Увічнення воїнів УНР чи газифікація?

У селі Сухини Корсунь-Шевченківського району Черкаської області 30 січня 1920 року бійці четвертої Київської дивізії Армії УНР здобули перемогу над більшовицьким кавалерійським загоном. Благодійна ініціатива «Героїка» звернулася до сільської ради з пропозицією встановити в Сухинах пам’ятний знак на згадку про ці події. Проте, як виявилося, в селі не дуже зацікавлені в належному вшановуванні героїв.

Ще влітку цього року представники «Героїки» звернулися до Сухинської сільської ради з пропозицією побудувати пам’ятник на честь перемоги в бою в Сухинах 30 січня 1920 року. Щоправда, потім передумали й подали документи на встановлення пам’ятного знака. Йшлося про те, що його потрібно встановити біля школи. Депутати сільської ради були не проти, але пояснили, що варто з цього приводу звертатися в район, оскільки школа перебуває в комунальній власності районного відділу освіти.

«Ми порекомендували звернутися до районної сесії. Наскільки мені відомо, «Героїка» туди зверталася, але їм відмовили», — пояснив у коментарі для «Дня» голова села Сухини Павло Коломієць.

За його словами, 6 грудня депутати сільської ради розглянули звернення благодійної ініціативи про спорудження пам’ятного знака тепер уже біля сільської ради.

Як повідомляє сайт «Героїки», депутати не погодилися з цим, бо це, мовляв, зіпсує кар’єру сільського голови й «посварить його з керівництвом району та області». Крім того, йшлося про те, що подібні рішення «поставлять хрест на газифікації села». Зрештою, депутати запропонували встановити пам’ятний знак біля фельдшерсько-акушерського пункту, який розташований у непримітній низині за будівлею школи, проте активісти «Героїки» не погодилися з цим.

Сільський голова Павло Коломієць, коментуючи ситуацію, каже, що біля сільської ради для пам’ятника справді не знайшлося місця.

«Я не можу такого сказати, що хтось боїться, що з боку влади буде якась реакція. Просто не можна ж поставити пам’ятник на самому порозі сільської ради?! Крім того, якщо його встановлювати, то буде розкол і серед самого населення, бо є багато людей, які неоднозначно ставляться до тих подій. Я не проти, щоб такий пам’ятник був у селі, це наша історія. Але місце, на жаль, ми не змогли узгодити», — сказав очільник села, додавши, що сільська рада готова й надалі вести переговори щодо можливого встановлення пам’ятного знака, тим паче, що зараз зима, й до весни все одно жодних будівельних робіт не можна буде проводити.

У селі зареєстровано 717 мешканців. А проживає тут значно менше людей, бо молодь переважно виїздить у міста на заробітки. На думку політолога, доктора історичних наук, професора та завідувача кафедри історії та етнології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталія МАСНЕНКА, із необізнаністю людей потрібно боротися.

«Важливо проводити роз’яснювальну роботу, якщо виникає така ситуація. Голова села має зібрати всю громаду, запросити представників «Героїки», а також когось із істориків, щоб людям донесли інформацію. Бо неприйняття є підтвердженням того, що громаді бракує інформації», — переконаний Віталій Масненко. Він вважає, що ситуація, коли в селі відмовляються встановлювати пам’ятник воїнам Армії УНР, є доволі показовою:

«З одного боку, це свідчить, що існує потреба й громадська ініціатива, яка скерована на відродження національної історичної пам’яті. Причому йдеться про ті сторінки історії, які або замовчувалися, або спотворювалася з ідеологічних мотивів. Із другого боку, ми бачимо, що у свідомості наших громадян є боязнь повернутися до правди про ці події. Це можна пояснити якимись посттравматичними речами. Так, як ми отримали після Голодомору постгеноцидне суспільство, так, очевидно, ця річ працює й донині. Люди просто бояться повертатися до якихось подій, оскільки це може бути щось травматичне, пов’язане з неприємними спогадами. І третій момент — коли в ці речі вноситься якась політизація, коли є спроба апелювати до того, що це може бути сприйняте якось не так в ідеологічному плані вищою владою, це теж показова ситуація для нашого суспільства», — зазначив політолог.

Тим часом учасники благодійної ініціативи «Героїка», які збирала кошти на встановлення пам’ятного знака в селі Сухини, вирішили пошукати на Черкащині інше село, в якому можновладці будуть більш прихильними до українських героїв.

ДО РЕЧІ

Поки в Сухинах депутати вирішують, чи встановлювати пам’ятний знак на честь воїнів УНР і чи не зашкодить це газифікації села, в місті Каунас (Литва) було встановлено меморіальну дошку на честь полковника Євгена Коновальця (див. фото). За кордоном простіше вшановувати наших героїв, ніж на Батьківщині?..