«Ведмедячий» продаж

У четвер потенційні покупці перших трьох iз виставлених на продаж шести українських обленерго підтвердили своє бажання взяти участь в останньому етапі тендера, де розглянуть їхні фінансові пропозиції. Цікаво, що ця подія відбудеться 17 квітня, тобто того ж дня, коли в українському парламенті заслуховуватимуть звіт уряду.

Як повідомило Інтерфакс- Україну джерело у Фонді держмайна, свою участь у тендері підтвердили «всі, кого ми чекали, крім японської компанії» («Кансай Електрик Павер Компані Інкорпорайтед»). І не випадково ж прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, який на зустрічі з послом Країни Висхідного Сонця Хітоші Хондою оптимістично оцінив перспективи інвестування японського капіталу в різні галузі української економіки, навіть не згадав при цьому про енергетику.

У п’ятницю учасники конкурсу мали надати тендерній комісії дозвіл Антимонопольного комітету України й банківську гарантію, після чого мали отримати попередню згоду на купівлю обленерго в Національній комісії регулювання електроенергетики. НКРЕ видала дозвіл чотирьом учасникам конкурсу. Це означає, що багатий на колізії етап підготовки приватизації цих привабливих для іноземних інвесторів підприємств закінчився з мінімальними втратами. Проте твердих гарантій того, що конкурс, який вже відкладали, 17 квітня все-таки відбудеться, ще в четвер ніхто не наважився б дати.

Фонд держмайна України вустами заступника голови Леоніда Кальниченка напередодні висловив несміливу надію на участь у тендері інвесторів, оскільки жоден з потенційних учасників офіційно не повідомив про свою відмову, більше того, як випливало з його слів, усі компанії-учасницi тендера активно вивчали пропозиції про продаж.

Нагадаємо, що оголошені в середині жовтня 2000 року конкурси з продажу контрольних пакетів акцій «Київ-», «Житомир-» і «Рівнеобленерго» мають відбутися 17 квітня, «Севастопiльенерго», «Кіровоград-» і «Херсонобленерго» — 24 квітня. Намір взяти участь у конкурсі висловили п’ять закордонних енергетичних корпорацій — EDF (Франція), «Кансай Електрик Павер Компані Інкорпорайтед» (Японія), AES Washington Holdings B.V. (США), Union Fenosa Acex (Іспанія) і Vychodoslovenske energeticke zavody (Словаччина). Радником уряду, що має намір отримати до бюджету від продажу шести обленерго близько $250 млн., є банк Credit Swiss First Boston, який заперечує факт завдання збитків Україні своїми операціями з НБУ, в чому Київська міськпрокуратура звинувачує колишнього заступника голови Нацбанку України Володимира Бондаря (на думку банку, всі операції, що проводилися через нього В.Бондарем, «були доречними з усіх поглядів і не завдавали ніяких збитків Україні»).

Раніше радник заявляв, що до проведення конкурсів українська сторона має вирішити питання тарифів, відключення й реструктуризації боргу обленерго перед енергоринком. Крім того, інвестори називали бажаною умовою проведення конкурсів прояснення питання щодо відставки уряду. Й сьогодні всі, крім останньої, умови, продиктовані через радника інвесторами, виконано. Але Верховна Рада заслухає звіт уряду 17 квітня, а проголосує 19 квітня. Однак при цьому долю уряду ще не буде вирішено.

І проте сьогодні, перед початком конкурсу, інвестори, напевно, мають у своєму розпорядженні точні дані щодо політико-економічних ризиків, з якими пов’язані їхні вкладення в українську економіку, що могло б стати серйозним приводом для перегляду раніше прийнятих рішень. Як бачимо, один iз учасників уже визначився й проголосував ногами.

Як зазначається в аналітичній доповіді «Про владу або добре, або правду», підготовленій Агентством гуманітарних технологій, «серед негативів, на які вказували у Вашингтоні при обговоренні можливості поновлення фінансування України (Міжнародним валютним фондом. — Ред. ), зазначалося уповільнення в реформуванні енергетичного сектора». Крім того, за прогнозами експертів агентства, зовнішньоекономічна кон’юнктура 2001 року не буде такою ж відносно сприятливою, як 2000 року. Підтвердженням цього, на думку авторів доповіді, є відмова МВФ від надання чергового траншу за раніше узгодженою програмою EFF, а також зменшення обсягу кредиту Світового банку та попередження США про можливі санкції через відсутність прогресу в захисті інтелектуальної власності. Додамо до цього запроваджені обмеження на постачання українських труб у Росію, а також наявні в багатьох країнах світу антидемпінгові процеси проти українських металургів, які є основними здобувачами валюти для країни. В доповіді констатується, що відсутність точних, вивірених кроків уряду може призвести до поновлення ситуації дефолту вже в найближчі рік-два. При цьому автори доходять висновку: «поки міжнародний капітал не довіряє нашому уряду».

В цих умовах питання, бути чи не бути урядовi Ющенка, й для енергетичних інвесторів України, які мають намір вкласти в країну значні кошти, набуває особливої гостроти. На їхню позицію щодо дій уряду не може не впливати і його ідеологія використання та розподілу отриманих інвестицій. Приватизація є для українського уряду значною мірою способом не лише покриття, а й приховання дефіциту бюджету, приведення головного кошторису країни до профіцитного вигляду, тоді як включення приватизаційних прибутків до бюджету суперечить міжнародним стандартам і практиці цивілізованих країн.

Нарівні з цим інвестори не можуть не пам’ятати останньої приватизаційної історії України (Запорізький алюмінієвий комбінат), коли уряд не лише вручну керував приватизаційним процесом, а й намагався з допомогою «адмінресурсу» переглянути підсумки конкурсу. Хоч би що там було, методи втручання уряду, його публічна перестрілка з Фондом держмайна, безумовно, навряд чи додали інвесторам упевненості в стабільності правил гри в українській приватизації.

Нарешті, не можна повністю відкинути й версію безпосередньої зацікавленості іноземних інвесторів у купівлі обленерго саме тепер — у ситуації «нестійкого уряду», хоча він і виконав (за різними оцінками — на збиток споживачам електроенергії) всі їхні вимоги. Адже не секрет, що в політично нестабільній обстановці не лише зростають ризики інвесторів, а й зменшується ціна об’єктів, що приватизуються.

Тим часом Президент України Леонід Кучма закликає уряд до зваженості в питанні приватизації обленерго. Нещодавно в Донецьку він заявив: «Гадаю, представники Кабінету Міністрів розуміють, до чого може призвести приватизація всіх обленерго за відсутності 100% сплати за електроенергію. Ми можемо поспішити й усіх насмішити». Президент попереджає: «Ми хочемо приватизувати те, що приватизувати не треба», — і наводить приклад Франції, де енергокомпанії перебувають у державній власності. Але уряд Ющенка часто й навіть наче демонстративно не прислухається до мудрих порад. Уже через день після того, як прозвучали ці слова Президента, він скасував нараду з питань підготовки приватизації шести обласних енергопостачальних компаній, «через відсутність невирішених питань». Зрозуміло, що йти напролом уряд змушують бюджетні діри, що перманентно з’являються. Приміром, за словами міністра фінансів Ігоря Мітюкова, надходження від приватизації до зведеного бюджету України в першому кварталі нинішнього року становили 702 млн. грн. при планi 1165,5 млн. грн. Приватизаційна стаття бюджету України, на думку міністра, залишається основним чинником ризику виконання бюджету 2001 року. За підсумками року дефіцит держбюджету через приватизаційні недонадходження може досягти 3 млрд. грн., зазначив головний фінансист країни. Але прорахунку в 3 мільярди міг припуститися лише поганий бухгалтер, а не професійний уряд.