Від рукопашної — до референдуму...

Остання неділя в Сімферополі була неспокійною. Спроба ВО «Свобода» провести збори зі створення ініціативної групи для проведення всеукраїнського референдуму з питання скасування рішень про створення автономії наштовхнулося на опір незгідних. Представники кримських організацій компартії, ПСПУ, Російської общини та «Російського блоку» не тільки оточили місце передбачуваних зборів і не пустили їх до залу, а й закидали пакетами з кефіром і заглушили підсилювачами й піснями їхні спроби щось сказати. Міліція замість того щоб забезпечити людям конституційне право на мирні збори, всього лише роз’єднувала ворогуючі сторони й не допустила побиття ініціаторів зборів, чого прагнули переважаючі чисельно захисники автономії. За словами начальника міліції громадської безпеки Криму Миколи Федоряна, міліції вдалося впоратися із ситуацією. Проте посеред вулиці в кільці міліції учасники зборів спробували обговорити свою проблему й проголосували за створення ініціативної групи. ВО «Свобода» виступила із заявою, в якій сказано, що група створена, хоча немає ніякої впевненості в тому, що міськрада Сімферополя її зареєструє. Проте такі ініціативні групи вже створені в Києві, й збори вже проведені в більшості областей України.

На думку лідерів «Свободи», «автономний статус Криму й спеціальний статус Севастополя загрожують національній безпеці України. Крим став своєрідною теплицею для промосковських посіпак і кремлівських засланців, які приїжджають сюди вправлятися в ораторських здібностях і піддавати випробуванню наше терпіння скандальними заявами. Ліквідація автономії й спецстатусу Севастополя позбавить Кремль можливості застосовувати відпрацьований в Абхазії й Південній Осетії план вторгнення на територію чужої країни, який є частиною «путінськой доктрини», — говорить Олег Тягнибок.

Проте думка про необхідність аналізу якості й характеру кримської автономії сьогодні не рідкість. Наприклад, глава Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка Петро Вольвач на засіданні круглого столу «Нова Конституція? — Чому? Коли? Як?», організованого Громадським конституційним комітетом, громадською організацією «Український дім» і «Нашою Україною» в Сімферополі, зі свого боку запропонував провести всеукраїнський референдум і подивитися, що думають про це громадяни країни. На його думку, її влада виявилася не спроможною забезпечити стабільність Криму й задоволення соціально-економічних інтересів і потреб кримчан.

А на думку депутата ВР РК Леоніда Пілунського, вже сьогодні «автономія Криму нічим не відрізняється від області», єдина різниця в тому, каже він, що автономія «лише породжує корупцію в набагато більших розмірах, ніж область». Він вважає, що Україні слід створити національну кримськотатарську автономію, а референдум щодо статусу Криму може розколоти суспільство. Він говорить, що цю проблему треба було вирішувати тоді, коли зняли Президента Мєшкова й скасували 40 законів автономії. «Тоді треба було помилки виправляти, а не зараз, тому вихід лише один — перехід до національної кримськотатарської автономії, хоча це може погіршити ситуацію й викликати міжнаціональні конфлікти в Криму, але іншого виходу немає, оскільки Крим де-факто — російська автономія, — заявив депутат ВР Криму. — Адже Україна дійсно за 17 років нічого не зробила для кримськотатарського народу. Діалогу між центром і Сімферополем немає...» Президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов вважає, що якщо перейменувати автономію в область, від цього нічого не зміниться: «Спочатку треба щось дати, вирішити проблеми, що непокоять людей, а не так провокувати їх».

Він заявляє: «Автономія Криму з’явилася раніше, ніж незалежна Україна, тому говорити, що Україна припустилася помилки, не можна. Це спадщина Радянського Союзу».

Коментуючи недільні події, голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко висловив упевненість, що для зміни автономного статусу Криму на обласний немає ніяких підстав. «Автономія є, була й буде», — підкреслив він, додавши, що автономний статус Криму закріплений, зокрема, Конституцією України. Кримський спікер вважає, що ВО «Свобода» намагається зайвий раз про себе нагадати.

Постійний представник Президента в Криму Леонід Жунько заявив: «Ті, хто сьогодні говорить про ліквідацію Автономної Республіки Крим, робить це запізно. Можна було свого часу не робити цієї автономії, коли її й не було. Але коли її створили, коли вона є конституційним суб’єктом, гадаю, що ніякі зміни, ні спроби, ні навіть думки ні в кого не має бути жодної. Хто про нас думатиме серйозно, якщо ми не поважаємо власну Конституцію?» — зауважив постпред глави держави.

Суперечка про статус Криму докотилася до столиці. Спікер Верховної Ради України Арсеній Яценюк заявив з трибуни: «Я закликаю всіх припинити всі розмови щодо статусу автономії республіки Крим. Це конституційна норма. Тому треба припинити всі дискусії щодо цього». Він також висловив упевненість у тому, що «спекуляції навколо статусу автономії не додадуть стабільності як усередині українського суспільства, так і зовнішньополітичного авторитету нашій державі».

На переконання Арсенія Яценюка, сепаратизм і антидержавні настрої є наслідком економічних проблем. У зв’язку з цим, на думку спікера, «мова повинна йти, навпаки, про реальне наповнення автономії правами й фінансовими ресурсами». Держава мусить сконцентруватися на задоволенні конкретних потреб автономії, зокрема на соціально-економічному розвитку Криму, який «є запорукою стабільності як автономії, так і України загалом».

При цьому український спікер вважає, що для вирішення питань, пов’язаних з поліпшенням соціально-економічного розвитку Криму, необхідно переглянути бюджетну політику щодо автономії й розвинути її рекреаційні можливості за рахунок залучення інвестицій: «Це ті першочергові цілі й завдання, які повинні сьогодні стояти перед центральною й республіканською владою».

Тим часом, з Яценюком не погодився депутат Андрій Парубій з «Нашої України». «Ми наполягаємо на тому, що стратегічно вигідно для України, щоб ми, будучи унітарною державою, не мали автономій усередині країни. Наявність автономії — це постійна спокуса для реалізації певних сепаратистських сценаріїв для держав навколо нас. Україна буде набагато більш стійкою без автономного статусу Криму. Для самих кримчан буде набагато легше в бюджетному плані. Це вигідно для них буде економічно. Ми вважаємо, що проведення референдуму треба ініціювати не до виборів, а після них. Після проведення парламентських виборів доцільно буде порушити це питання про проведення референдуму», — заявив він. У той же час, заступник глави фракції БЮТ Андрій Портнов сказав, що «такі питання продовжують ділити всю країну. БЮТ не підтримає цю пропозицію. Україна повинна жити в тому територіальному складі, як це передбачено Конституцією, де прописана автономія АРК».

ЧИ МОЖЛИВИЙ «СИЛОВИЙ СЦЕНАРІЙ»?

Звісно, що головною дійовою особою у визначенні статусу автономії може бути Президент Віктор Ющенко. Тому політикум намагається вгадати, а що ж він думає з цього приводу. Російські політики, наприклад, заявляють, що коли Президент України Віктор Ющенко активізує силовий сценарій захоплення влади, кримчани можуть забути про незалежність. Таку версію висунув персона нон-грата, російський політолог і депутат Держдуми Сергій Марков. За його словами, де-факто статус автономії Крим утратив уже давно. «Перспективи скасування автономії в Криму немає тільки в рамках нормального демократичного процесу». За його словами, ті, хто порушує питання про проведення в Криму референдуму, щоб скасувати його автономію, намагаються вже зараз створити «громадську підтримку майбутньому військовому перевороту на Україні». «Якщо українські політики в разі скасування автономії Криму не звернуться самі до міжнародних організацій, то це за них зробить Росія», — говорить Сергій Марков. Його підтримує заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін. Однак «будемо реально дивитися на речі, ніякого референдуму щодо скасування статусу автономії Криму не буде. Ця ініціатива закінчиться нічим. Завдання націоналістів — не позбавлення півострова автономії, а максимальна дестабілізація ситуації на Україні. Вони не хочуть, аби Ющенко офіційно видав указ і позбавив Крим автономії», — вважає Жарихін.

Тим часом, сам Віктор Ющенко не дає приводу для версій про силовий сценарій.

В інтерв’ю німецьким журналістам він сказав, що «ми проводимо обережну політику, посилюючи щомісяця нашу участь там». «Проблеми регіону є давнішими, ніж наша незалежність», — зазначив він, напевне, враховуючи, що автономія в Криму існувала також у 1921—1944 роках і саме там сьогодні коріння нинішніх проблем Криму. Під час візиту до США глава держави заявив, що питання автономії вважає закритим: «Крим — це єдина складова частина української території», хоча ситуація на півострові «ніколи не була простою, й будь-яка дискусія з цього приводу — не більше, ніж авантюра, не більше, ніж бажання внести дестабілізацію в українську державу». Адже навіть російський прем’єр-міністр Володимир Путін заявляв, що «Крим не є ніякою спірною територією!»

Українські політики, однак, інтерпретували цю заяву Віктора Ющенка по-своєму: «Буш не дав добро Ющенку на початок війни в Криму», — заявив народний депутат Тарас Чорновіл.

Тим часом, позиції автономії в правовому сенсі сьогодні міцні як ніколи. Днями Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Основному Закону, чинний порядок внесення змін до Конституції Кримської автономії, що не дозволило 50 депутатам Верховної Ради на чолі з екс-прокурором автономії Віктором Шемчуком (блок НУНС) добитися внесення змін до Конституції Криму й зменшити її повноваження. Сьогодні конституція автономії може мінятися тільки спільними рішеннями парламентів Криму й України, а депутати вважають, що право вносити зміни мусили б мати також Президент України, уряд і депутати українського парламенту. Проте для цього слід змінити одночасно відповідні статті в обох конституціях, що сьогодні практично нереально.

У той же час, про факт, що «Крим для України вже втрачено», говорить не тільки лідер блоку свого імені у Верховній Раді Володимир Литвин. Під час поїздки до Криму влітку він сказав: «помаранчева» влада не знає, як поводитися з кримськими татарами, що його дуже непокоїть проблема Криму й, зокрема, те, що в Україні не існує державної політики стосовно автономії.

На думку аналітиків журналу «Кореспондент», про Крим як про частину України зараз можна міркувати тільки з обмовкою де-юре: «Росія не воюватиме з Україною за Крим: адже він і так уже практично повністю належить їй». Автори публікації пишуть, що на минулих виборах місцеві жителі «дали путівку в парламент півострова відверто сепаратистським рухам, що виступають за якнайшвидше приєднання Криму до Росії». «Неефективність проукраїнської політики в Криму — передусім українізація традиційно російських шкіл і повсюдне запровадження української мови як мови діловодства — викликала потужні протестні настрої й зробила півострів фактично російською територією. За даними журналу, офіційно Росія вкладає в Крим близько 300 млн. доларів щорічно.

У пику претензіям кримських татар на автономію в Криму російська община півострова висуває аналогічні претензії. Росіяни Криму мають повне право на створення на території півострова своєї національної автономії. Росіяни ніде не мають своєї національної державності — навіть у Росії російський народ не вважається державотворчим, а його правовий статус не закріплено в Конституції РФ — говорилося в заяві Всекримської коаліції «Російський фронт Сергія Шувайникова», опублікованої ще влітку. — В українській державі російські громадяни України мають правовий статус «національної меншини». У Криму разом із Севастополем їх нараховується близько півтора мільйона осіб, і представники російського етносу мають не менше прав на національне самовизначення на півострові, ніж татари».

Отже, незважаючи на «неспірність території» автономії, завдання суспільства й влади зробити цей регіон України таким, аби він перестав бути «ахілесовою п’ятою» країни, як часто називають Крим. Але для цього слід припинити загальноукраїнську тенденцію, принаймні одну з них — конвертування влади в бізнес і ресурси, — вважає керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД Юлія Тищенко.