Перейти до основного вмісту

Василь КРЕМIНЬ: «На виборах президента партійність не матиме значення»

21 листопада, 00:00

Про цей парадокс та інші нагальні політичні проблеми розмова кореспондента «Дня» з депутатом Кремінем:

— Під час виборів голови ВР нинішній голова партії Віктор Медведчук заявив, що СДПУ(о) є лівоцентристською фракцією. Коли проходило голосування за довіру урядові, ви опинилися серед правоцентристів. То до якої частини спектру належить сьогодні СДПУ(о)?

— Я скажу про свою особисту позицію. По-перше, не погоджусь з вами, що ситуативну більшість, яка підтримала уряд, можна назвати правоцентристською. Це центр та праві. Віднесення нашої фракції чи будь-якої іншої до певної частини політичного спектру обтяжене нинішнім перехідним періодом. Політичні сили — також у перехідному періодові. Тільки відбувається ідейно-політична кристалізація, адаптація класичних політичних ідеологій до конкретного українського грунту. В європейських країнах до влади приходять або лівоцентристи, або правоцентристи. Чистого центру за великим рахунком не існує. Традиційно соціал-демократія в усіх цих країнах є лівоцентристською течією. Думаю, в Україні соціал-демократія (це стосується й тих партій, які мають це слово в назві, і тих, які офіційно проголосили в своїх програмах соціал-демократичну ідеологію) також матиме чітке лівоцентристське спрямування. В Україні це навіть більш логічно, адже в силу історичних умов суспільство в нас лівіше.

— Чи означає це, що партія підтримає на президентських виборах саме лівоцентриста, а не центриста чи правоцентриста?

— З огляду на перехідний період, у нас не обов’язково президент матиме чітко виражену політичну та партійну спрямованість. Перші два президенти були обрані безвідносно до партійної належності. Обирали особистість і певні думки щодо напрямку розвитку. Але ці думки не були в якійсь одній політико-ідеологічній ніші. Колись ми будемо мати чітко партійного президента. А щодо цих виборів, я вважаю, партійність не відіграватиме ключового значення, буде орієнтація на особистість, її політичні симпатії та антипатії.

— Тобто кандидат, якого підтримає СДПУ(о), не обов’язково буде членом цієї партії?

— Я не хочу говорити за партію. На першому етапі з’їзду було зазначено, що з кандидатурою ми визначимося не скоро. Але я впевнений, що СДПУ(о), як і будь-яка інша партія, не буде обмежувати себе тільки приналежністю кандидата до цієї ж партії.

— На передвиборному з’їзді партія оголосила про свою опозиційність. Чи не заважала іміджеві партії присутність у виборчому списку зокрема вас — керівника управління адміністрації Президента?

— Так, я був ще й заступником голови адміністрації. Мені важко судити, чи вплинула негативно моя присутність. Думаю, суттєвого впливу — ні позитивного, ні негативного — не було, адже я не був у першій п’ятірці. І мене абсолютна більшість виборців не знала. Крім того, в моєму розумінні опозиційність не носить абсолютного характеру. Всі політичні сили в суспільстві пов’язані. У політичних лідерів більше спільного підгрунтя, ніж роз’єднуючого. На жаль, у нас слово «опозиційність» трактується не в європейському розумінні цього слова. Партія може заявляти про незгоду з конкретною дією уряду, в цьому аспекті ми дійсно опозиційні. В Україні немає чіткої кристалізації ні відповідальних за уряд сил, ні опозиції. Члени деяких партій входять в уряд, але ці партії все одно заявляють про свою опозиційність. Треба, щоб уряд формувався з огляду на ті політичні сили, які представлено у Верховній Раді. Поки цього не буде, і цей парламент, і наступний буде якоюсь мірою антагоністичний щодо уряду. Тоді й уряд не зможе ефективно працювати.

— Оскільки ви займалися в адміністрації питаннями внутрішньої політики, як ви розцінюєте створення Координаційної ради з питань внутрішньої політики? Чи не дублює вона відповідне управління АП?

— Я не обізнаний добре з діяльністю цієї Ради. Вона не заявила ще про себе на повен голос. Її створення цілком у межах конституційних повноважень Президента. Це консультативно-дорадчий орган. А адміністрація займається питаннями, так би мовити, поточними. Координаційна рада — це більш-менш серйозні та фахові політики, які аналізуватимуть процеси, їх рекомендації виконуватиме, вірогідно, й апарат адміністрації. Час покаже.

— Як ви ставитеся до думки, що Координаційна рада є прообразом виборчого штабу Леоніда Кучми?

— Мені важко щось сьогодні конкретно сказати. Якщо це навіть і так, це теж у межах закону. Будь-який серйозний претендент на посаду президента (а Леонід Данилович є серйозним претендентом на переобрання) повинен мати свій штаб. Інакше він буде недієздатний.

№224 21.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати