У Дніпропетровську архіви горять «синім полум’ям»

У центрі Дніпропетровська виникла пожежа. Подія для міста й України цілком рядова, оскільки таке трапляється досить часто. Але дана пожежа 4 серпня мала великий резонанс. Річ у тім, що загорілося приміщення, в якому розміщувалися Управління земельних ресурсів міськвиконкому і Дніпропетровська філія центру земельного кадастру. Дві цих установи розміщувалися на 9-му поверсі проектного інституту «Дніпроцивільпроект», у якому орендували службові приміщення. Займання сталося близько 17.40, загасили пожежу — близько 00.50 5 серпня. Пожежі було присвоєно 5 ранг складності. У гасінні брали участь 11 бригад, 4 автодрабини і пожежний катер «Рєзвий». Перша бригада прибула на місце випадку за 7 хвилин. Достатня оперативність, якщо врахувати, що під’їзд до будівлі утруднено внаслідок стихійного лиха великих міст, особливо в їх центральній частині — автомобільних пробок. Проте прибути, прибули, але, як свідчать очевидці, без води. Благо, що головна річка України — Дніпро протікає поблизу, і воду для гасіння брали прямо з Славутича. Але на цьому біди борців із вогнем не просто не закінчилися, а тільки розпочалися. Пожежа в своєму полум’ї висвітила ряд системних проблем і якщо їх не вирішити, то складностей державного масштабу значно додасться. І не лише в Дніпропетровську...

БЕЗ ЗАСОБІВ БОРОТЬБИ

Щойно дірявими пожежними рукавами стала подаватися вода, з’ясувалося, що до 9-го поверху вона не дістає, а лише до 6 го. І це, взагалі кажучи, не новина. Не буде відкриттям той факт, що, по-перше, Дніпропетровськ — місто велике. За діаметром уздовж Дніпра воно тягнеться на 35 км, а за перпендикулярним діаметром — на 30. Пожежних депо явно бракує, як і достатньої кількості бригад. Адже не важко уявити, що в такому місті може виникнути декілька пожеж одночасно, а бригади зайняті, та й доїхати проблематично. По-друге, місто росте вгору не щоднини, а щогодини. Будівлі є на 18— 25 поверхів, а проектуються і збираються будувати на 40 поверхів, що не є новиною. До проведення Євро-2012 висоток буде ще більше. Але в кожній із них можлива пожежа, а як її з таким оснащенням пожежників гасити? Як рятувати людей і цінне майно? Вже були випадки, коли пожежники через відсутність необхідного обладнання й техніки не могли вчасно загасити пожежу.

Не можна сказати, що після ряду пожеж проблемою необхідного обладнання не займалися. Про це говорили на сесіях міської ради, виділено необхідні кошти, і для міста було придбано за рубежем за 1 мільйон євро диво-машину, яка здатна під тиском 16 атмосфер дати водяний струмінь на високі поверхи. Власне це диво техніки численні свідки пожежі в інституті «Дніпроцивільпроект» могли спостерігати в дії. Видовище, як кажуть, феєричне. Тільки ось біда. Могутній засіб боротьби з вогнем перебуває в пожежній частині на околиці Дніпропетровська і добирався перевантаженими магістралями до місця пожежі понад годину. За цей час вогонь практично знищив більшу частину 9-го поверху.

Можна, звичайно, звинувачувати пожежників у невдалому розміщенні такої техніки. Адже висотні будівлі розташовано в своїй більшості в центральній частині міста і не дуже складно передбачити, де така машина може знадобитися. І в пожежників, мабуть, буде готова відповідь, що в іншому місці таку дорогу машину поставити просто ніде. Але взаємні звинувачення та ухилення від відповідальності не вирішують проблеми пожеж. Насамперед, як швидко добратися бригадам до місця займання. Таке враження, що перевантажені магістралі і пробки на дорогах — це лише у великих містах України. А в світі просто пустеля Сахара, можна їздити без усіляких обмежень і тому ніхто з цим не стикався. А тим часом, у таких чималеньких містах світу, як Нью- Йорк, Лондон, Париж, Токіо, автомобілів на вулицях ніяк не менше, ніж у Києві, Донецьку, Одесі чи Дніпропетровську. Проте, пожежники приїжджають вчасно і гасять вогонь досить успішно. Проблема не лише, і не так у великій кількості автомобілів, а в правильній організації руху швидкої допомоги, пожежних, чи інших машин спеціального призначення. Хто подумав про виділення для них особливої смуги на вулицях, розробив відповідні маршрути руху з необхідною кількістю регулювальників і системою перемикання світлофорів? А це проблема вже не пожежників, а здебільшого міської влади, уряду та Верховної Ради. Але не про пожежі і пов’язану з ними загибель людей і цінностей думають народні обранці і високопоставлені урядовці в Києві і на місцях. Турботи в них на майбутню осінь зовсім інші.

ПІДПАЛ?

Причину займання в Управлінні земельних ресурсів встановить слідство. Хоча вже зараз є багато насторожуючих фактів, що сталося воно не випадково. Є дуже багато осіб, зацікавлених у тому, щоб у вогні загинули архіви управління. Земельні скандали потрясають Дніпропетровськ із завидною постійністю. Прокуратура веде слідство з приводу незаконного виділення землі під забудову центрального майдану ім. Леніна, є багато питань щодо законності відведення землі на площі ім. Петровського біля вокзалу, на вулиці Набережній ім. Леніна. Могутні фінансові та комерційні структури ведуть боротьбу за буквально золоту землю в центральних районах міста, не гребуючи при необхідності підробкою відповідних документів. Річ ускладнюється ще й тим, що кожна з таких структур має сильну політичну підтримку не лише в місті, а й у столиці. У спорах за міську землю зійшлися народні депутати від Блоку Юлії Тимошенко, Партії регіонів, Блоку Лазаренка. Слідство щодо можливої підробки документів фірмою «ІКП Київ-1», за якою стоять народні депутати від Блоку Юлії Тимошенко: Гарегін Арутюнов і Михайло Соколов, триває з весни і до яких результатів дійде при відсутності архівів — дуже неясно. Як кажуть, слідчим не позаздриш. Так якби тільки ця справа. Є й інші, не менш резонансні. А попереду місто чекає боротьба за ділянки під забудову об’єктів Євро-2012. Відомо, що архів Управління земельних ресурсів до кінця року мав переїхати в більш пристосовану будівлю на проспекті Петровського. Дуже схоже, що пожежа сталася дуже вчасно. Принаймні, для деяких зацікавлених осіб.

Кажуть, що рукописи не горять. Є такі щасливі випадки, але архіви горять і безцінна інформація, занесена на папір, втрачається часто безповоротно. Не зупинятимемося на реліквіях минулих віків, хоча й з ними необхідно працювати, щоб зберегти від можливого ушкодження чи втрати від пожеж, повеней та інших стихійних чи рукотворних лих. Але чим пояснити буквально XIX сторіччя в архіві Управління земельних ресурсів. Чому ніхто не подумав про перенесення найважливіших документів на електронні носії, їх копіювання та зберігання в декількох місцях? Начальник управління Євген Бачев опинився в дуже цікавому становищі. Його, з чуток близького до тандему Соколова-Арутюнова, на одному з останніх засідань міськвиконкому в жорсткій формі попередили, що буде проведено скрупульозну перевірку документів з питань землевідведення. Один із членів виконкому прямо заявив начальникові управління про практику видачі дозвільних документів, зміст яких не відповідає тому, що розглядається в комісіях і затверджується на сесіях міськради. Цілком природно виникає підозра, що пожежа трапилася дуже вже ж вчасно.

Чи не цим пояснюється вкрай суперечлива інформація, яку давав після пожежі Євген Бачев. Спочатку він заявив «Газете по-днепровски», що архів втрачено безповоротно. А потім на сесії міськради і в газеті «Днепр вечерний» сказав, що частина архіву існує в електронній формі і не постраждала. Але навіть якщо це й так, то, за словами Євгена Бачева, електронний архів є лише для документів з 2005 р. А про документи більш раннього періоду урядовець вважав за краще не говорити. Воно й зрозуміло — сказати нічого. Та й цим заявам начальника управління суперечать слова двох працівників архіву. В ефірі 11-го каналу вони повідомили, що ніякого електронного архіву не існує. Втрачених документів не повернеш.

Випадок у Дніпропетровську далеко не перший. Подібне вже траплялося в Київській і Полтавській областях. Здавалося б, що після цього, враховуючи вкрай важливий характер документів, що зберігаються в архіві Управління земельних ресурсів, необхідно терміново вжити заходів для їхнього копіювання на більш надійні носії та зберігання у відповідних місцях. Але нічого подібного зроблено не було і це знову наводить на думку, що такий підхід до зберігання таких важливих документів не випадковий, більше того, так діяли свідомо, щоб у разі чого у вогні згоріли б усі кінці. І це стосується не лише Дніпропетровська. Є всі підстави вважати, що подібне становище в більшості міст України.

Як говорить англійське прислів’я, a little fire is quickly trodden out — маленький вогонь легко затоптати, а на велику пожежу може забракнути як бригад пожежників, так і політичних розрахунків.