"Укрспецекспорт". Кулак розтискається?
Компанія спромоглася протистояти небезпеці, викликаній погрозами росіян припинити постачання своїх комплектуючих до 320 танків Т-80уд, які Київ обіцяв виробити для Ісламабаду за 650 мільйонів доларів. Вихід на країни, які готові надати комплектуючі на альтернативу російським виробам, лише посилив експортні можливості наших зброєносців. Тож нині, окрім виробництва харківських "вісімдесяток" для Ісламабаду, здійснюється українсько-пакистансько-китайський проект зі створення нового танку для Пакистану МБТ-2000. Щодо співпраці з європейцями, то у травні на міжнародній виставці озброєнь у Брно, що в Чехії, "Укрспецекпорт" продемонстрував модернізований танк Т-72, яких нині у світі приблизно п`ятнадцяти тисяч. До цього проекту залучені французька компанія SAGEM та чеська фірма PSP BOHEMIA. Танкобудівні можливості України також зацікавили такого члена НАТО, як Туреччина. Нещодавня виставка зброї в Анкарі, де Київ, серед іншого, представив танк Т-84, підтвердила шанси нашої країни виграти тендер на постачання тисячі танків для збройних сил Туреччини.
Традиційним попитом користуються послуги підприємств, які ремонтують військову техніку та озброєння. Зокрема, "Укрспецекспортом" реалізовано контракт на полагодження авіадвигунів для Індії, ремонтується зброя і для армій країн Середньої Азії - Туркменістану та Узбекистану. Дочірні компанії - "Укроборонсервіс" та "Укрінмаш" здійснили контракти з полагоджування зенітно-ракетних комплексів для Єгипту й танків Т-55 для Сирії.
Торік, як стверджують у Стокгольмському дослідницькому інституті з проблем миру, Україна увійшла в першу десятку провідних країн - експортерів зброї, потіснивши Ізраїль та Іспанію. Стосовно підсумків 1997-го, то, як каже Андрій Кукін, "ми розраховуємо на 600 мільйонів доларів, без урахування тих контрактів, які укладаються міністерством промислової політики самостійно. Якщо порівняти ці показники з минулим роком, то обсяги експорту продукції та послуг військового характеру збільшились у 2,5 рази". Однак водночас гендиректор "Укрспецекспорту" визнає, що "...сума прибутків залежатиме від того, чи не зміняться в державі підходи до цієї діяльності".
...А зміни неминучі. За словами секретаря РНБО Володимира Горбуліна, при розробці нової системи торгівлі зброєю в країні враховуватимуться два головних фактори: "Має існувати справжній контроль держави у сфері торгівлі зброєю та не повинна стримуватися ініціатива підприємств, які спроможні виходити на світовий ринок самостійно". Раніше за збільшення кількості уповноважених суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності у сфері торгівлі зброєю вже висловились як перший віце-прем`єр Анатолій Голубченко, так і заступник міністра з питань промислової політики Валерій Казаков: "Якщо кожен крок, пов`язаний із заходами військово-технічного співробітництва, "пропускати" через "Укрспецекспорт", то там просто не вистачить фахівців, аби все "перетравити". До того ж, за словами В. Казакова, коли створювалася ця компанія, то зважали на досвід Росії: "...проте Росія пішла на те, щоб позбавити "Росвооружение" монополії. Монополія - це завжди безконтрольність."
Утім, де-юре "Укрспецекспорт" не є монопольною структурою. Законом про зовнішньоекономічну діяльність визначено перелік спецтоварів, виробники яких мають право самостійно проводити переговори й укладати контракти. Підприємств, що самостійно представляють свої інтереси на зовнішніх ринках, - вісім, проте серед них немає ВО ім. Малишева. Проте реалізація пакистанського контракту, перспектива інших замовлень додали впевненості представникам танкобудівної промисловості, і, здається, в Україні вже сформувалося фінансово-промислове лобі навколо цього досить прибуткового напрямку діяльності. Прагнення танкового лобі здобути для ВО. ім. Малишева право самостійної зовнішньоекономічної діяльності, позбувшись опіки "Укрспецекспорту", - цілком зрозуміле.
Проте є ще один варіант запровадження змін у систему торгівлі зброєю в Україні. Зовнішня основа цілком "горбулінська" - посилення ефективності системи експортного контролю з боку держави за діяльністю підприємств, які діють на зовнішніх ринках. Механізм реалізації такий - рішення з кожної збройової операції ухвалюватиме комісія з політики експортного контролю, до складу якої входять представники 20 відомств. Рішення комісії будуть оформлюватися розпорядженням або постановою Кабінету Міністрів із визначенням виконавця. За такого підходу урядова комісія зможе не лише роздавати прибуткові замовлення, а й здобуде додатковий важіль впливу на банківську сферу. Адже кожний збройовий контракт - це також і відчутний фінансовий потік. Якщо нині "Укрспецекспорт" та його дочірні структури контактують із Приватбанком, Укрексімбанком і Першим Українським банком, то це коло наближених може зазнати змін або - і це ймовірніше - розширитися. Передача обслуговування лише декількох збройових контрактів від одного банку до іншого може якісно змінити співвідношення сил не тільки в банківській сфері. Це, з огляду на виборчі політичні баталії, котрі наближаються - річ незайва.
