Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У Криму знову розпалюється «мовний» конфлікт

26 травня, 00:00

Севастопольська міська рада вирішила «підтримати батьківський актив міста в його боротьбі проти проведення незалежного тестування українською мовою та наказу №461 Міністерства освіти України», що передбачає переведення навчання з 1 вересня 2009 року в російських школах на українську мову. Згадала про мову й Верховна Рада Криму. Депутати доручили Міністерству освіти та науки Криму, зокрема, розглянути можливість збільшення кількості навчальних годин на вивчення російської мови та літератури в школах автономії, а також разом з органами місцевого самоврядування забезпечити у всіх навчальних закладах автономії розміщення інформації (вивісок, стендів, табличок) російською мовою. Крім цього, Міносвіти автономії зобов’язане провести в кримських школах моніторинг щодо питання вивчення російської літератури та розробити спецкурс із російської літератури, а заодно й спецкурси з історії та географії Криму. Парламент Криму доручив виділити з бюджету автономії кошти на видання навчально-методичної літератури російською мовою.

Це стало початком нового витка «мовної» напруженості в країні. Фракція «Наша Україна-Народна самооборона» закликала Генеральну прокуратуру України опротестувати згадане вище рішення Севастопольської міської ради. Фракція блоку НУ-НС також звернулася до колег із Партії регіонів та КПУ з проханням не підіймати делікатні теми релігії та мови. У свою чергу МОН України заявило, що будь-які постанови місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо обмеження конституційних прав громадян України на отримання освіти державною мовою — неправомірні і не підлягають виконанню.

У Верховній Раді депутати Юрій Костенко, Іван Заєць, Ярослав Джоджик та Олександр Клименко зареєстрували проект постанови, в якому зазначається: «Севастопольська міськрада не уповноважена здійснювати регулювання діяльності загальноосвітніх навчальних установ. Тож це рішення Севастопольської міськради суперечить законодавству України, а депутати міськради грубо порушили Конституцію і перевищили свої повноваження. Виходячи з вищесказаного, постановою Верховної Ради пропонується розпустити Севастопольську міськраду і призначити дострокові вибори...». У Севастопольських депутатів своя відповідь: якщо Верховна Рада включить у порядок денний розгляд питання про розпуск міськради, то місцеві депутати готові піти на радикальні кроки, аж до організації референдуму про приєднання Севастополя та Криму до Росії, — заявив журналістам депутат міськради Євген Дубовик. При цьому севастопольські депутати діють нібито не самі по собі, а за закликом батьків міста. Депутат Лідія Литвинова розповіла, що батьків хвилює те, що їхні діти не в змозі здати тести українською мовою, а тому вимагають, щоби тести проводилися російською. Разом із тим їх хвилює те, що в Україні ВНЗ зменшили підготовку вчителів російської мови, що ставить під загрозу викладання цього предмету в школах. «Бажання пройти тестування з іспанської мови в Україні виявили лише 40 осіб, і воно проводилося. Тестування з російської мови актуальне для 38 тисяч випускників, але воно не проводиться...», — аргументує Литвинова.

Севастопольська міська рада, більшість якої складають комуністи та регіонали, ухвалила антиконституційне рішення, вважає народний депутат Ірина Геращенко. З одного боку, Севастопольська міськрада не забезпечила такий рівень вивчення української мови, щоб діти могли здати з неї тести, з іншого боку, вони виступають проти розширення вивчення цієї ж мови, — але це ж нонсенс. «Севастопольська міська рада своїми діями повністю знищує паростки відродження української мови на Кримському півострові, зокрема в Севастополі, адже сьогодні в Севастополі функціонує 68 шкіл, із них 67 — російськомовні», — зазначила Ірина Геращенко. Більше того, переконана народний депутат, цим своїм рішенням севастопольські депутати, діти яких уже отримали освіту, фактично знущаються над молодим поколінням і позбавляють його можливості вступити в українські вищі навчальні заклади. «В Україні рідною мовою українську вважають 68% громадян, але ні центральна, ні регіональна влади досі не підтримують на належному рівні популяризацію української мови», — вважає Ірина Геращенко.

МОН України роз’яснило, що саме воно є центральним органом виконавчої влади у сфері освіти, а його рішення обов’язкові для виконання органами управління освітою всіх рівнів на всій території країни. Наказ № 461 МОН, яким затверджена галузева Програма поліпшення вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням на мовах національних меншин на 2008—2011 роки, пройшли правову експертизу та узгоджені в Мін’юсті, підкреслюється в повідомленні прес-служби міністерства. Програма передбачає збільшення кількості годин на вивчення української мови в 2—4 класах на одну годину на тиждень і введення двомовного вивчення деяких дисциплін у різних класах, починаючи з п’ятого. «Нині в регіоні найменша кількість шкіл з українською мовою викладання: в Криму — сім, а в Севастополі — одна. У сільській місцевості Кримського півострова немає жодної школи з українською мовою навчання. Для порівняння, в Донецькій області 340 українських шкіл і 188 — російських», — зазначають у Міносвіти. І це в той час, як громадськість Криму неодноразово зверталася до міністерства з проханням про збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання, — повідомляє МОН.

Рішення севастопольських депутатів загнало в глухий кут Управління освіти та науки Севастопольської міської державної адміністрації. Як заявила заступник начальника управління Жанна Слюсар, «рішення сесії у цьому випадку засновуються на неправдивій інформації. Я це відповідально заявляю. Створюється враження, що депутати самі не знають, що й коли вони приймали». За її інформацією, немає необхідності готувати та вносити зміни в статути шкіл міста, оскільки ці положення й так уже кілька років як містяться в документах. Немає необхідності формулювати положення в тій редакції, яку пропонують депутати: «У школі затверджена російська мова навчання, відповідно до рішення міської ради, з обов’язковим вивченням державної мови», оскільки в статутах шкіл з 2007 року міститься пункт 1.11, в якому йдеться про те, що «навчання здійснюється російською мовою, з обов’язковим вивченням державної».

Вона також висловила здивування і жаль у зв’язку з клопотанням міськради перед Міністерством освіти та науки «розглянути можливість проведення зовнішнього незалежного тестування рідною мовою в місті Севастополі», оскільки на її думку, «для севастопольських учнів українська мова давно вже не проблема, що переконливо показали їхні відмінні результати під час зовнішнього незалежного тестування минулого і, особливо, позаминулого років. Ми, дорослі, не маємо права обділяти дітей, позбавляти їх перспективи, конкурентоспроможності, а саме це відбувається, коли діти не вивчають державну мову», — зауважила Жанна Слюсар.

Так стосовно чого, власне, крик, панове депутати?

Тут доречно навести коментарі читачів на одному з кримських сайтів щодо цього питання:

«Україна як європейська держава обов’язково прийде до двомовності, але це потрібно робити поступово і з мінімальним втручанням політиків, особливо з російського боку. Але заборона української мови в конкретному місті породить її незнання жителями, а яка може бути двомовність, якщо люди свідомо не хочуть знати української? Двомовність можлива лише у випадку знання двох мов усіма громадянами України, а не так як зараз — давайте нам другу державну, бо ми й першої не знаємо!».

«...і набралося вас! Одні терпіти не можуть мову країни, де народилися і ростуть... А суть проста — неуки та лінивці завжди шукають виправдання своїй бездіяльності, неспроможності вчитися і нетолерантності або ж тупо маскуються під оточення...»

«Не візьму я на роботу людину, яка не володіє українською мовою. Не тому, що погана, а тому, що тримати для неї перекладача, як мінімум для складання скрізь обов’язкових документів українською мовою, мені економічно невигідно. Крім того, якщо людина, яка живе в Україні, не знає української мови, вона або неповноцінна, або українофоб (що, в принципі, одне й те саме). Такі мені не потрібні...»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати