція, Росія) на полях Мюнхенської конференції з безпеки, де планується обговорити ситуацію із виконанням Мінських домовленостей. І, до речі, буквально в середу в столиці Білорусі відбулося засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі (на час підготовки номеру засідання ще тривало).

І це не все. В четвер планується зустріч нового держсекретаря США Рекса Тіллерсона та глави МЗС РФ Сергія Лаврова у Бонні. Тим часом міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ці дні знаходиться у Сполучених Штатах, де займається організацією майбутнього візиту Президента України Петра Порошенка до США. 

А найголовніше — у вівторок від Білого дому у Вашингтоні пролунала дуже важлива заява, яка з таким змістом прозвучала вперше. «Президент Трамп дав дуже чітко зрозуміти, що він очікує від Росії сприяння в деескалації ситуації в Україні та повернення Криму», — сказав прес-секретар Білого дому Шон Спайсер. Хоча в Кремлі вже встигли відреагувати — мовляв, «ми свої території не повертаємо, бо Крим є територією РФ». Про це заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.

Як бачимо, заяв з приводу окупованих Кремлем українських територій і різних високих зустрічей, на яких зокрема обговорюється агресія Росія проти України, стає дедалі більше. Після перемоги Дональда Трампа в Америці ставки в геополітиці однозначно зросли. І у зв’язку з цим експерти губляться в своїх прогнозах щодо подальшого розвитку подій.

За словами голови Мюнхенської міжнародної конференції з безпеки Вольфґанґа Ішинґера, міжнародна сфера безпеки сьогодні, можливо, найбільш нестійка з часів Другої світової війни. Фонд «Мюнхенська конференція з безпеки», який організовує однойменний міжнародний форум, опублікував 13 лютого щорічну доповідь (Munich Security Report 2017), присвячену основним проблемам міжнародної безпеки. Автори дослідження зокрема висловлюють стурбованість ймовірним скороченням санкцій щодо Росії, оскільки стверджують, із посиланням на Александра Гуґа зі спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що конфлікт на Донбасі «далекий від замороження».

Отже, якою буде світова політика? Що відбуватиметься навколо війни в Україні? Чи дійсно варто очікувати переділу сфер впливу в світі між США та РФ за рахунок українських інтересів?

«Заяву прес-секретаря Білого дому я б назвав позитивним моментом, коли державна машина Сполучених Штатів поступово входить у державницький ритм, відходить від ситуативних сенсацій або непродуманих кроків, — коментує «Дню» американіст, професор Дипломатичної академії МЗС України Олександр Цвєтков. — Поступово у діях адміністрації проглядаються стратегічні цілі, зокрема розуміння, що Росія є супротивником США».

Дональд Трамп особисто також висловився. «Крим був ЗАБРАНИЙ Росією під час каденції адміністрації Обами. То чи був Обама занадто м’який з Росією?» — написав він у своєму Twitter.

«Трамп вже зрозумів, що йому доведеться враховувати багато факторів коли він буде приймати зовнішньополітичні рішення, особливо щодо відносин з Росією, — коментує «Дню» екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. — В Америці не може бути жодної посадової особи, включаючи президента, який може говорити все що йому заманеться. Це не Росія — не деспотія, а демократія з відповідним балансом стримувань і противаг. І те, що ми зараз спостерігаємо, говорить про те, що система буде дуже сильно впливати на зовнішньополітичний курс нової адміністрації».

Марія ІОНОВА, заступник голови парламентського Комітету з питань європейської інтеграції, фракція «БПП»:

Можу оцінити заяву Трампа лише позитивно. Більше того, вона збіглася з відставкою пана Флінна, зв’язки якого з послом РФ підтвердилися. Щодо позиції президента США, ми дуже чекали цих сигналів, цього визначення. Уперше ми це почули від посла США при ООН... Що ж до Трампа, Європейського Союзу й України, то ми вже знаємо, що Трамп підтвердив свою участь у саміті НАТО, G7 і G20. Тобто це означає, що вони звірили позиції до цього й по санкціях. Нагадаю, ми були у списку країн, з президентами яких Трамп поговорив на другому тижні президентства. Це означає, що Україна перебуває на порядку денному США. І ті побоювання, розмови, що нас проміняють на Сирію або щось іще, не підтвердилися» (sub.interfax.kiev.ua)

Щодо очікувань від засідання міністрів закордонних справ в Мюнхені, опитані нами експерти залишаються песимістами. «Нормандський процес буде паралізований до  виборів у Франції, — вважає Олександр Цвєтков. — Ніхто не хоче ризикувати ухвалювати якісь рішення». «Якихось особливих очікувань від чергового засідання міністрів в рамках «норманської четвірки» у мене немає. Ми вже звикли до того, що вони зустрічаються, про щось говорять, але результату від цього немає», — це вже каже Володимир Огризко.

Звичайно, Україна має вести свою гру і бути більш активною в дипломатичній сфері, проте об’єктивно — від подальших американсько-російських стосунків багато що залежатиме. А тут, судячи з останніх подій, йде перевірка сил. Росія таємно розмістила крилаті ракети, незважаючи на скарги американських чиновників на те, що це порушує договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, укладений між Москвою і Вашингтоном в 1987 році. Про це пише The New York Times з посиланням на посадових осіб в адміністрації президента США.

Представники адміністрації заявили, що росіяни в даний час мають два батальйони заборонених крилатих ракет. Один з них до цих пір знаходиться на полігоні «Капустін Яр» в Астраханській області. Це відомий ще за часів Радянського Союзу полігон, де випробовують балістичні ракети. За даними джерела у Вашингтоні, інший ракетний полігон Росія розмістила в грудні минулого року. Про його місцезнаходження не повідомляється. Імовірно, йдеться про ракети SSC-X-8. Кожен ракетний батальйон включає чотири мобільні пускові установки і великий запас ракет. Пускова установка при цьому «сильно нагадує» установку для ракетних комплексів «Іскандер», які дозволені відповідно до міжнародного договору.

До речі, серед основних аспектів цьогорічної доповіді Мюнхенської міжнародної конференції з безпеки значиться пункт про «аналіз ракетних потужностей Росії у Калінінградській області».

«Продовження ескалації на сході України та введення Росією в дію ракет середньої дальності попри існуючі домовленості — все це створює негативне тло для американсько-російських відносин, — каже Олександр Цвєтков. — Думаю, що зараз не буде різких викликів, оскільки з боку адміністрації Трампа зберігається бажання домовитись про обмеження гонки стратегічних озброєнь, але позиція Росії весь час провокує на зрив поміркованого підходу. Скоріше за все, стосунки між США з Росією будуть загострюватись і це особливо проявиться десь у середині цього року».

«Знову почалися провокації російських військових відносно американської авіації, Військово-морського флоту. Відбуваються подібні провокації і щодо інших членів НАТО, — додає Володимир Огризко. — Це говорить про те, що пауза, на яку в Москві розраховували і від якої очікували нове взаєморозуміння між РФ і США, не буде. Тому зараз ми знову повернемося до періоду, коли Росія почне випробовувати Захід, в першу чергу США, і намацувати ту «червону лінію», до якої американці будуть відступати. Тобто ми знову повертаємося до такої собі «тепло-холодної» війни, можливо з елементами загострень, коли будуть наближатися до згаданих «червоних ліній». Але з перспективою переходу Заходу до стримування Росії — вони прекрасно розуміють, що потрібно поставити її на місце: не військовими, а іншими заходи. І Трамп в цьому плані може бути настільки непередбачувано-позитивним, що Росія це відчує найближчим часом дуже чітко і ясно».           

Які завдання стоять перед українкою дипломатією? «Заява Білого дому — позитивна новина для нас, але це не означає, що вже все зроблено і ми можемо дивитися в небо і рахувати хмари, — каже Володимир Огризко. — Потрібно дуже серйозно підійти до підготовки візиту українського президента до США з тим, щоб закріпити розуміння новою американською адміністрацією ролі Росії в розпалюванні конфліктів, які насправді несуть загрозу не тільки Україні, а й США, щоб це стало аксіомою».